Будинок психопата

Письменниця Амелія Гейнс приїжджає у місто Фейрвел, прагнучи зібрати матеріал для майбутньої книги про Нормана Бейтса. Місцеві не люблять згадувати цю людину, але це не завадило деяким підприємцям відбудувати дім психопата. Його готують, як туристичний атракціон до відкриття. Паралельно стаються нові вбивства так чи інакше пов'язані із цим лиховісним місцем.

До подій роману Норман Бейтс давно помер. Через це, я вважаю, книга стала чимось середнім між детективом та психологічним трилером. Якщо зібрати книги у трилогію, видно, як змінюється сприйняття злочинів Бейтса. Спершу психічна хвороба була рідким явищем і настільки захована, що раптове викриття дуже вражало. А коли лиходія закривають його повернення не боятся, а показують як розвагу. Минулого разу хотіли зняти фільм, тепер пишуть книгу. У попередньому романі вражає розв'яка в стилі першого, а тут злочини втратили психопатичні мотиви. Все стає звичайним явищем. Якщо у першій книзі вбивця не звертає уваги на гроші та ховається у власному світі, то у третій книзі навпаки. Тепер страшне - це привід для розваг. Водночас прокидається лихе діло та без Нормана Бейтса розвиток сюжету сприймається не дуже. Мабуть, тому книжні сиквели "Психо" збирають меншу увагу. Але книга невелика і якщо не заглиблюватись у попередні твори сюжет може зацікавити. Останній розділ розкриває загальну тему усіх творів.

Дякую за україномовний варіант.