Детективна історія у скоріш публіцистичному жанрі, що розповідає про серію вбивств, які сколихнули маленьке містечко своєю жорстокістю, раптовістю і винахідливістю.
Тут відразу варто розділяти враження про саму історію (сюжет), книгу в цілому і фінальний постріл - післямову🤯
Так от, історія дуже цікава, а до книги є питання. Післямова ж докорінно змінює всі ці враження. І тому писати відгук на цю книгу дуже складно🤪
Початок нуднуватий і затягнутий. І коли я кажу про «початок», то маю на увазі перші сторінок 50, якщо не більше.
З одного боку, такий вступ занурює в атмосферу, з іншого ж - я можу зануритись значно швидше, ніж за кілька десятків сторінок, тож були серйозні наміри кинути книгу. Втрималась лише тому, що читала її для обговорень в клубі Vivat.
Далі стає цікавіше, бо починається власне справа с серійним вбивцею.
Оповідь дуже документальна і суха, але щось в цьому є. Хоча і віддає американськими документальними серіалами з надмірною штучністю, в цілому розвиток подій захопливий і місцями справді лячний.
Сподобались роздуми в фіналі про те, якими ми уявляємо серійних вбивць і якими вони виявляються в реальності.
Ще з плюсів - не треба гуглити місця, про які йдеться, бо в книзі багато фотографій.
Розв‘язка справи для мене буда дуже неочікуваною. І насправді протягом всіх подій саме оповідач (він же автор) здавався мені найбільш підозрілим, хоча було очевидно, що він не має до цього стосунку😁
З мінусів фіналу - багато «води», так само штучної, але дуже типової доя західних трукраймів.
А потім я прочитала післямову… і все перевернулося з ніг на голову🙈 після цього зібрати враження стало максимально складно, і зрештою книга залишила мене в цілковитому здивуванні.
Читати раджу, але без завищених сподівань. Бурхливого і напруженого трилеру не буде, але часом обстановка накалятиметься.