Між нами: Розмова з Сашею Павловою, авторкою тг-каналу «Запекла книгожерка»

Статті Між нами

04 лип 2024

Між нами: Розмова з Сашею Павловою, авторкою тг-каналу «Запекла книгожерка»

Сьогодні до котиків на розмову «Між нами» завітала знаєте хто?🥰

UX-дизайнерка, амбасадорка темної літератури, вина і трукрайму, авторка книги «Вбивчі письменники», вихід якої незабаром анонсують. А ще експертка, яка двічі входила до журі конкурсів темної літератури від горор-спільноти «Бабай». І, звісно, книжкова блогерка, яка кожним дописом на своєму каналі потужно цілить у наші читацькі серденька.

Ви вже, мабуть, здогадалися (до того ж вона є на банері🤭️), що це «Запекла книгожерка» Саша Павлова.

Тож традиційно, розпочнемо з бліцу:

Яку найбільшу книжкову покупку ти пам’ятаєш? – Кілька років тому за раз купила майже всього Кінга, який на той момент був у КСД. До того у мене не було його у паперовому варіанті (я почала збирати власну бібліотеку тільки після того, як з’явилось своє житло).
Скільки книжок на твоїх домашніх книжкових полицях? – Близько тисячі.
Які в тебе книжкові guilty pleasures? – Читання – то переважно guilty pleasure))) Хоча віднедавна почитую young adult і всрате порно, то, мабуть, вони найбільше підходять під визначення)
Що перше спадає на думку, коли чуєш «Порадь книжку»? І, власне, порадь книжку😺 – Нічого не пригадую, починаю розпитувати, щоб уточнити запитання :) Бо кожен вкладає у нього щось дуже своє, і у 9 випадках з 10 я нічого не можу порадити.

Вважаю, що блог стає блогом, щойно там є перший допис😺

Вважаю, що блог стає блогом, щойно там є перший допис :) Бо це і є блог за визначенням цього терміну.

Я в якийсь момент зрозуміла, що хочу ділитись думками про книжки цілеспрямовано і системно із тими, кому це цікаво, тож завела сторінку спочатку в інстаграмі (і понад рік вела блог тільки там), але той формат не задовольняв мене на 100%, тож із часом перейшла у телеграм – і оце вже було повністю моє.

Тому зараз здебільшого вкладаюсь саме у цей блог в телеграмі, в інстаграмі лишились лише відгуки й анонси подій, де я беру участь.

Універсальний лайфгак, як поєднувати роботу й блогінг – розставляти пріоритети.

Поєднувати роботу і книжковий блог насправді складно. Дуже складно :)

Але найуніверсальніший лайфгак, як це робити – розставляти пріоритети. Можу забивати на інші сфери життя (скажімо, на побутові справи), прагну максимально спростити все, що можна (ті самі побутові справи – де можна автоматизувати і делегувати, роблю це). Але основний пріоритет поки що таки робота, тому у блозі не встигаю реалізувати все, що хотілося б.

А, ну і ще сплю менше, ніж хотілося б :)))

Читаю завжди, коли є можливість, і тільки те, від чого отримую задоволення.

Читання для мене – офігенний спосіб розслабитись і відволіктись :) Читаю майже завжди, коли є можливість, і тільки те, від чого отримую задоволення. Якщо з книгою не складається, ніколи не буду себе мучити і візьму іншу книгу.

Але у жодному разі не вважаю читання необхідним. І часом бувають періоди, коли читати не тягне (в основному не тривалі, але коли як) – тоді спокійно не читаю і не парюсь цим.

Люблю клуби і презентації у книгарнях, але читати комфортно в тиші.

Люблю клуби й презентації у книгарнях. І просто посидіти й випити вина з друзями. А от читати мені найкомфортніше вдома у тиші.

Купую частіше онлайн, хоча для мене це питання не принципове. Просто купую я досить імпульсивно, і частіше трапляється так, що думка щось купити приходить вночі чи під час читання якоїсь книги, тож купую одразу.

А ще відвідую майже всі книжкові фестивалі. Там полюю, в основному, на людей: дуже класно спілкуватись з однодумцями і друзями у цій атмосфері. Не одна класна ідея виникла саме під час фестивалю, бо там усе цьому сприяє. На події теж, звісно, ходжу. Завжди можна знайти хоча б декілька цікавих розмов чи презентацій.

Найперша моя книжка – «Аліса в Дивокраї», досі шалено обожнюю!

Найперша книжка, яку я прочитала сама – «Аліса в Дивокраї». Досі шалено обожнюю її і всі можливі ретелінги цього тексту :)

А поточна особиста бібліотека почалася з двох коміксів: «Бетмен. Убивчий жарт» і «Бетмен. Рік перший». З них почалося і моє шалене захоплення коміксами, а з «Убивчого жанру» – ще й знайомство з неймовірним Аланом Муром, який тепер у топі улюблених письменників.

Зараз читаю «Задум» для клубу в Readeat.

Зараз читаю «Задум» для клубу в Readeat у цю п’ятницю :) Дуже подобається і викликає купу цікавих думок, особливо, у порівнянні з «Жовтоликою». Вже надихнула мене на новий масштабний допис про найстаріший літературний злочин :))

Книжки, які планую перечитувати – єдині книжки, що залишаються на полицях.

Книжки, які я планую перечитувати – це власне ті єдині книжки, що залишаються у мене на полицях після читання. Перш за все, це Кінг – він пише так прекрасно, що навіть знаючи спойлери, можна повертатись до текстів час від часу, бо насолоду приносить саме процес.

Ще «Уявний друг», серія Томаса Гарріса про Ганнібала Лектера, віднедавна там же і Каррізі, й Тартт. Загалом, це завжди книжки, де історії багатошарові, а атмосфера переважає над сюжетом.

Обираю книжки за жанром і обкладинкою – інтуїція рідко підводить.

Для себе книжки обираю по-різному – часом за порадою, часом за відгуками, часом – за згадкою у іншій книзі, але частіше просто за жанром і обкладинкою – і інтуїція вкрай рідко мене підводить.

Наприклад, коли писала книгу про вбивчих письменників, звернула увагу на багато їхніх текстів або тексти, які вони читали.

Ну і коли готую матеріали для якихось рубрик у блозі, іноді теж знаходжу щось цікаве. Наприклад, так мене зацікавив цикл «Фундація», бо я дізналась, що він надихнув одного божевільного дядька на створення справжньої секти.

Дарую книжки я тільки тим, хто точно цього хоче. Ідеально для мене – обирати з вішліста, щоб бути певною, що людині цікава ця книжка і що в неї її нема. Якщо такого списку нема, то орієнтуюсь на вподобання того, кому дарую, і намагаюсь обрати щось з новинок, чого він чи вона ще не встигли придбати.

Досить близьким людям можу обрати щось на свій смак, якщо маю причини вважати, що ця книга їм зайде.