Гонитва за Буґіменом

Детективна історія у скоріш публіцистичному жанрі, що розповідає про серію вбивств, які сколихнули маленьке містечко своєю жорстокістю, раптовістю і винахідливістю.

Тут відразу варто розділяти враження про саму історію (сюжет), книгу в цілому і фінальний постріл - післямову🤯

Так от, історія дуже цікава, а до книги є питання. Післямова ж докорінно змінює всі ці враження. І тому писати відгук на цю книгу дуже складно🤪

Початок нуднуватий і затягнутий. І коли я кажу про «початок», то маю на увазі перші сторінок 50, якщо не більше.

З одного боку, такий вступ занурює в атмосферу, з іншого ж - я можу зануритись значно швидше, ніж за кілька десятків сторінок, тож були серйозні наміри кинути книгу. Втрималась лише тому, що читала її для обговорень в клубі Vivat.

Далі стає цікавіше, бо починається власне справа с серійним вбивцею.

Оповідь дуже документальна і суха, але щось в цьому є. Хоча і віддає американськими документальними серіалами з надмірною штучністю, в цілому розвиток подій захопливий і місцями справді лячний.

Сподобались роздуми в фіналі про те, якими ми уявляємо серійних вбивць і якими вони виявляються в реальності.

Ще з плюсів - не треба гуглити місця, про які йдеться, бо в книзі багато фотографій.

Розв‘язка справи для мене буда дуже неочікуваною. І насправді протягом всіх подій саме оповідач (він же автор) здавався мені найбільш підозрілим, хоча було очевидно, що він не має до цього стосунку😁

З мінусів фіналу - багато «води», так само штучної, але дуже типової доя західних трукраймів.

А потім я прочитала післямову… і все перевернулося з ніг на голову🙈 після цього зібрати враження стало максимально складно, і зрештою книга залишила мене в цілковитому здивуванні.

Читати раджу, але без завищених сподівань. Бурхливого і напруженого трилеру не буде, але часом обстановка накалятиметься.

Дуже сподобалася книга, особливо фото, які додають більшої атмосфери читанню та дають волю фантазії. Читаючи складаються відчуття ніби це справжня історія. Все дуже реалістично та детально описано. Оцінюю на 9/10

Попри затягнутий початок з описами міста, мені детектив сподобався.

Може, це через те, що я до кінця вірила, що все й справді сталося з автором, який просто вписав себе в книжку? Хтозна, але в такому разі Чизмар був дійсно переконливим. Не менше, ніж ті його документальні фото, які підсилювали ефект протягом всієї історії.

Я вірила, що 4 дівчат вбили в рідному містечку Річарда Чизмара. І в те, що він був там під час тих страшних подій і якось навіть намагався допомогти слідству. Та й в зустріч з ув'язненим вбивцею через 20 років.

Ох, не будьте, як я - будьте уважнішими 😁. Від самої думки, що то все насправді відбувалося, мені ставало не по собі. Хоча, може, моя неуважність і пішла на користь, якщо я так занурилася в ту історію.