Loading...

Мій дідусь був черешнею

RDT оцінка
8.5
2
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
До сліз
350 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
350 грн
1
Про книжку
Код товару
107254
Рік видання
Вік
6-8
Палітурка
Тверда
Ілюстрації
Мова
Українська
Оригінальна назва
My grandfather was a cherry
Перекладач
Андрій Маслюх
Ілюстрації
Анастасія Стефурак
Кількість сторінок
136
Формат (мм)
220 x 170
Вага
0.415
ISBN
9786176791126
Опис

Ця книга — родинна історія хлопчика Тоніно, розказана від його імені. Проста і казкова водночас. Така, що зачепить кожного знайомими ситуаціями, подіями, фразами і страхами. У Тоніно є мама й тато, які не завжди знаходять спільну мову. Є дідусь і бабуся міські, а є — сільські. І вони зовсім різні, бо живуть у різних світах. 

І саме сільські дідусь і бабуся — Оттавіано і Теодолінда — словами, вчинками, тим, які вони є, відкривають перед Тоніно, а отже — й перед нами, скарби емоцій, вчать розуміти себе й близьких, сприймати і переосмислювати навіть найскладніші речі та явища. Навіть смерть, яка є невід'ємною частиною життя. 

Ця історія — повернення в дитинство з його можливістю неможливого і нагадування про те, що дива існують поряд з нами, і що, попри сум, несправедливість та розпач, ми таки зуміємо їх побачити, якщо тільки відкриємо до них серце.

Враження читачів
RDT оцінка
8.5
2
Ваша оцінка
відгуків
1
9
16.01.2024
Про втрату, але зі світлом в душі.

Невелика розповідь про маленького  хлопчика Тоніно. У нього є мама, тато, дідусі по батьковій лінії, які мають дурного собаку і є дідусь з бабусею по маминій лінії.
Бабуся Теодалінда починає хворіти і нам описують переживання маленького Тоніно, як він це бачить. Коли бабусі не стало, наш герой переймається станом дідуся.

В книзі описується, як Тоніно бачить смерть близької людини, стан інших після такої події.
Ми читаємо через призму дитячого уявлення.
Я не знаю, що вам сказати, про  що книжка... Вона невелика і читається як коротке оповідання.
Я місцями плакала, дуже зворушливо було написано про маму, дідуся, самого Тоніно.

Але ж чому черешня?
Дідусь і бабуся по маминій лінії жили в селі, і коли мама була маленькою, дідусь посадив деревце черешні і назвав цю черешню Фелічія, на честь доньки Фелічіти. Дідусь обожнював черешню, так само як і Тоніно, дерево було осередком спокою і любові. Дідусь мав прекрасну філософську думку про те, що люди не йдуть від нас, а просто стають тими чи іншими речами, ось бабуся Теодалінда стала гускою, а сам дідусь...сам дідусь став черешнею.

Це прекрасна історія, яка огортає теплотою. Хоча в ній є про булінг, розлучення батьків і прийняття - такі досить популярні питання постають в книзі і мають свою розв'язку.

Мінуси: немає якогось сюжету, хоча для когось це не мінус, а просто форма оповідання.

P. S. В книзі такі неймовірні ілюстрації, дуже промовисті.
Ви переглядали