Саме з цієї книги, для мене почався спад цікавості до "Відьмака". Якщо раніше було цікаво читати про пригоди різних персонажів через неочікуванні повороти сюжету, політичних інтриг, то тут через відок...читати далі →
Це, мабуть, одна із найсумніших частин саги про Відьмака. Бо у ній всі такі загублені, і ніби й подорожують в компанії, але все одно такі самотні, розгублені, виснажені… Геральт, ризикуючи бути страч...читати далі →
Поки світ магів оговтується після катастрофи на Танедді, а королівства людей та ельфів готуються розпочати нову війну, відьмак Ґеральт, ледве одужавши від ран у Брокілоні, вирушає на порятунок Цірі. Однак де її шукати, якщо Вежа Чайки зруйнована вщент, а у снах про названу дочку відьмак бачить зовсім не те, що переповідають про її долю? Мандруючи в компанії поета Любистка, напівдріади Мільви, нільфгардця Кагіра та п’ятсотлітнього вампіра Реґіса Ґеральт зрозуміє: він не може більше миритися з ріками крові, що проливаються навкруги. Люди і ельфи тепер лютіші за створінь, з якими його навчено битись. Пройти хрещення вогнем і врятувати тільки Цірі відьмаку вже не досить...
Нацкешбек
Котолог
