Дженнi Колґан

Стосунки з моральним абьюзером не те, про що я люблю читати. І коли я планувала цю книгу, то гадала що вийде морально розслабитись, але не так склалося як гадалося.

Іссі мила, але невпевнена в собі дівчина, яка не вірить в свої сили і дуже закохана в хлопця, який витирає об неї ноги. Але життя дає їй гарного копняка і потрібно якось жити далі, в цьому їй допомагає "Капкейк-кафе". Дуже затишна кав'ярня з неймовірними десертами🤤 Про їжу було читати саме задоволення і ця книга надихнула мене зготувати капкейки, які я готувала останній раз 3 роки назад😱 Смак тіста вийшов неперевершений, готова приймати закази😂

Не чекайте, що ця книга буде романтичною. Головна героїня заледве виходить з важких відносин, а нові відносини на горизонті більш духовні, ніж фізичні. Та і загалом тут більше про життя як воно є. Про проблеми матерів одиначок, про фінансову нестабільність, про відносини батьків і дітей, а також про сім'ю і дружбу у всіх її проявах. Дуже багато корисностей та життєвих уроків можна винести з цієї книжулі, тому якщо бажаєте почитати про смачні десерти, проблемні бісяві стосунки та здійснення мрій і досягнення цілей, то можу радити. Якщо вам хочеться просто гарно провести час та отримати приємні емоції, то ця книга по більшій частині не для цього.

Ця книга це продовження "До зустрічі в "Капкейк-кафе", тому не ведіться, коли читаєте що це можна читати як окрему книгу. У Колган краще кожну книгу перевірити чи входить вона до серії і читати виключно у потрібному порядку. Це вже моя п'ята прочитана книга цього автора. Маю ще одну одиночну "Шоколадная лавка в Париже" російською і на цьому гадаю час завершувати наше знайомство.

Дуже багато сімейної драми та сімейних проблем. Важко було розгледіти новорічний настрій або приємну атмосферу, коли кожен герой страждає від своїх проблем. Під кінець з'явились романтичні проблиски, але їх явно було замало на дві книги.

Не вистачило мені завершеності. Епілога або просто додаткової глави. Любовний трикутник Бен-Перл-Доті мені взагалі не зайшов і його недопрацювали до кінця. Та і загалом хотілось би більше дізнатись про персонажів ще так через рік, щоб вже точно поставити крапку в цій історії.

Тут ще більше розкривається проблеми внутрішнього стану Іссі. Її бажання усім подобатись виникає через недолюбленість з боку матері (яка навіть не намагається щось змінити), а невміння обирати чоловіків і потикати усім їхнім бажанням через те, що ніколи не бачила батька, а виховувала її єдина любляча людина - дідусь, заради якого вона і ладна була на все. Не дуже хочеться займатися психологічними портретами, коли читаєш легеньку книжулю.

Якщо ж абстрагуватися від недоліків, то дійсно можна розгледіти атмосферу свята, дитячого очікування, маленької їстівної казки (все ж таки капкейки одна з моїх найголовніших кулінарних любовей😅). Затишок у колі рідних, вирішення проблем і рух далі. Якщо ти про щось мрієш, то докладаючи зусиль в тебе обов'язково все вийде. Головне, щоб і ти вірив в це, і усі близькі, які тебе підтримують.

Неймовірно тепла та затишна книга🤗

Головна героїня закохує в себе своєю простотою, мрійливістю та любов'ю до свого захоплення. Вона постійно пече капкейки і просто роздає їх всім довкола просто тому, що їй подобається випікати, а дівати все приготоване просто вже немає куди🤣

Сподобалося, що в книзі багато простих людей, які мають звичайні професії та проживають непрості життя. А ще тут є лише декілька дівчат з "ідеальними" фігурами, а всі інші мають звичайну тілобудову, люблять їсти солодке, насолоджуються своєю природною красою.

Стосунки головної героїні зі своїм шефом мені відразу не сподобалися. Та й кому таке може сподобатися? А ще бісило, що постійно робився акцент на віці головної героїні - 31 рік. Так, неначе після життя вже закінчується, діти не народжуються, кохання не приходить🤦Вона прям дуже панікувала, що якщо не цей хлопець, то вже ніхто їй не зустрінеться🤷

Але, загалом, книга чудова.

