logo
Котолог
Кабінет
logo
cart
backgroundavatar

Юлія Лаба

Країна: Україна
9.1/10

Юлія Лаба — сучасна українська письменниця, маркетологиня, авторка дебютного роману «Усі персонажі вигадані. Або ні». 

Першими публічними спробами письменства стали історії, які Юлія писала для особистого блогу. Активну письменницьку діяльність розпочала у перші місяці повномасштабного вторгнення, коли разом із донькою повернулася в рідне село на Хмельниччині. Вже у 2024 році взяла участь у літературному колективному печворку «Босорка», що потрапив до Книги рекордів України, після чого написала оповідання для колективної збірки «Плането, я тут!».

spinner

Нові відгуки

❤️‍?А меч в його руках пером легеньким стане. Це збірка з 15 коротких різдвяних (і дуже різних за характером) історій, - про традиції, про кохання і #про_війну. Про ворожіння на Андрія, про дитячі спогади і про рішення залишитись тут, вдома, серед своїх. Про ложку куті, яку залишаєш для тих, кого вже немає поруч. Про родину, що нарешті зібралась разом, про скорботну зірку Різдва, про коляду, щедру і посівання. Про складну сімейну динаміку, лицемірство і свята, які стають випробуванням. Про родинні реліквії, блекаути і вогник надії серед суцільного мороку. Про спалення дідуха, про метушливі дні підготовки до Різдва і про людей, які не знають іншого шляху, окрім нищення. Про дитяче свято у Маріуполі, якого ще не торкнулась війна. Про вертеп і про заборону релігійних свят. Про присягу замість світової слави, про полон, про побратимів, які відійшли у засвіти. І про довгожданий кінець війни. ✨ Мої улюблені історії з цієї збірки створили Юлія Мак, Ольга Богомаз, Анастасія Левкова і Валерій Пузік, але вся збірка дуже хороша (мені не сподобалась тільки історія Сашка Столового). Книжка дуже комфортна, дуже «своя». Я чомусь навіть не дивилась в її бік, але виявилось, що це саме те, що мені було потрібно. Автори: Ольга Богомаз, Анна Грувер, Віталій Дуленко, Таня Касьян, Юлія Лаба, Софія Мокій, Кирило Половінко, Валерій Пузік, Надія Сухорукова, Марія Титаренко, Христина Шалак, Юлія Мак, Олена Пшенична, Сашко Столовий, Анастасія Левкова

Читати повністю

Це мій перший ромком, а тому дуже тішуся, що він був від української авторки. Книга мені зайшла з перших сторінок, читалось легко. Звісно, що в моменти, коли вона "видавала" щось за межами реальності, то хотілось її, тобто головну героїню, трохи струсити. І звісно недомовленості від кожного із героїв додавали нерозуміння ситуації. Але для мене це гарна історія!

Читати повністю

Дуже класна книга української письменниці! Трішки не сподобалось закінчення, занадто як у дешевих фільмах з нетфліксу ?

Читати повністю

При кожній згадці про цю книгу в мене стискається серце — настільки вона прекрасна ?✨ Я читала її всю ніч і не могла відірватися. Я сміялася, я плакала ?❤️ Це та книга, що повернула мене на кілька років назад і змусила відчути ностальгію ?️? Я навіть відкрила свої старі фото, просто щоб ще раз пережити ті спогади ? Мені хочеться кричати про цю книгу! Вона така затишна, така тепла — і досі мене не відпускає ☕? Тут йдеться про головну героїню Ліну, яка через тиск з боку батьків і маніпуляції з боку хлопця не знає, чого вона хоче ? Але вона знає одне — що дуже любить читати ❤️? Вона порушує, як на мене, важливі теми: тиск батьків, маніпуляції колишнього, пошук себе. Головну героїню багато хто підтримував, але не вона сама ? Це також історія про стосунки із собою, про те, чого ти сама насправді хочеш ? Та, звісно, про кохання — токсичного колишнього і «green flag» хлопця-друга ? А розв’язка всіх цих тем сподобалася мені найбільше — вона була логічною і з гумором ? Такі живі персонажі, така ідеально написана книга! Вона найближчим часом точно мене не відпустить — полонила моє серце й мій розум ?? Давно я не читала нічого подібного. Це не просто ромком — це історія про те, що ніколи не пізно все змінити, скільки б років тобі не було ?? І, звісно, про справжню дружбу без засуджень ? Дуже всім рекомендую книга читається дужу легко з гумором я прочитала за один вечір

Читати повністю

Вау, я в захваті, мені таке дуже подобається, метелики пархають у животі. Обожнюю читати різні сюжети, бо це може буду і реальністю, ми не можемо говорити що в книгах все вигадане, просто з вами такого не траплялось, та і багато чого ми не можемо побачити

