Нові відгуки

"Потім казали, що чоловік той прийшов у місто з півночі, через браму Линварів. Йшов пішки, а нав'юченого коня вів за повід. Стояло пізнє пообіддя, а вуличка була порожньою. Було тепло, але чоловік той мав напнутого на плечі чорного плаща. Чим привертав увагу" З цих слів у 1986-му році почалася славетна історія про Сірого Вовка - відьмака з Рівії або просто Геральта. Скільки ж ця книга пролежала в мене на полиці, а як випадково вона взагалі в мене з'явилася! Довго я відкладала читання, але настрій забажав фентезі 🔮 І світ Анджея Сапковського підкорив мене дуже швидко, починаючи з чітких описаних рухів меча головного героя та закінчуючи такими приземленими персонажами - я вірю, що будь-хто з них бути в нашому світі, лаючись на ціни чи "чудовиськ" на вулиці. Перша книга, "Останнє бажання", складається з різних історій із життя Геральта - здебільшого нас знайомлять зі світоустроєм, його правилами, політикою та чудовиськами. Ми дізнаємося як відьмак познайомився з тими чи іншими персонажами, як він готується до полювання на монстру, якими здібностями володіє тощо. Тут є як теми, над якими можна посидіти та подумати, а чи правильно той вчинив, так і руганина та смішні ситуації: "- Там зараз настане пекло! Від того дому і друзок не лишиться! Пане Еррділю, з чого ви смієтеся? Адже це ваш дім. Що вас так радує? - Я застрахував ту руїну на купу грошей! - Поліс враховує нещасні випадки магічні та надприродні? - Звичайно. - Розумно, пане ельфе. Дуже розумно. Вітаю" Я в захваті від історії, знайомство з якою я так довго відкладала. Рекомендую цю фентезійну, не побоюся цього сказати, класику! ⚔️

Ми знову повертаємося до фентезійного світу Анджея Сапковського. Цього разу на нас також чекають різні історії з життя та пригод Білого Вовка, але цього разу вони більше пронизані сюжетною ниткою, особливо ближче під кінець книги. У цьому томі автор уже починає активно розвивати свій всесвіт, готуючи читача до повноцінних пригод у наступних книгах. Історії так само легко читаються, проте з'являється дедалі більше роздумів: де знаходиться та сама межа між добром і злом, чи дійсно існує призначення та чи можна його оминути, у яких деталях ховається справедливість та яка сторона медалі є кращою? ⚖️ "Протистояти долі може бути настільки ж ризикованим, як і віддатися їй у руки" Ми більше поринаємо у внутрішній світ відьмака: його роздуми, почуття (якщо їх можна такими назвати), хвилювання... Саме ця книга вже чудово демонструє нам, наскільки Геральту важко не мати справжніх почуттів (так, у першій книзі це також активно згадується, проте саме в цьому томі це чудово демонструється). Якщо під час прочитання першого тому я часто посміхалася та навіть сміялася, то під час другого мені більше хотілося задуматися над деякими тезами та більше зрозуміти почуття героїв. З нетерпінням чекаю дізнатися, що автор приготував для мене в третьому томі! 🐺

Дуже хороша книга, так само як і автор. Читав років 10 назад українською, якість книги дуже хороша

Ох, це був другий шанс полюбити цю серію, і вийшло гірше, ніж в перший🫠 Колись давно я дивилася пару серій серіалу, але тут все зовсім по іншому. Так багато різних істот і героїв, що і навіть не намагалася їх всіх запамʼятати, бо в мене це не вийшло би. Є багато важких термінів( для мене), які звʼязані з періодом того часу або з міфів/легенд. Але на такий випадок, в кінці книги є «словник», де все детально описується. В цілому, перша книга- це збірник оповідань, які повʼязані логічним сюжетом. Я думаю, що основний сюжет буде в наступних книгах, а тут типу як вступ в цей всесвіт. Цю малечу на 250 сторінок я читала три дні. Мій рекорд😂 Було так важко, ще й такий дрібний шрифт. Більш за все я люблю любовні лінії, тут вона є, але так, небагато. В серіалі було набагато більше розкрито, тому сподіваюсь, що в наступних книгах мене це очікує.

Це було неймовірно, знову повернутися до вигаданого Сапковським невернеленду, згадувати події і персонажів. Тут є все, за що ми любимо Відьмака: драма, екшн, важливі питання про сіру мораль, роль жінок чи одностатеве кохання. А, і звісно ж, неймовірний гумор! Тепер ще більше читаю 9 книгу з саги

Третя книга про пригоди славозвісного Відьмака вже є повноцінним романом. Королівствам Півночі загрожує імперія Нільфгарду, яка захоплює усе на своєму шляху. На дорогах з'явилися розбійні банди. Геральт привозить Цірі у цитадель Каер Морен, де її навчають досвідчені відьмаки. Дівчинка зближується з Йеннефер, яка допомагає їй оволодіти магічними здібностями. За Цірі полюють шпигуни імператора, адже в її жилах тече Старша кров, кров ельфів. У книзі багато пригод, політики, комічних моментів.

Хороше завершення циклу про відьмака. Дуже приємно та ностальгічно було повернутися до його історії, за атмосферою і хронологією вона знаходиться близько 1ї та 2ї частини. Розмірена, але цікава оповідь, захопливі події. Все в стилі Сапковського — і темна атмосфера, і гумор, прямота і життя, яким воно є. Ґеральт знов намагається просто бути відьмаком, але встряє у проблеми, потрапляє в увагу чародіїв та князів. Гріє душу, що згадуються вже улюблені персонажі із минулих частин. Мені дуже сподобалося, я насолоджувалася від першої до останньої сторінки. Захотілося перечитати інші частини та знов пройти гру. В кінці навіть стало сумно прощатися з цією історією.

Ця історія знайомить нас із Ґеральтом із Рівії — відьмаком, що за гроші знищує монстрів, які загрожують людям. Але все не так просто: світ Сапковського насичений не лише магією та битвами, а й моральними виборами, де “добро” й “зло” не завжди мають чіткі межі. Сюжет побудований як серія окремих оповідей, які разом складають цілісну картину життя головного героя та його боротьби не тільки з чудовиськами, а й із несправедливістю людського світу. Ґеральт — харизматичний, іронічний, глибокий персонаж. Він — не класичний герой, а людина з принципами, яка не шукає слави, але змушена нести тягар вибору. Окремо варто згадати Йеннефер і Лютика — другорядних героїв, які додають сюжету емоційної глибини, гумору й драми. Для мене ця книга стала цікавою не лише як фентезі, а й як філософський твір. Вона змусила замислитись про те, хто ми є, і чи завжди “монстр” виглядає як чудовисько. Абсолютно не вважаю цей час змарнованим — навпаки, захотілося читати далі. Рекомендую тим, хто любить темне фентезі, моральні дилеми, добре прописаних персонажів і атмосферу, де кожен вибір має свою ціну. Якщо вам подобаються історії зі змістом і харизмою — «Відьмак» точно вас зачепить.