Жінка на кораблі – бути лихові. А що вже казати про забарикадоване поштове відділення ще британського Дубліна, коли його захопили готові віддати життя за свободу Ірландії повстанці, а біля вбиральні тим часом зачаїлася юна британська поштарка? Без неї все було б просто: відважні ірландські хлопці стріляли б по британцях і так прокладали б собі дорогу до слави... Але тепер їхнім іменам не місце на шпальтах світової історії, а на сторінках містифікації Ремона Кено , перекладача, есеїста, члена Ґонкурівської академії.
З жінками по-доброму не можна
Автор
Ремон Кено
В наявності
210 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
210 грн
1
Про книжку
Код товару
105415
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Кількість сторінок
256
Формат (мм)
170
x 120
Вага
0.232
ISBN
9786176641582
Опис
Враження читачів
Іронічно-сатирична інтерпретація на тему... Дублінського повстання 1916 року у Світлий Понеділок. Коли ірландські повстанці захопили відділення пошти, усіх працівників вивели, але в жіночому туалеті залишилася одна дама. Британка. Така вся новомодна, нерелігійна, у кружевній білизні, а не в панталонах тощо...
І коли її знаходять ірландці, починаються всілякі родзинки сюжету, іноді з інтимними нотками.
Це невеличкий за обсягом роман. Але гумор тут доволі інтелектуальний, іноді трохи чорний. Часто доводиться бути в контексті ірландської історії, щоб зрозуміти їхні жарти. Наприклад, коли ірландці запитують британку, що та думає про непорочність Божої Матері. У відповідь вона каже: "Я знаю, що ви всі папісти" {це про католиків і протестантів). Згодом, коли тема розвивається далі, каже, що вона агностик. Але попри це вона регулярно виголошує God save the King. І таких обігрувань тут чимало.
Гумор дещо в стилі Пратчетта, а може мені так здається, бо я читала його лише "Поштову лихоманку".
І коли її знаходять ірландці, починаються всілякі родзинки сюжету, іноді з інтимними нотками.
Це невеличкий за обсягом роман. Але гумор тут доволі інтелектуальний, іноді трохи чорний. Часто доводиться бути в контексті ірландської історії, щоб зрозуміти їхні жарти. Наприклад, коли ірландці запитують британку, що та думає про непорочність Божої Матері. У відповідь вона каже: "Я знаю, що ви всі папісти" {це про католиків і протестантів). Згодом, коли тема розвивається далі, каже, що вона агностик. Але попри це вона регулярно виголошує God save the King. І таких обігрувань тут чимало.
Гумор дещо в стилі Пратчетта, а може мені так здається, бо я читала його лише "Поштову лихоманку".
Схожі популярні
280 грн
1
Від видавництва
470 грн
1
