Книгаренька щастя на березі

Ця книга — це просто щастя для кожного читуна.
Історія відбувається у Шотландії. Вона бідна, він — багатий. Обоє шукають щастя..І ще є книги, дуже багато книг. Що ще треба для хорошої історії?
Це одна з небагатьох книг, яку мені хочеться перечитувати знову і знову.

Це зовсім інша Шотландія...

...осіння, прохолодна, з бурхливими хвилями озера Лохх-Несс і шурхотом жовто-багряноно листя під ногами.

Тут буде містичний Самайн і веселий Геловін, а ще - розгублена Зої зі своїм чотирирічним сином, який не говорить. Зої, для якої робота в Богом забутому маєтку "Буковий гай" - єдиний шанс прогодувати себе й сина, адже в Лондоні на дівчину не чекає нічого, крім маленької кімнатки і хлопця-мандрівника (якому вона не надто потрібна).

Але крім Шотландії в житті Зої також з'явиться трошки вагітна Ніна і Леннокс, книжковий магазинчик у фургоні і купа проблем з важкими дітьми, адже героїня буде поєднувати дві роботи і стане "Нянею номер Сім".

"Книгаренька щастя на березі" сподобалася мені набагато більше першої книги, адже авторка, окрім теми книг та романтичних походеньок, підіймає теми батьків і дітей, виховання, дитячої психології. Навіть попри нелегку долю Зої, мені було страшенно цікаво спостерігати за нею та родиною Рамзі. За тим, як їй вдається ладнати з дітьми, знаходити для кожного свій підхід і потроху витягати їх усіх (включно з батьком сімейства) з глибокої сімейної драми. Всі персонажі дуже колоритні, а загальна атмосфера настільки затишна і приязна, що з нею не хочеться розлучатися.

До речі, що мені особливо зайшло: романтика, якої було досить багато в першій "Книгарні", тут трохи поступається купі побутових проблем, які насправді дуже захоплюють. Чимось описані події нагадали фільми "Місис Даутфайр" і "Моя жахлива няня", а трохи незграбний лерд Рамзі йде приємним бонусом, бо таємничий і відлюдькуватий хазяїн будинку (та ще й букініст) - чи не романтична мрія? 😆 До речі, чому всі шотландські чоловіки описані неговіркими і ніби не від світу цього? 😆

Ближче до фіналу події в книзі взагалі набирають обертів, ніби сніговий ком, тож сторінки я перегортала з шаленою швидкістю. Буря, що накрила озеро, принесла з собою і бурю емоцій, а я отримала справжнє задоволення від цієї історії. Книга дуже легко читається і надовго залишається в пам'яті. А ще, мені здається, "Книгаренька щастя на березі" дуже кінематографічна і міг би вийти крутий атмосферний фільм. Загалом, мій щирий рекомендасьйон 😉 Дуже чекаю, коли ж будуть видані інші книги авторки!