Дівчина, жінка, інакша

Чи подобаються вам книги, які не просто розповідають історію, а змушують її прожити? Ті, що зачіпають безліч різноманітних тем, але при цьому залишаються напрочуд цілісними? 🤔
Так?
У мене для вас дещо особливе!

«Дівчина, жінка, інакша» схожа на справжню мозаїку голосів, історій та досвідів жінок (і не тільки). Героїні тут мають різний вік, колір шкіри, сексуальну орієнтацію, соціальний статус, але всі вони такі живі та справжні.
Тому я розумію чому авторка стала лавреаткою Букера, вартує прочитання.

Окремий респект, принаймні від мене, стилю:
у книзі немає класичних розділів та мінімум розділових знаків. Спочатку це дивує, але потім читання перетворюється на ритмічний потік думок. Історія ллється без пауз, немов розмова десь на кухні за келихом вина або кавою. Теми й думки, що змінюють одна одну без перепочинку. Така собі літературна імпровізація

Чому варто читати?
✨ історії жінок, про них самих, їхню силу, боротьбу, пошук себе
✨ Лондон у всій красі та незвабливості
✨ болючі теми з любов'ю та гумором водночас
✨ соціальні контрасти

Деякі моменти книги змушували мене зупинитися, щоб переварити прочитане і не вибухнути "праведним гнівом", а деякі – хотілося перечитати знову, глибоко відчути їх, порефлексувати...

Я вражена цією книгою, голосами, які в ній звучать і раджу з нею познайомитись, а для себе роблю висновок, що ще повернусь до неї згодом.

Коли я вперше взяла книгу до рук і розгорнула її, то спочатку подумала, що мені дістався бракований варіант. Книга написана в досить дивному стилі – усі речення починаються з нового рядка, з маленької літери і в кінці не ставиться крапка.

До такого життя мене не готувало, тому спочатку було досить тяжко призвичаїтися.

Книга розповідає про життя різних жінок. В основному тут розповідається про темношкірих жінок, які люблять інших жінок, і яких суспільство не приймає.

Починається усе з жінки на ім’я Амма, яка є автором п’єси про амазонок. І саме навколо цієї п‘єси крутяться усі сюжетні лінії.

Тут є історія жінки, яка показала, що аб’юзивні стосунки бувають не лише з чоловіками. Але жінки також бувають як моральними, так і фізичними тиранами.

Тут є історія дівчини, яку ще в дитинстві зґвалтувала групка п’яних покидьків. І хоча це її зробило лише сильнішою, але те, що вона, через упередження суспільства, мала справлятися самотужки, лякає та бентежить.

Загалом тут усі історії, які показують, на скільки суспільство по різному сприймає чоловіка і жінку. І хоча тут розглянуті різні часові проміжки, але, як показує практика, з часом мало що змінюється.
Тут навіть є героїня, яка народилася чоловіком, але в подальшому стала жінкою. І ось вона на своїй шкурі відчула цю різницю. Бути чоловіком і жінкою – це дві кардинально різні речі.

Тут навіть є історія гендерно невизначеної жінки. Вона якби і жінка, але і не жінка. І вона дуже ображається, коли її називають жінкою.

Структура книги нагадує фільм «Реальне кохання», де ми бачимо купу історій різних людей, які в результаті опиняються на одній вечірці. Не усі, звичайно, але основні головні героїні все таки відвідали ту саму виставу про амазонок, а в кінці завітали на гуляння в честь цієї події.

Це вперше книга, яка отримала Букерівську премію, так сильно мене зачепила і стільки емоцій в мені викликала.

«суть не у виражених почуттях чи промовлених словах
суть у тому, щоб бути
разом»

400 сторінок роману «Дівчина, жінка, інакша» - це:

✔️Актуальна соціокультурна проблематика: гендер, сексуальність, расизм, колоризм, історично обумовлена імміграція
✔️Вагомий суспільно-історичний контекст
✔️Об‘ємні, живі персонажки та персонажі
✔️Багатолінійний і багаторівневий сюжет
✔️Без «хворобливого» закосу виключно в сторону GirlPower (якщо раптом вас відлякує від читання саме така думка)

А ще купа особистих читацьких рефлексій, прозрінь та одкровень. Що, у свою чергу, додає цій книзі +100500 кармічних одиниць.

Обов’язкова книга для тих, хто:
✔️Досі упереджений до сучасної художньої прози
✔️Цінує багаторівневі тексти з яскравим історичним тлом
✔️Любить складносурядні життєві історії