Прірва може врятувати. Але врятуватися від неї — неможливо Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії. Щоранку він прибирає сміття, яке зі своїх домівок викидають люди. Дізнається їхні історії з їхнього сміття. Адже воно, на відміну від людей, ніколи не бреше. Збирач сміття думає, що він невидимка. Та невдовзі в його житті з’явиться змучена тринадцятирічна дівчинка з бузковим чубом. Вона зазирне в темні глибини душі Збирача сміття. І побачить: полювальниця на мух — жінка, яка роками рятує інших жінок від насильства, — вже шукає його. Тепер ці троє безіменних людей, замкнені кожне у власній в’язниці жахіть, мають зустрітися на краю безодні. Їхню долю вирішить озеро Комо, що кишить чужими таємницями та гіркими спогадами. Але, дивлячись у безодню, вони й не помітять, як безодня сама почне вдивлятися в них…
Я - безодня
Автор
Донато Каррізі
Немає в наявності
250 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
250 грн
1
Про товар
Код товару
107559
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Оригінальна назва
IO SONO L’ABISSO
Кількість сторінок
336
Формат (мм)
210
x 140
x 30
Вага
0.294
ISBN
9786171298460
Опис
Враження читачів
Я досить рідко читаю трилери. І «Я - безодня» Д. Каррізі стала для мене справжнім випробуванням. Читати її варто було повільно, час від часу відпочиваючи від всієї тієї жорстокості, яку автор виливає на читача, проте в мене так не вийшло. Тож я під глибоким враженням.
Для мене це навіть не крига про монстра у людині, а про те звідки ці монстри беруться. Кожна частина книги приділена маленькому п’ятирічному хлопчику наповнювала моє серце таким жахом, що й передати не можу. Я задавалася питанням, чи можуть бути люди такими жорстокими і відповідь була очевидною…
Манера написання мені сподобалася, слова вправно припасовані одне до одного, але далі книги автора я читати навряд буду.
Для мене це навіть не крига про монстра у людині, а про те звідки ці монстри беруться. Кожна частина книги приділена маленькому п’ятирічному хлопчику наповнювала моє серце таким жахом, що й передати не можу. Я задавалася питанням, чи можуть бути люди такими жорстокими і відповідь була очевидною…
Манера написання мені сподобалася, слова вправно припасовані одне до одного, але далі книги автора я читати навряд буду.