Події фантастичного роману Ернста Юнґера «Геліополіс» (1949) відбуваються у невизначеному майбутньому. Попри знайомі з історії географічні назви – Астурія, Бурґенланд, Геспериди, держави діадохів – світ Геліополіса не обмежується Середземномор’ям, а сягає Місяця і навіть далеких зірок.

Саме місто-держава переживає бурхливі часи: гостра боротьба між силами стихійної анархії, очолюваними Ландфоґтом, та силами порядку на чолі з Проконсулом, який спирається на витончену культуру, вибудовану на античних зразках, сягає свого апогею. Таємничий Регент, який прагнув встановити всесвітній монархічний порядок, незважаючи на вирішальну перемогу в Сіртському морі, усвідомив утопічність власного соціального проекту і зник у космосі, спостерігаючи на віддалі за подіями в Геліополісі, де ідилічні картини перебивають моменти драматичної напруги.

Сам Геліополіс, овіяний середземноморським флером, постає своєрідною юнґерівською моделлю світу з його історичною циклічністю і повторюваністю подій. Тематичне розмаїття роману уможливлює зображення цілісної системи політичних, соціальних та філософських уявлень автора.

Видання доповнене фрагментами, які публікувалися окремо, але не увійшли до основного тексту.