Руїни бога

Кожну історію можна розповісти з кількох ракурсів, і від того вони скидатимуться на геть різні історії.
Так вийшло і тут.

Це історія брата головної героїні «Життя за життям». І вона виявилась досить несподіваною після попередньої книги, бо з ракурсу «Життя», цей персонаж виглядав майже зовсім по-іншому.

Книга дуже драматична і побудована у вигляді дещо хаотичних, нелінійних спогадів. Час постійно стрибає, повертається, забігає наперед, а тоді знову відкочується назад.
І чим все завершиться, зрозуміло майже одразу - але тут важливий не фінал, а процес.
Це разюча і щемка сімейна сага, що охоплює кілька поколінь.
Кілька глибоко травмованих поколінь, але травми ці дуже різні.

Герої, знайомі з попередньої книги, розкриваються з невідомих ракурсів. Найбільше, звісно, головний герой - його образ був надзвичайно світлим у першій книзі, а тут вже набрав обʼєму і граней, що роблять його звичайною, справжньою людиною, зі своїми скелетами у шафі.

Тож це історія про травми, що їх близькі завдають одне одному.

Про самотність наодинці з власними переживаннями, навіть коли навколо купа людей, з якими можна було б розділити свій біль.

Про любов і про те, що люди важать любовʼю.

І знов про війну, і цього разу ще глибше, ще страшніше. Але ці епізоди іноді були надто затягнутими на мій погляд.
Персонажі дуже складні, і це заважає їм порозумітися, і спричиняє все більше травм.
Є кілька прям надто страшних і болючих моментів.

Історія дуже емоційна. Іноді настільки, що треба перевести подих, перш ніж читати далі.

Точно варто читати, і саме після «Життя», хоч у нас ці книги вийшли в зворотньому порядку. Але оригінальний порядок логічніший з точки зору сприйняття, хоча умовно історії скоріше паралельні.

Перше моє знайомство з письменницею Кейт Аткінсон та її романом «Руїни Бога» пройшло дуже вдало. Ця книга справила на мене сильне враження та змусила задуматися про багато важливих речей💔

Це драматична історія про Тедді Тодда – справжнього поета, героїчного льотчика, батька й люблячого дідуся. Він стикнувся з безліччю проблем, пережив Другу Світову війну та побачив багато горя й нещасть. І якщо спочатку він вважав, що немає нічого гіршого за війну, то протягом свого довгого життя зрозумів, що не все так просто, і насправді, ще багато болісних моментів буде попереду.

Ця історія торкнеться вас, триматиме протягом всього читання, змушуватиме думати про долі героїв та приміряти на себе їхні рішення.

Це дуже сильна книга! «Руїни Бога» – не просто роман. Як на мене, це сповідь Тедді, визнання певних життєвих помилок та думки про те "а що було б, якщо".

• Принаймі вони всі були щасливі – у цьому він не сумнівався. Лише згодом він зрозумів, що не все так просто. Щастя, як і життя, вразливе, мов серце пташки, мов мерехтіння дзвоників у лісі, проте Лисячий Закуток, доки існував, був його омріяною Аркадією.

• Війна пролягала за ними, як прірва, і на той бік повернутися не вдалося б – ані до життя, яким вони жили, ані до людей, якими вони були.

• У чорному серці будь-якої війни були невинні. Зараз їх називають «супутні втрати», проте тоді цивільне населення було не супутньою втратою, а ціллю. От до чого скотилася війна. Тепер не воїни вбивали воїнів, а люди вбивали людей. Будь-які люди, будь-яких людей.

• — До війни, — вела далі Урсула, — усі дні тягнулися однаково. Дім, робота, знову дім. Рутина притуплює почуття. А тепер здається, що ми живемо на самісінькому краєчку життя, і ніколи не знати, полетиш ти чи упадеш.

• Лишилося кілька митей, — подумав Тедді. Лічені удари серця. Оце і є життя — один удар серця за другим. Подих за подихом. Мить за миттю, а потім остання мить. Життя вразливе, як серце птахи, минуще, як квіт дзвоників у лісі.

🎧 Love in the Dark – Adele

«Колись він думав, що архітектура війни сформує його особистість, а тепер зрозумів, шо вона її стерла» - так можна охарактеризувати історію всього життя Тедді.
⠀
Це сімейна сага. Тут також є стрибки від одного часу до іншого, від Тедді до його родичів. Але чомусь «Руїни Бога» сприймалась і читалась мені легше й цікавіше. Можливо, тому що я вже була знайома з цим персонажем через книгу «Життя за життям.
⠀
«Життя за життям» та «Руїни Бога» - це не серія і не продовження, їх можна читати окремо, однак деякі персонажі трапляються там і там, адже Тедді - це молодший брат Урсули з книги «Життя за життям».
⠀
Події відбуваються і практично в наш час, так і в роки Другої світової війни та після неї. Отож порушено важку тему: війна та наслідки, з якими доводиться жити. Авторка не прикрашає нічого і розповідає багато болючих моментів, спираючись на історичні факти. Водночас вона показує не тільки війну, яка вплинула на життя Тедді, але й війну, наслідки якої довелось пожинати й дітям та онукам Тедді, адже нічого не минає безлісдно.
⠀
Тедді - який будував плани на «після війни», а коли настав цей час, то зрозумів, що не знає, як йому жити й рухатися. Весь свій вік Тедді довелося жити з тим, що він убивав людей, навіть, якщо й захищав свою країну й своїх близьких. Він відмовляється від всього «ворожого», він терпеливий, добрий та намагається хоча б якось спокутувати провину. Але не завжди все вдається.
⠀
Віола - рано втратила маму й бачила дещо жахливе, що вплинуло на все її майбутнє. Вона не піклується про своїх дітей, про що потім шкодує, не може знайти себе, а коли нарешті реалізовується, то розуміє, що втратила дещо більше. І це все - наслідки того, що вона пережила в дитинстві й що пережили її батьки.
⠀
У книзі авторка порушує важливі теми: війна, як жити з її наслідками, пошук себе, батьківство, проблеми дорослішання тощо.