Зараз дуже модно читати книжки типу green flag. І "Френдзона" якраз про такий тип стосунків.мені сподобалась книжка, і відверто кажучи, я її смакувала. Ця книжка про взаєморозуміння і повагу, про бажання мати сім'ю з правильною людиною. І от що мені найбільше сподобалось, то це головний герой Джош. Він насправді ідеал жінки, тут без перебільшень. Він щоразу доказує справжність своїх почуттів, готовий пожертвувати всім заради неї. І поряд з тим сама дівчина Крістен адекватна, і також думає про майбутнє хлопця. Так, ця книжка навряд чи могла б бути на реальних подіях, надто вже вона лайтова. Але погодьтесь, часом так хочеться, щоб як у книжці. Трішки доброї казки.

Саме ця книжка відкрила мені фентезі.
Якось я скептично раніше відносилась до цього жанру. Чесно кажучи, я навіть не знала в якому порядку читати цикл "Із крові і попелу", і просто почала читати. Мене так затягнуло, що я за 4 дні прочитала і вимагала ще! На той час 2ч ще не вийшла, тому прийшлось прочитати всю основну частину яка на той момент вийшла. Тому, цю книжку варто читати, вона класно написана, затягує. Чи буду я колись перечитувати ТАК, обов'язково.

Ця книжка це більше мемуари, ніж художня література.
Насправді я почала її читати тільки тому, що подруга впізнала ім'я автора. Адже, хто ж не знає Маркуса?! Потім книжку побачив мій чоловік і попросив читати в голос. Уявіть, як людина ,котра не читає сіла обговорювати цю книжку. І особливо цікаво було згадувати події описані в книжці, а також переглядати архівне відео Маркуса. Словом, чоловік планує її сам перечитати, настільки вона сподобалась йому. Мені теж дуже сподобалась книжка, гарно написана, якщо зважати на те, що автор не філолог за освітою. Тим не менш " Сліди на дорозі" це більше про спогади, про людей яких більше ніхто не згадує. Особливо мене зачепив момент, де автор згадує своїх товаришів, які загинули. Це було важко читати, але безумовно потрібно.
Ця книжка варта уваги.

Чому варто купити цю книжку? Ну, хоча б тому, що її рекомендував Марк Лівін у одному із подкастів "Простими словами".
Не аргумент? Ок, ця книжка нагадує поглиблену біологію, тільки автор Сапольські розповідає набагато цікавіше, ніж моя вчителька у школі.
Якщо і це не вразило, то залишу цитату, яка на початку книжки

"Цю книжку присвячено дослідженню біології насильства, агресії та конкуренції - типів поведінки й імпульсів, що за ними стоять, вчинків індивідів, груп і держав, а також ситуацій, коли це погано, а коли добре."

Книжка дуже цікава. Якщо ви шукаєте сам механізм психіки,трохи більш поглиблені то ця книжка неодмінно варта уваги. Варто відкрити будь-який розділ і все зрозуміло, гарно структуровано і дуже цікаво. На основі реальних досліджень вона пояснює що впливає на наш вибір, стимули, та поведінку.
Якщо спитати який найцікавіший розділ цієї книжки, то я б сказала розділ 8, " як гени впливають на поведінку" .
Словом, " Біологія поведінки" корисна книжка, яка простими словами , часом з гумором , пояснить найскладніші та найтонші процеси людського організму.

Цю книжку я купила десь 3 роки тому. І чесно кажучи це одна з тих небагатьоз книжок до яких я повертаюсь. Часом у житті є складні моменти в яких важко самостійно розібратись. І " Простими словами" це якраз той маяк який мені допомагає зрозуміти та усвідомити певні речі. Перша частина підкорює читача простотою - ніби все просто, ось глянь який короткий розділ. Друга книжка більш серйозніша, і заглиблюється уже в сам механізм роботи КПТ та Гештальт терапії. Це прекрасно, адже до знайомства з цими книгами я поняття немала як відрізнити одне від іншого.

Тому, для самопізнання (не плутати з самолікуванням)), ця книжка просто необхідна. Рекомендую!