Сніданок з Борджіа

Що ви бачите перед собою? Це скарб! 🌝

Мій персональний, так точно. Бо ж давно я не відчувала такого різнопланового виру емоцій від книги, як це сталося зі Сніданком з Борджіа.

Ледь не на кожній сторінці мені хотілося поставити оцей смайлик - О_о - а на якихось він таки оселявся. Усю цю історію можна схарактеризувати однією, вже крилатою, фразою: “Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво!”, адже в книзі відбувається повний хаос і плутанина.

Та попри те, це неймовірно атмосферна книжка, з об’ємними камерними декораціями та унікальними персонажами. І хоч я зовсім не розуміла, до чого все це йде і що відбувається, історія не здавалася мені нудною, не втомлювала, а полишивши книгу я подумки блукала її дощовими, туманними локаціями, а ж поки знову не поверталася до сторінок.

Автору навіть вдалося мене налякати! Я ніколи не лякаюся під час читання, навіть у пана Кінга ще жодного разу не вийшло пробрати мене до кісток, а от у Ді-Бі-Сі П'єра це вийшло.

Розв’язка теж виявилася для мене неочікуваною, хоча вона доволі передбачувана, якщо почавши читання віддатися логіці, а не почуттям. Мене ж автору вдалося заплутати, бо я не думала так далеко, я намагалася розібратися що відбувається ось тут і зараз на цій конкретній сторінці.

Я навіть не хочу вдаватися до подробиць і намагатися пояснити щось. Кожному, хто хоче таки зануритися в цю дивовижу, я б щиро радила не читати відгуків та анотацій, де передається якийсь зміст чи підтекст. Так буде значно цікавіше!

Я у захваті. Книга в топ року, а Ді-Бі-Сі П'єр - ласкаво прошу до мого переліку авторів, на книги та переклади яких я чекаю.