Дуже душевна, атмосферна книга. Короткі історії, різні, легкі і не дуже, приємні і щемкі, мабуть кожний знайде ту, яка відгукнеться у серці спогадами, думками, мріями. Бажано читати у зимовий період і з теплим напоєм у руках)

Класна книга. З тих, від яких не хочеться відриватися. Хвилюєшся за героїню, маєш бажання стукнути одного вигаданого (або ні) персонажа, розчулюєшся від співзвуччя з власними спогадами про дитинство в селі, бабусю, надувний басейн біля хати :) Що не сподобалося і засмутило (і це досить часто трапляється в ромкомах зокрема) СПОЙЛЕР! Героїня щось випадково почула, додумала решту, не запитавши партнера і впала в страждання. Що особливо нелогічно для розумної людини, яка працює з книгами і як не з власного досвіду, то вже би мала навчитися на прикладі книжкових героїв, що так робити не варто. Маєш рот - перепитай. Але читачі зазвичай люблять драми, тому те, що для мене є мінусом, для когось буде плюсом :) Я чекатиму на нові книги авторки.

Один із кращих ромкомів, що я читала. Гумором просякнута вся книга, від початку до кінця, я часто сміялась вголос. Прекрасна історія про дівчину Ліну, яка в пошуках себе, ввесь час старається догодити батькам, живе з аб'юзером, не працює, читає багато книг і ніби задихається від такого життя. Вийшовши з аб'юзивних стосунків дівчина вовком дивиться чоловіків і нікому не довіряє, хоче знайти себе і своє місце в житті. Ліна має просто чудових друзів, які підтримують її на всіх етапах життя. Хлопець, який одразу після її болісного розриву, трапляється на її життєвій дорозі просто суцільний грінфлег. В Романа неможливо не закохатися. Розуміючий, вміє слухати, дуже привабливий, самотній татусь. Книга просто чудова, про те що не треба губити себе в стосунках, про вміння чути свого партнера, а не тільки внутрішні страхи, про важливість знайти свою справу і самореалізацію, про пошуки себе і свого місця в житті.

Чудова книга української письменниці про Хорватію, відпочинок, наше дитинство, село. Дуже класна!

«Це як терапія» така була думка, коли я прочитала пів книжки. І це було чудово, настільки захопливо емоційно що словами не передати, авторка передає дотепний гумор, реалістичні події, які кожен із нас переживав, або був свідком тих чи інших моментів. В книзі присутні тригерні моменти, вони переплітаються з іронією головної героїні. Потужно зображена дружба та любов друзів, їхня підтримка та бачення ситуацій — ось що мають робити справжні друзі. Так, це жанр романтичної комедії з хорошим посилом: любити та вибирати в першу чергу себе, бути собою, бути тихою та голосною, робите те що хочеш. Також в цій історії вайб моря, соняшників та села. Ох і посміялась я від душі, жарти дуже дотепні. Романтична лінія чудова, тут без перебільшень, головні герої як два сонечка☀️🌻 📝« — Я хочу з ранку до ночі читати книжки…» 📝«Найстрашніше в утраті те, що часом починаєш забувати голос, обличчя, запах любої серцю людини.»

Чудова збірка 15 оповідань сучасних українських письменників про Різдво і українські традиції, про війну і любов, про родину і дитячі спогади. Люблю такі збірки, бо обовʼязково відкриваю для себе нового автора, - цього разу це Юлія Мак (розумію упорядника книги, що розмістив це оповідання першим).

❤️‍?А меч в його руках пером легеньким стане. Це збірка з 15 коротких різдвяних (і дуже різних за характером) історій, - про традиції, про кохання і #про_війну. Про ворожіння на Андрія, про дитячі спогади і про рішення залишитись тут, вдома, серед своїх. Про ложку куті, яку залишаєш для тих, кого вже немає поруч. Про родину, що нарешті зібралась разом, про скорботну зірку Різдва, про коляду, щедру і посівання. Про складну сімейну динаміку, лицемірство і свята, які стають випробуванням. Про родинні реліквії, блекаути і вогник надії серед суцільного мороку. Про спалення дідуха, про метушливі дні підготовки до Різдва і про людей, які не знають іншого шляху, окрім нищення. Про дитяче свято у Маріуполі, якого ще не торкнулась війна. Про вертеп і про заборону релігійних свят. Про присягу замість світової слави, про полон, про побратимів, які відійшли у засвіти. І про довгожданий кінець війни. ✨ Мої улюблені історії з цієї збірки створили Юлія Мак, Ольга Богомаз, Анастасія Левкова і Валерій Пузік, але вся збірка дуже хороша (мені не сподобалась тільки історія Сашка Столового). Книжка дуже комфортна, дуже «своя». Я чомусь навіть не дивилась в її бік, але виявилось, що це саме те, що мені було потрібно. Автори: Ольга Богомаз, Анна Грувер, Віталій Дуленко, Таня Касьян, Юлія Лаба, Софія Мокій, Кирило Половінко, Валерій Пузік, Надія Сухорукова, Марія Титаренко, Христина Шалак, Юлія Мак, Олена Пшенична, Сашко Столовий, Анастасія Левкова

Це мій перший ромком, а тому дуже тішуся, що він був від української авторки. Книга мені зайшла з перших сторінок, читалось легко. Звісно, що в моменти, коли вона "видавала" щось за межами реальності, то хотілось її, тобто головну героїню, трохи струсити. І звісно недомовленості від кожного із героїв додавали нерозуміння ситуації. Але для мене це гарна історія!