Всім, хто хоч раз зривався з дієти на смачнюще тістечко.

Було? Зізнайтеся? У мене було приблизно тисячу разів, тож це точно книга для мене.

І для всіх ласунів і мрійників; кондитерів і тих, хто завжди хотів ними стати; для королев і королів на своїй кухні; повелительок духовок і міксерів; володарок цукру, борошна, кориці і цукатів. А ще для тих, у кого є величезна мрія і такий же величезний страх її втілити.

Іссі 31 і в неї точно не біла смуга в житті — з роботи звільняють, колишній начальник і за сумісництвом хлопець кидає. Хоча є і плюс - щедра вихідна допомога, проте і вона не тішить, коли не знаєш, куди себе подіти.

Але у Іссі є божевільна ідея, а, як ми знаємо, божевільні ідей в талановитих руках часто спрацьовують і стають геніальними. Завдяки рецептам дідуся, підтримці друзів і шаленому бажанню Ізабель відкриває затишне кафе під грушею — кафе, яке стане острівком затишку і рятівним колом для багатьох людей. Звичайно, будуть перепони, злі язики, інтриги колишнього. Маленькі злети і падіння, а ще, звичайно ж, нове кохання.

Я не знаю, як Дженні Колґан це вдається. Її книги для мене — абсолютний парадокс, адже тут немає нічого з того, що мене зазвичай захоплює. Це не карколомні пригоди, не динамічний екшн, не скляне скло і драматична драма. Але я все одно кайфую, коли їх читаю. Її сюжети досить життєві, героїні — ніби сусідки чи подруги (чи ти сама в якийсь період свого життя), а проблеми здаються аж занадто знайомими.

Не скажу, що я читала, захлинаючись цією історією, але вона мене гріла. І хоч "Капкейк-кафе" особисто для мене поступається шотландському циклу Колґан, ця книга подарувала і гарний настрій, і якусь особливу душевність.

Це про віру в себе, про ризик, про справжню дружбу і про те, що за чорною смугою завжди йде біла.

P.S. Особисто у мене ніколи не було кулінарної книги. Та тепер є. Шикарні рецепти смаколиків на початку кожного розділу - це божественно. Неможливо спокійно читати і не хотіти бігти все це приготувати. Тому запасайтеся борошном і яйцями, бо бажання збити тісто і наповнити квартиру ароматами запашної випічки точно до вас завітає 🧁🧁🧁

Це зовсім інша Шотландія...

...осіння, прохолодна, з бурхливими хвилями озера Лохх-Несс і шурхотом жовто-багряноно листя під ногами.

Тут буде містичний Самайн і веселий Геловін, а ще - розгублена Зої зі своїм чотирирічним сином, який не говорить. Зої, для якої робота в Богом забутому маєтку "Буковий гай" - єдиний шанс прогодувати себе й сина, адже в Лондоні на дівчину не чекає нічого, крім маленької кімнатки і хлопця-мандрівника (якому вона не надто потрібна).

Але крім Шотландії в житті Зої також з'явиться трошки вагітна Ніна і Леннокс, книжковий магазинчик у фургоні і купа проблем з важкими дітьми, адже героїня буде поєднувати дві роботи і стане "Нянею номер Сім".

"Книгаренька щастя на березі" сподобалася мені набагато більше першої книги, адже авторка, окрім теми книг та романтичних походеньок, підіймає теми батьків і дітей, виховання, дитячої психології. Навіть попри нелегку долю Зої, мені було страшенно цікаво спостерігати за нею та родиною Рамзі. За тим, як їй вдається ладнати з дітьми, знаходити для кожного свій підхід і потроху витягати їх усіх (включно з батьком сімейства) з глибокої сімейної драми. Всі персонажі дуже колоритні, а загальна атмосфера настільки затишна і приязна, що з нею не хочеться розлучатися.

