Мобі Дік, або Білий кит

Роман, про який часто можна почути в кіно і мультфільмах… Персонаж з книги, який дав назву компанії «Старбакс»… Кит є головною ціллю… Де море є центром світу…

Все це про відомий роман Герберта Мелвілла, письменника Американського Ренесанса, «Мобі Дік». Перший раз про цей твір я почув, коли дивився один голлівудський фільм, де один з персонажів, вчителька, читала своїм учням уривок з цього роману. Прочитати цю книгу в мене випала можливість набагато пізніше. І це було непросто, бо це не один з гостросюжетних романів Фенімора Купера або Рафаеля Сабатіні про морські пригоди. «Мобі Дік» – це складна історія, насичена символізмом, записаним поетичною піднесеною мовою.

В певному сенсі цей роман про боротьбу людини з природою. Автор яскраво показує, як беззмістовно ставити за мету таку ціль. Мені дуже подобаються слова одного з персонажів, Ахава, який сказав: «Щоб запалити інших, сірник сам згорає». Відповідно, автор показує, що борячись з природою, знищуючи її, людина знищує і себе. По суті, так і сталося з більшістю персонажів – вони згоріли як той сірник. Але не завжди сірник може бути ефективним – він може згоріти сам, але нічого не запалити.

Впевнений, що ця чудова книга в лаконічному і приємному оформленні від видавництва #книголав стане гарним викликом для будь-якого читача, щоб розібратися у важливих питаннях, які підіймав у «Мобі Дік» Герберт Мелвілл.

З першого абзацу я визначила, що «Мобі Дік» – 100% «моя книга»! Всі зірки зійшлися на сторінках історії: шалена любов до моря та його мешканців; дивовижна і трохи старомодна мова; прекрасне почуття гумору та повна відсутність вульгарності; невичерпна феєрія метафор та оригінальний сюжет; дивовижна цілісність образів та стійка сила духу головних героїв; наростання трагічних акордів та містичних ознак; прискіплива увага автора до дрібниць.

На мою думку, цей роман про протиборство трьох стихій.
Перша — найдавніша — океан. У всіх його проявах у найширшому діапазоні. Він буває ласкавим, він буває вбивчим, в океані проявляється все те, що лежить десь глибоко в людській душі...

Друга стихія — кит. А саме кашалот-альбінос, у якого, як і належить герою твору, є ім'я. Мобі Дік. Це тварина-стихія, незвичайний кит, який став легендою.

І третя стихій – капітан китобою – Ахав. Стихія некерована, стихія, яку неможливо осмислити чи приборкати. Саме Ахав кидає виклик, киту, океану, богам, людям... І ось у цьому шаленому круговороті стихій виявляється наш герой і команда екіпажу. Заручники та свідки.

Вкотре переконалася в тому, якою незаперечною владою над іншими людьми, мають натури, що відрізняються неабиякою силою духу і величчю, нехай навіть одержимі нав'язливою ідеєю. Поза всяким сумнівом, капітан «Пекорда» був наділений нею сповна.

Роман Германа Мелвілла подібний до айсберга, сім восьмих якого приховано під водою. І відчуття того, що я змогла розглянути лише його малу поверхневу частину, досі не залишає мене.

"Мобі Дік" — це книга, яку я вперше читав у дитинстві, і не один раз. Тоді вона захоплювала своєю пригодницькою стороною, історією небезпечного полювання на величезного кита, яка здавалася неймовірно захопливою. Однак, перечитуючи роман у дорослому віці, я почав бачити набагато більше — глибину філософії, детальність описів та приховані сенси, які роблять цей твір справжнім шедевром літератури.

Текст Мелвілла дуже якісний — кожна деталь ретельно продумана, і його розлогі описи китів, морського життя та внутрішнього світу героїв дають змогу повністю зануритися в атмосферу роману. Це не лише історія про полювання, а й філософське розмірковування про людську природу, долю, одержимість та боротьбу зі своїми демонами.

Особливо вражає, наскільки роман залишається актуальним і сьогодні. Боротьба з невідомим, бажання зрозуміти і підкорити природу, питання про сенс життя та нашу взаємодію зі світом навколо — це теми, які резонують з читачами будь-якого віку. Капітан Ахав і його одержимість Білим китом — це універсальний символ людської сліпої волі та наслідків наших рішень.

"Мобі Дік" — це не просто класика, це твір, який відкривається з нових боків кожного разу, коли до нього повертаєшся. І перечитувати його у дорослому віці так само захопливо, як і в дитинстві, але з набагато глибшим розумінням.