Дорога – місце, що поєднує час та ймовірності. Це було так довго, так важко і так складно, що мені довелося відволікатися на інші справи та пити пігулку від головного болю. Я впоралася з цією книгою,...читати далі →
Після "Хронік Амбера" мені, з одного боку дуже хотілось почитати інші твори батечка Желязни, а з іншого - боялась розчаруватись, що не все таке крутезне. Але сама доля підштовхнула мене до "Дороговказ...читати далі →
У мене вже увійшло у звичку купувати кожну наступну видану книгу Роджера Желязни та не надто зволікати із читанням (лише двотомник "Хронік Амбера" поки не вписуються в цю схему, але то тимчасово й лиш...читати далі →
Чи можна змінити минуле? Так, якщо знати дорогу. Точніше, Дорогу, єдину і неповторну — крізь час, від динозаврів і стародавніх цивілізацій аж у космічно-футуристичну добу. Обрані з різних століть уміють її долати. Тасують події, маніпулюють історією... або просто буденно собі заробляють на прожиття. Кого тут тільки не стрінеш: і горезвісних диктаторів, і славетних письменників, і безіменних пропащих відлюдників у позачассі. А серед інших їздять Дорогою двоє: батько і син, прямують назустріч долі — зльоту або загибелі. За штурманів же у тих водіїв незвичні, але поетичні, високотехнологічні та норовливі супутниці. Обидва екіпажі долають перешкоди й ворогів, шукаючи відповіді на життєво важливу загадку. Усе вирішиться при останньому повороті на Вавилон — і не обійдеться без драконів, таких любих серцю Джорджа Мартіна, що він аж екранізацію обіцяє.
Котолог