Читати повністю

Море, яхта та hot man....а ще чудові друзі, жахливий хлопець, таємничий критик-редактор, атмосфера дому, села та пошук себе І це усе в одній книзі. Думаю звучить інтригуюче, а читати повірте не менш цікаво. Ліна - дівчина, яка під псевдонімом пише відгуки до книг (та так пише, що її побоюються в книжковій спільноті), але попри цікаве таємниче життя, реальне - не таке як би хотілося самій дівчині. Хлопець, який не хоче визнавати що ти реально крута (і за нього теж) та батьки, які кажуть що той хлопець ідеал. Але одного разу вона наважилася втекти. Коли я це читала мене переповнювали емоції (здавалося ніби тікала разом з нею). І от вона починає живе для себе, аж тут друзі пропонують подорож яхтою, де капітаном є незнайомий молодий красень, чи не такий вже й незнайомий? Аби дізнатися раджу прочитати книгу. Також хочу зазначити, що читала відгуки і зустрічала тези, що Ліна поводиться, як мала дитина - чому не пішла від того Дениса, чому і далі вірила йому. Але, що скажу я, люди яким уже зраджували далі дуже важко ідуть на довіру. Ліні довгий час надокучали зовнішні фактори з вимогами вийди заміж, їй вказували що робити, нібито вона знайшла ідеальний варіант, але душа хоче іншого, та й варіант не такий вже й ідеальний. І коли вона збирає у собі сили виривається з тої злощасної рутини, тільки вдихає ковток свіжого повітря, виявляється що життя яким вона жила певний час було суцільною брехнею. Тому поведінка головної героїні, на мою думку, показана просто чудово. Ті поступові кроки то вперед, то назад дали змогу зробити правильний вибір (ну без чудових друзів тут звісно не обійшлося) Тому раджу усім прочитати цю книгу.

Читати повністю

Ліна - наймолодша дитина в сім'ї. Вона змалку була тихою, непримітною, зручною, звиклою догоджати всім. Проте тепер, в дорослому житті, дівчина невпевнена в собі, своїй професії, у своєму виборі партнера, який тримає її в лещатах, постійно контролює, знищує її як особистість не лише психологічно, а й фізично. В один момент Ліні набридає заслуговувати любов і вона наважується піти від аб'юзера. Як же далі складеться її життя? Ви мусите це прочитати. Ця книга - посібник як не втратити себе, не зламатися, як побудувати особисті кордони й врешті решт полюбити себе, почути себе, надати перевагу собі й прийти до здорових стосунків. Написана легко про важливе, з гумором, ця книга не залишила мене байдужою. Чудовий ромком від української авторки. Наполегливо рекомендую!

Читати повністю

Якщо ви, як і я, судили за обкладинкою, то я вам скажу, що це не любовний роман у повному розумінні. Романтичні стосунки тут не на першому місці, бо ця книга передусім про пошук. Пошук власного я, своїх справжніх бажань і прагнень, пошук дому. Ліна, головна героїня, навчається (на жаль, на власних помилках) жити не так, як хочуть того її батьки чи наречений, бо втілюючи чужі бажання, вона втратила і себе, і шанс на щастя. Ця історія - її подорож до розуміння, чого вона хоче від життя, і в першу чергу того, що вона заслуговує мати власні бажання і втілювати їх, навіть якщо вони йдуть в розріз із очікуваннями родини чи суспільства. Роман з'являється в житті Ліни, коли вона, як та бабця біля розбитого корита, тільки розбите в неї ще й серце. І хоча з Романом теж все далеко не ідеально, з ним вона розуміє, наскільки викривленими були її знання про стосунки. Розкривається контраст між токсичними відносинами і здоровими. А яка в них була перша зустріч! Справжня meet cute. Стосунки Ліни і Роми впадають в троп 'непорозуміння' зі стабільною періодичністю кожні 100 сторінок, і здебільшого повороти сюжету передбачувані. Але, як на мене, це не мінус історії, бо всі емоції персонажів були такими справжніми, що їм просто віриш. Саме це мені сподобалось найбільше. Відчуття реальності. Персонажі - звичайні люди, яких можна знайти серед своїх друзів чи знайомих. От найкраща подруга головної героїні часом дуже нагадувала мені мою сестру. Діалоги живі і звичні. Український сетинг такий рідний, таке знайоме українське село. Я не маю претензій до самої історії, лише не вистачило мені pov'a від Романа. Ну і хотілося б більш розкритих еротичних сцен, бо оце closed door це як помахати перед конячкою морквиною і забрати. Книга класна, я не пошкодувала, що купила і прочитала. Виділила багато хороших цитат. Частенько хіхікала, бо гумору справді було багато! Приємно, що книги жанру СЛР з'являються і від наших авторів, і я кажу саме про якісні історії, від яких не хочеться крінжувати.

Читати повністю