Метикуватий Джордж і нетямущий Ленні валандаються американським Півднем у пошуках заробітку. Країну охопила Велика депресія, та двоє волоцюг мріють прискладати грошенят і надбати клаптик землі, щоб на ньому господарювати і «споживати ситість землі». Вони знаходять притулок на багатій фермі і можуть трохи підзаробити. Одначе їхня поява в цій місцині стає поштовхом до низки жахливих подій: жорстокої історії кохання, вбивства та страшної, безжальної помсти. У повісті «Про мишей і людей» Джон Стейнбек зобразив спробу окремої людини здійснити свою мрію. Та не завжди складається так, як гадається…
Про мишей і людей
Автор
Джон Стейнбек
Опис
Враження читачів
Деякі книги я обираю за відгуками, деякі інтуїтивно, деякі за рекомендаціями, деякі за обкладинкою, деякі за анотацією, але є й такі, які я беру для прочитання навіть не знаючи про що вони. Наприклад такі, що отримали якусь престижну літературну премію, як от #нобелівська_премія чи #КнижкаЯкуЗабороняли - бо цікавість моє все. А ще із задоволенням читаю книги із #список_рорі_гілмор, серіальної дівчини, яка читала багато цікавих книжок. Дана книга потрапила одразу в 3 пункти.
📎📎🖇 Два чоловіки разом вирушають на пошуки роботи на фермі. Один із них, Ленні, досить сильний, але має певну розумову відсталість, через що у критичні моменти не завжди вміє контролювати себе. Інший, Джордж, - його супроводжує, опікає. Я все намагалася зрозуміти, що ж об'єднує цих чоловіків - родинний зв'язок, вигода, статеві стосунки??? А виявилося - мрія! Їхні мрії озвучені вголос були найприємнішим моментом у всій повісті, такі затишні, такі справжні. Цим двом для щастя потрібно просто не бути самотнім, мати змогу мріяти разом...
🖇📎📎 Так і не зрозуміла, чому книгу забороняли. Виявляється, "через буцімто образливу лексику". Оригінал не читала, а в даному перекладі нічого такого нема...
📎📎📎 Сумна, але дуже людяна історія...
📎📎🖇 Два чоловіки разом вирушають на пошуки роботи на фермі. Один із них, Ленні, досить сильний, але має певну розумову відсталість, через що у критичні моменти не завжди вміє контролювати себе. Інший, Джордж, - його супроводжує, опікає. Я все намагалася зрозуміти, що ж об'єднує цих чоловіків - родинний зв'язок, вигода, статеві стосунки??? А виявилося - мрія! Їхні мрії озвучені вголос були найприємнішим моментом у всій повісті, такі затишні, такі справжні. Цим двом для щастя потрібно просто не бути самотнім, мати змогу мріяти разом...
🖇📎📎 Так і не зрозуміла, чому книгу забороняли. Виявляється, "через буцімто образливу лексику". Оригінал не читала, а в даному перекладі нічого такого нема...
📎📎📎 Сумна, але дуже людяна історія...
Охарактеризувала так - нажаль, сподобалось. Історія хоча коротка, але чуттєва і щира, має мораль, рекомендую.
Чому я не прочитала цього раніше? - перша думка після того, як була перегорнута остання сторінка.
Маленька книжечка, яка без пафосу та банальності розбила моє серце.
Трагічна історія про двох друзів, які під час Великої депресії в Америці стають найманими робітниками на ранчо. Один із них розумний та кмітливий, інший силач з розумовими відхиленнями, який більш за все любить гладити маленьких звіряток.
Джордж та Ленні мають спільну мрію, яка підтримує їхню віру у життя та оптимізм. На зароблені кошти вони хочуть придбати маленький будиночок, де зможуть ні від кого не залежати, вирощувати городину та кроликів.
Джорджу надзвичайно важко з недолугим другом, але й кинути його він не може. Один невірний вчинок здатен розбити всі плани, як кришталеву вазу.
...«Такі хлопці, як ми, що працюють у різних хазяйствах, – це найсамотніші люди на світі. У них немає родини. У них немає свого кутка. Вони приходять на ферму, заробляють сякий-такий гріш, потім ідуть до міста, тринькають зароблене і потім їм не залишається нічого, тільки знову гарувати вже на іншій фермі. Більше їм надіятися немає на що»...
Розповідь базується на власному досвіді автора, який у 20-х роках також працював у сільському господарстві. Певно тому, настільки чітко змальовано оте почуття безвиході та приреченості.
Історія про дружбу, нереалізовані мрії, провину, співчуття та важкість вибору.
В кінці вам потрібно буде самостійно поставити кому у реченні "казнить нельзя помиловать".
Не полінуйтесь, проведіть кілька годин з цією книгою, щоб відчути великий талант та геніальність, яку дехто не може вмістити в багатотомники. 📚 Асоціації, які виринали : Зелена миля та Вбити пересмішника (а їх я обожнюю).
📚"Про мишей і людей" згадує Кінг у "11.22.63", там головний герой ставить виставу за твором.
Тепер хочеться відразу засісти за "Грона гніву" Стейнбека...
Маленька книжечка, яка без пафосу та банальності розбила моє серце.
Трагічна історія про двох друзів, які під час Великої депресії в Америці стають найманими робітниками на ранчо. Один із них розумний та кмітливий, інший силач з розумовими відхиленнями, який більш за все любить гладити маленьких звіряток.
Джордж та Ленні мають спільну мрію, яка підтримує їхню віру у життя та оптимізм. На зароблені кошти вони хочуть придбати маленький будиночок, де зможуть ні від кого не залежати, вирощувати городину та кроликів.
Джорджу надзвичайно важко з недолугим другом, але й кинути його він не може. Один невірний вчинок здатен розбити всі плани, як кришталеву вазу.
...«Такі хлопці, як ми, що працюють у різних хазяйствах, – це найсамотніші люди на світі. У них немає родини. У них немає свого кутка. Вони приходять на ферму, заробляють сякий-такий гріш, потім ідуть до міста, тринькають зароблене і потім їм не залишається нічого, тільки знову гарувати вже на іншій фермі. Більше їм надіятися немає на що»...
Розповідь базується на власному досвіді автора, який у 20-х роках також працював у сільському господарстві. Певно тому, настільки чітко змальовано оте почуття безвиході та приреченості.
Історія про дружбу, нереалізовані мрії, провину, співчуття та важкість вибору.
В кінці вам потрібно буде самостійно поставити кому у реченні "казнить нельзя помиловать".
Не полінуйтесь, проведіть кілька годин з цією книгою, щоб відчути великий талант та геніальність, яку дехто не може вмістити в багатотомники. 📚 Асоціації, які виринали : Зелена миля та Вбити пересмішника (а їх я обожнюю).
📚"Про мишей і людей" згадує Кінг у "11.22.63", там головний герой ставить виставу за твором.
Тепер хочеться відразу засісти за "Грона гніву" Стейнбека...