Про мишей і людей

Охарактеризувала так - нажаль, сподобалось. Історія хоча коротка, але чуттєва і щира, має мораль, рекомендую.

Чому я не прочитала цього раніше? - перша думка після того, як була перегорнута остання сторінка.
Маленька книжечка, яка без пафосу та банальності розбила моє серце.

Трагічна історія про двох друзів, які під час Великої депресії в Америці стають найманими робітниками на ранчо. Один із них розумний та кмітливий, інший силач з розумовими відхиленнями, який більш за все любить гладити маленьких звіряток.

Джордж та Ленні мають спільну мрію, яка підтримує їхню віру у життя та оптимізм. На зароблені кошти вони хочуть придбати маленький будиночок, де зможуть ні від кого не залежати, вирощувати городину та кроликів.

Джорджу надзвичайно важко з недолугим другом, але й кинути його він не може. Один невірний вчинок здатен розбити всі плани, як кришталеву вазу.
...«Такі хлопці, як ми, що працюють у різних хазяйствах, – це найсамотніші люди на світі. У них немає родини. У них немає свого кутка. Вони приходять на ферму, заробляють сякий-такий гріш, потім ідуть до міста, тринькають зароблене і потім їм не залишається нічого, тільки знову гарувати вже на іншій фермі. Більше їм надіятися немає на що»...
Розповідь базується на власному досвіді автора, який у 20-х роках також працював у сільському господарстві. Певно тому, настільки чітко змальовано оте почуття безвиході та приреченості.

Історія про дружбу, нереалізовані мрії, провину, співчуття та важкість вибору.
В кінці вам потрібно буде самостійно поставити кому у реченні "казнить нельзя помиловать".
Не полінуйтесь, проведіть кілька годин з цією книгою, щоб відчути великий талант та геніальність, яку дехто не може вмістити в багатотомники. 📚 Асоціації, які виринали : Зелена миля та Вбити пересмішника (а їх я обожнюю).

📚"Про мишей і людей" згадує Кінг у "11.22.63", там головний герой ставить виставу за твором.
Тепер хочеться відразу засісти за "Грона гніву" Стейнбека...