Данина Каталонії

Джордж Орвелл (1903–1950) – англійський письменник і публіцист, який став знаменитим завдяки найвідомішому роману в жанрі антиутопії «1984», де він змалював жахливе тоталітарне суспільство майбутнього.

Проте у творчому доробку Орвелла є ще одна дуже важлива книжка – спогади письменника про його участь у громадянській війні в Іспанії. У певному сенсі ідеаліст, Джордж Орвелл, як і багато хто в ті часи, відгукнувся на заклик іспанського республіканського уряду допомогти у боротьбі проти заколоту генерала Франко. Але, прибувши до Іспанії і поступово занурюючись у місцеві події, а також безпосередньо беручи участь у військових діях, Орвелл розуміє, що не все так просто та однозначно, як може видатися збоку, а надто, якщо намагатися оцінювати перебіг громадянської війни в Іспанії, послуговуючись лише газетними статтями різного пропагандистського забарвлення. Якраз тоді Орвелл уперше зіштовхується з лицемірною і облудною пропагандою, якою Радянський Союз та його проплачені закордонні маріонетки примудрилися обплутати увесь світ, він бачить, як радянська внутрішньопартійна колотнеча і боротьба за владу ширяться, виходять далеко за межі СРСР і зачіпають навіть далеку Іспанію, таким чином приводячи до поразки іспанську революцію і, врешті-решт, допомагаючи Франко здобути перемогу над республіканськими демократичними силами, які нібито підтримував СРСР.

 На тлі подій громадянської війни, виснажливих позиційних боїв, придушеної іспанської революції, а також затятої і не менш небезпечної міжпартійної ворожнечі республіканських сил Джордж Орвелл з властивою йому глибиною і проникливістю розмірковує над проблематикою світового соціалістичного руху, про лицемірство і шкоду радянського комунізму, про інструменти нівелювання революцій, а також про те, що війна завжди залишається війною і що для безпосередніх її свідків та учасників патетичні героїзм та слава завжди програють неодмінним супутникам війни – голоду, бруду, вошами у штанях, каліцтвам, смертям побратимів та врешті-решт хитрим підмінам кінцевої мети війни. А ще спогади Джорджа Орвелла про його участь у громадянській війні в Іспанії, окрім цікавого історичного та художнього аспекту, дуже важливі для розуміння методів і засобів пропаганди, якими ще з часів свого виникнення послуговувався Радянський Союз для перекручування і спотворення правди, таким чином маніпулюючи світовою думкою у своїх корисливих імперських цілях. Найдивовижніше те, що з часів громадянської війни в Іспанії нічого істотно не змінилося, і правонаступниця СРСР, Російська Федерація, – а по суті, та сама, завжди та сама стара Російська імперія з дещо підфарбованим фасадом, – і сьогодні по всьому світу використовує ті самі методи пропаганди, затято доводячи світовій спільноті, що біле – це насправді чорне, і навпаки.