Часотрус

Час раптово зсувається, й Землю відкидає на десять років назад. Людство змушене знову прожити ціле десятиліття, крок за кроком повторюючи все сказане й зроблене раніше. Жодного вибору та свободи волі. У центрі цієї катастрофи — письменник-фантаст Кілґор Траут, який стає свідком дивного експерименту над людством. Коли ж свобода волі несподівано повертається, світ занурюється в хаос нових, часто комічних і тривожних ситуацій. І саме Траут намагається зрозуміти, що означає знову бути вільним.

У центрі роману «Часотрус» письменник-фантаст Кілґор Траут (наскрізний персонаж Курта Воннеґута та його друге Я) представлений у фантасмагоричній ситуації: у Всесвіті несподіваний збій у часі — Земля зненацька відкинута на десять років назад, з 2001-го в 1991-й, і всі люди змушені без найменших змін повторити все, що і як вони робили протягом цього десятиліття, — за повної відсутності свободи волі. Раптове ж її відновлення призводить до вельми несподіваних ситуацій, розплутати які спробує Кілґор Траут.

Пригоди низки вигаданих персонажів химерно переплітаються з реальними подіями життя самого Воннеґута та його близьких, що робить книжку напівавтобіографічною. Як завжди у Воннеґута, трагічне змішується з комічним, драма — з фарсом.

У «Часотрусі» Воннеґут зі своєю фірмовою дотепністю звертається до тем пам’яті, свободи волі, гуманізму, самотності, родини, цінності життя, пропонуючи цікавий погляд на незбагненну механіку тимчасовості.

«Часотрус» — останній написаний роман автора, що підсумовує його творчість як сатирика, поєднуючи гумор, скепсис і гострий погляд на природу людської свободи.