Зранку 24 лютого, о 5:08, Катерина Пилипчук прокинулася в Києві від звуків бомбардування. Годинник засвідчив точний час кінця всьому: амбітнім робочим планам та ідеям, подорожам…
Залишилася лише необхідність рятувати себе і дітей. Невідворотні зміни, які сколихнули всередині щось глибоке і важливе, стали поштовхом, щоб писати про те, що боліло і їй, і всім українцям. Так одне за одним були написані новели і нариси, які відображають історію активної фази війни у перші пів року.
Збірка, яку ви тримаєте у руках, сплетена із емоцій та переживань звичайних людей, які стали героями. Вона готується до видання одразу українською та англійською мовами, адже мета книжки — допомогти людям у всьому світі краще зрозуміти, що відчував кожен із українців, і як ця війна змінила кожного з нас.
Котолог
