Чи можна змінити минуле? Так, якщо знати дорогу. Точніше, Дорогу, єдину і неповторну — крізь час, від динозаврів і стародавніх цивілізацій аж у космічно-футуристичну добу. Обрані з різних століть уміють її долати. Тасують події, маніпулюють історією... або просто буденно собі заробляють на прожиття. Кого тут тільки не стрінеш: і горезвісних диктаторів, і славетних письменників, і безіменних пропащих відлюдників у позачассі. А серед інших їздять Дорогою двоє: батько і син, прямують назустріч долі — зльоту або загибелі. За штурманів же у тих водіїв незвичні, але поетичні, високотехнологічні та норовливі супутниці. Обидва екіпажі долають перешкоди й ворогів, шукаючи відповіді на життєво важливу загадку. Усе вирішиться при останньому повороті на Вавилон — і не обійдеться без драконів, таких любих серцю Джорджа Мартіна, що він аж екранізацію обіцяє.
Дороговкази
Автор
Роджер Желязни
В наявності
249 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
249 грн
1
Про товар
Код товару
108572
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Перекладач
Деніс Дьомін
Ілюстрації
Олега Кіналя
Кількість сторінок
160
Формат (мм)
220
x 150
ISBN
9789661069571
Опис
Враження читачів
Після "Хронік Амбера" мені, з одного боку дуже хотілось почитати інші твори батечка Желязни, а з іншого - боялась розчаруватись, що не все таке крутезне. Але сама доля підштовхнула мене до "Дороговказів" і я ні секунди не шкодую, що взялась саме за них 😌
Якщо мене колись спитають, за що я так люблю пана Роджера, то я просто покажу галерею з фотками смішних уривків, бо я закохалась в його гумор, якого завжди в міру і всі ці сміхунці доречні)
А ще відсилки, за які я готова розцілувати батечка, якби мала таку можливість 🥹
Після прочитання "Дороговказів", завдяки цим самим відсилкам я додала у бажанки десь 4 книги (ну ок, 2 з них були там так давно, що я вже й забула про них))
Отже, "Дороговкази" виявились максимально моєю комфортік книгою, від якої я кайфонула, посміялась, відпочила, впевнилась в абсолютній любові до автора і подолала страх перед іншими його книжками. Це було прекрасним завершенням літнього сезону, бальзамом на душу і доволі дієвими ліками для моєї багатостраждальної менталочки 😌
Якщо мене колись спитають, за що я так люблю пана Роджера, то я просто покажу галерею з фотками смішних уривків, бо я закохалась в його гумор, якого завжди в міру і всі ці сміхунці доречні)
А ще відсилки, за які я готова розцілувати батечка, якби мала таку можливість 🥹
Після прочитання "Дороговказів", завдяки цим самим відсилкам я додала у бажанки десь 4 книги (ну ок, 2 з них були там так давно, що я вже й забула про них))
Отже, "Дороговкази" виявились максимально моєю комфортік книгою, від якої я кайфонула, посміялась, відпочила, впевнилась в абсолютній любові до автора і подолала страх перед іншими його книжками. Це було прекрасним завершенням літнього сезону, бальзамом на душу і доволі дієвими ліками для моєї багатостраждальної менталочки 😌