Все те незриме світло

Зворушлива розповідь про двох підлітків, які дорослішають по різні боки Другої світової війни.
З одного боку - сліпа дівчина Марі-Лор, яка живе у Франції, з іншого боку - Вернер, сирота з німецького шахтарського містечка з талантом лагодити радіоприймачі.
Історія розповідає, як війна впливає на ці дві долі, як вона змінює їх, але незриме світло завжди переможе навіть найбезнадійнішу темряву.

Початок Другої Світової - всі живуть своїм життям, як починається це пекло…війна. Історія про дівчинку Марі-Лор, яка сліпа від народження та хлопця Вернера, котрий є фанатом німців.

Події відбуваються у французькому містечку Сен-Мало, поступово з ходом воєнних дій змінюючись.

Мене не пройняла ця історія, хоча вона не погана. Мабуть мені своє болить зараз більше, оскільки українські книги на таку тематику залишаються в моїй душі болючим слідом.

Я не побачила там якогось такого добра, про яке пишеться на звороті книги, як на мене книга описувала життя людей з різними поглядами під час війни. Моментами мені було дуже нудно.

Якщо провести паралель між сьогоденням і роками Другої Світової - скажу одне, що різниця в сторіччях, однак не в житті людей під час війни - ми також намагаємось жити, втрат теж багато, зниклих також. Сімʼї розлучені кілометрами, мертві діти, звуки ракет… Нічого не змінилося. Однак у темні часи люди завжди намагаються бачити і робити щось добре.

На обкладинці зазначено, що книга «життєрадісна», в коментарях до попередніх вражень мені писали, що «життєствердна» - але щімка драма особисто для мене вийшла на перший план.

👧 Дівчинка з Парижу втрачає зір у досить ранньому віці і вчиться відчувати світ по-новому. Вона захоплюється історіями і книжками, а батько - єдина її близька людина - робить усе, щоб дати їй щасливе життя.

🧒 Хлопчик з Німеччини живе у будинку для сиріт. Єдине, що його цікавить - як влаштовано цей світ. Він ставить купу питань, вивчає математику й інші науки самотужки, розбирає і збирає механізми, до яких виходить дістатися, і мріє стати науковцем у Берліні.

💣 А тоді починається війна…
=======================
Ця історія охоплює доволі великий період і відбувається у кількох часових просторах і місцях.

І розповідається з кількох різних ракурсів, що дозволяє побачити війну і очима безпосередніх її жертв, і очима тих, хто став її інструментом (свідомо або ні).

Вона повільно і реалістично змальовує жахи війни, яка вщент ламає долі, плани, мрії і цілий світ.

Моменти з початком окупації Парижа - дуже болючі, бо ж такі схожі на те, що ми пережили у лютому 2022. Автор тонко і точно передає ті відчуття, акцентуючись більше на деталях, ніж на глобальній картині.

На особистому, а не загальному.

На миттєвостях, а не цілісній історії.

Через це читається дуже повільно, бо книга вимагає глибокого залучення, проживання кожного описаного моменту.

Темп не мій, і через це було трохи виснажливо, але історія мене повністю поглинула.

Окрім головних героїв, тут дуже багато персонажів, геть різних, і кожен протягом книги зіграє важливу роль. Всі розрізненні деталі зрештою складуться у спільну картину, але лише на мить, доки знов не будуть розкидані в різні боки.

З особливо цінного - тут не буде «оди» росіянам-визвольникам. В цьому плані історія максимально обʼєктивна.

Рекомендую усім, бо такі історії допомагають відрефлексувати власні переживання, як ніщо інше.

Але буде страшно і боляче.