Жорстокий роман Процюка про слабість української національної імунної системи викликає в читача почуття страху. Він висвітлює епідемію, яка пронизує наше суспільство, — і від наслідків якої можемо страждати усі ми. Це темна глибина, в якій ми можемо побачити власне обличчя чи обличчя наших знайомих, і тест на відвагу і вміння зустрітися з болісною правдою про нашу країну.
Хоча роман далекий від романтичних конвенцій, він підіймає багато тих самих тем, досліджуючи їхнє місце у сучасному контексті: любов і ненависть, вірність і зрада, душа і тіло, спокута і трагедія національного страждання. А водночас кожен з головних героїв знаходить спосіб вилікуватися від хвороби і звільнитися від здеморалізування і змаління. Персонажі є водночас репрезентаціями різних проявів проблеми та простими людьми, які знаходять власний індивідуальний спосіб її вирішити.
