Це збірка проникливих і щемких есеїв про життя і творчість українських письменників. Хтось із них іще за життя став відомим і шанованим, хтось здобув визнання лише після смерті, а про когось ми й тепер мало що знаємо.
Одні демонстрували сміливість і силу духу, протистоячи спершу імперським, а згодом радянським намаганням знищити чи маргіналізувати українську літературу, а інші мусили поступитися й аж до смерті служити владі, марнуючи свій талант і розриваючись між бажанням вижити й прагненням залишитись собою.
Комусь же вдалося втекти за кордон, та це також не стало порятунком, а лише різновидом душевних тортур. Кожен зробив власний вибір, але твори цих письменників — частина українського літературного спадку й заслуговують на те, щоб їх читали й аналізували, щоб ними наповнювалися й надихалися. Для ґрунтовнішого ж їх осягнення варто не тільки знати історичний і культурний контекст, а ще й брати до уваги думки фахівців. А хто може краще зрозуміти письменника і глибше осмислити його твори, як не інший письменник?