До речі, що мені особливо зайшло: романтика, якої було досить багато в першій "Книгарні", тут трохи поступається купі побутових проблем, які насправді дуже захоплюють. Чимось описані події нагадали фільми "Місис Даутфайр" і "Моя жахлива няня", а трохи незграбний лерд Рамзі йде приємним бонусом, бо таємничий і відлюдькуватий хазяїн будинку (та ще й букініст) - чи не романтична мрія? 😆 До речі, чому всі шотландські чоловіки описані неговіркими і ніби не від світу цього? 😆

Ближче до фіналу події в книзі взагалі набирають обертів, ніби сніговий ком, тож сторінки я перегортала з шаленою швидкістю. Буря, що накрила озеро, принесла з собою і бурю емоцій, а я отримала справжнє задоволення від цієї історії. Книга дуже легко читається і надовго залишається в пам'яті. А ще, мені здається, "Книгаренька щастя на березі" дуже кінематографічна і міг би вийти крутий атмосферний фільм. Загалом, мій щирий рекомендасьйон 😉 Дуже чекаю, коли ж будуть видані інші книги авторки!

Ця книга — це просто щастя для кожного читуна.
Історія відбувається у Шотландії. Вона бідна, він — багатий. Обоє шукають щастя..І ще є книги, дуже багато книг. Що ще треба для хорошої історії?
Це одна з небагатьох книг, яку мені хочеться перечитувати знову і знову.

Ця книга — продовження історії До зустрічі в «Капкейк-кафе». Нагадує Діснеївські варіанти найвідоміших мультфільмів — Christmas edition.

Може бути гарним подарунком, адже навіть якщо ваші друзі не читали першу частину, то в першому розділі авторка дає коротеньку передісторію: описує, що відбулось у попередній книзі, тож цю уже можна читати і абсолютно окремо.

Головні герої знову стикаються з низкою проблем, хоча для досвідченого читача ці проблеми уже можуть здатись трішки надуманими. Загалом хороша історія під чашечку глінтвейну.
До речі, тут уже історія крім Лондона відбувається частково і в Нью-Йорку, тому хто любить історії про велике і шумне місто, то обов'язково потрібно прочитати.

Книгу краще читати восени, під звуки дощу та аромати кави, поки ви випікаєте щось смачненьке, а по дому (чи кафе) розходиться аромат випічки. Уявили собі картину? - це той вайб, котрий прямуватиме з вами пліч-о-пліч протягом розповіді. Нелегке життя головних героїв, спроби щось змінити, вирватись із боргів, відкрити кафе, присмачене різноманітними рецептами найунікальніших капкейків, які ви тільки зустрічали.
Одне розчарувало: дуже вже важко повторити ті рецепти з наших інгредієнтів)) Зате книгу прочитати та відпочити від справ було дуже легко)

Книга з ароматом випічки груш 🍐

Кожна сторінка просякнута корицею, посипаною на ніжне соковите брауні, а десь там на задньому плані готується божественний соус для чизкейка й от-от буде готова свіжа порція кави...

Книга смакує наче тепла булочка у холодну пору року. 🥐☕️

Це той унікальний випадок, коли купуєш собі художню книгу, а отримуєш ще й кулінарну багато різноманітних смаколиків та ще й з детальними рецептами.

Тут знайдуться рецепти на усі випадки життя: капкейки, щоб поліпшити невдалий день, печиво з нутеллою, коли не треба йти на роботу, лимонний торт, щоб отримати усе, що заманеться...

Атмосферним є те, що майже кожен розділ розпочинається з рецепту смачненького 🍪🍩🥧

Це історія про те, як не варто впадати у відчай. Про те, як важливо мати справжніх друзів, які не дадуть тобі впасти. Про те, що життя непердбачуване, та невідомо коли, ти зустрінеш нових «своїх» людей.

Книги для тих, хто хоча б раз у житті облизував ложку 🥄🎂з кремом...

Це книга про жінку, яка розійшлася з хлопцем, втратила роботу і в розпачі не знає, що їй робити далі зі своїм життям. Вона займається улюбленою справою - пече капкейки і пригощає усіх своїх знайомих. Аж доки одного разу не вирішує відкрити кафе.

Це тепла, затишна, ароматна історія, присмачена кулінарними рецептами, яка дасть мозку відпочити від напружених буднів. Мені дуже сподобалося