Володимир Аренєв

Шикарна збірка оповідань, от просто взяти й читати (не тільки на Різдво, але передусім). Оповідання справді глибокі, чудово написані, не поробки з шишок і палиць. Саме завдяки цій книзі я відкрила для себе Михеда та Кузнєцову - і мала неймовірний рік із іншими їхніми творами. Смакувати можна потрошку, по шматочку, або влаштувати собі довгу прекрасну ніч. Однозначна рекомендація.

Книга має багато гарних ілюстрацій, читається легко, мені особисто дуже сильно сподобалась. Сюжет цікавий. Буду брати ще книги цього автора

Сьогодні я хочу відмітити особливу книжку. Це липнева книжка мого книжкового клубу, і я певно єдина з клубу, хто не читав її в липні. І хоча в мене була поважна причина, я працювала над власною історією, мені було дуже прикро на обговоренні. Тим більше, що на зустріч нашого клубу завітав і сам автор – Володимир Аренєв. Тож, як тільки в мене з’явився час, я відразу почала її читати.

Це було вперше, коли я почала читати книжку, про яку наслухалась багато різних вражень від членів клубу і навіть деякі пояснення автора. Скажу відверто, трохи переживала, що після цього книжка видасться мені нецікавою. Але сюжет мене захопив і я пропала… Легка мова, дотепні і головне логічно підібрані ілюстрації, "кошачі" лапки на місці посилань до словничка, змусили мене закохатись в роман "Пан Малодобрий" Володимира Аренєва.

Його складно віднести до якогось конкретного літературного жанру. Це вміле поєднання альтернативної історії, фольклорних мотивів та детективного сюжету. Події розгортаються в XVII столітті в шахтарському містечку Штольні, де життя тісно переплетене з містикою та смертю. У цьому світі смерть — це не кінець, а лише початок нової, складнішої взаємодії з потойбіччям, адже душі померлих зберігаються в спеціальних мішечках — душоміхах, які промовляють голосами своїх власників.

Сюжет роману зосереджується навколо молодого студента-медика Адама Ламперта, сина місцевого ката. В його житті відбувається поворотний момент, коли батько просить допомогти зі складним завданням: провести кілька страт у містечку Штольні. Однак Адам підозрює, що злочинці, яких він має допомогти стратити, можуть бути невинними. Ця підозра штовхає його в вир небезпек і інтриг, які поступово розкривають темні таємниці не лише місцевої влади, але й родини Адама.

Одним із найсильніших аспектів книги є її всесвіт, сповнений деталей і містичних елементів. Це світ, де люди постійно взаємодіють з потойбіччям, чують голоси мертвих і носять душі в мішечках, щоб ті не стали привидами. Фольклорні мотиви, притаманні польській та українській культурі, додають історії унікального колориту. Містечко Штольні, розташоване на срібних копальнях, постає перед читачем як загадкове і похмуре місце, де кожен куток приховує таємницю. Світи, створені Аренєвим, завжди відзначаються уважністю до деталей, і цей роман не є винятком: кожен елемент — від побуту шахтарів до смертоносних ритуалів катів — продуманий і детальний.

Декілька слів про стиль, він вражає своєю легкістю і водночас іронічністю. Незважаючи на похмурі теми, автор уміло вплітає в текст гумор, який надає роману динамічності і робить його привабливішим для широкої аудиторії. Такий іронічний стиль допомагає витримати баланс між серйозністю та розвагою. Особливо це помітно в сюжетних лініях, де серйозні теми ховаються за легким гумором розмовних діалогів. Це робить твір схожим на казку, одночасно зберігаючи її гостросюжетний характер.

На сьогодні "Пан Малодобрий" це найкращий роман який я читала цього року. Вдале поєднання історичних і міфологічних мотивів створило складний і цікавий світ, у якому життя та смерть, наука та магія, справедливість та обман існують поруч. І я не згідна з тими оглядачами, хто називають цю історію "темною" чи "похмурою". Історія хоч і розповідає про похмурі речі, типу страти, вбивства і смерті, має світлі сторони. Вона розповідає про віру у власні сили, справедливість, про пошук власного "я" та усвідомлення відповідальності перед світом, соціумом і перед самим собою. Її глибина, атмосферність та майстерно зображені деталі роблять "Пана Малодоброго" справжнім скарбом для всіх цінителів фантастичної літератури.

Щиро Ваша #Клякса.

"Змієві вали" - це збірка фантастичних оповідань українських авторів, які можна грубо розділити на три блоки: твори ХІХ (їх класифікувала б скоріше як містику/готику), ХХ та ХХІ століть. Від останніх очікувала найбільше, а отримала найменше - більшість робіт були досить одноманітними, описували радянщину (від чого вже втомилась) або війну. Наприклад, "День Нептуна" автор буквально списав в тез російської пропаганди. Виділялись тільки "Ближче всіх до полюса" Кідрука та "Туди, де буде сад" Аренєва, які й сподобались найбільше.

"Отже, якось вигребем, наївно подумав Адам"

🐾 Молодий Адам Ламперт, студент-медик і звісно що поет (бо ким йому ще бути в атмосфері Європи 17 століття?), повертається домів на канікули, провідати батька, "попити молочка з-під корівки, побігати босоніж по ранковій росі"™. А батько йому й каже "а давай, синку, з'їздимо ненадовго, чисто провітримось, у відрядження".

🐾 І поїхали. А батько в Адама — кат, себто орган виконавчої влади. Ну слухайте, які вже часи, такі й органи!

💀 Звісно, що батько дещо недомовив Адаму, а замовник відрядження теж дещо применшив розміри катастрофи. Ну так, знаєте, в межах сказати, що "кімната потребує косметичного ремонту" коли від будинку лишилися тільки північна стіна і піч.

І саме так починаються пригоди із лейтмотивом "вижити б".

🐾 Прекрасна атмосферна підлітково-доросла історія, де точно знайшлося місце Ісусу Христу, щоправда, не на кресті, а на колесі.

🐾 Тонкий гумор, пригодницько-детективна складова, інтриги! Абсолютно ненав'язлива любовна лінія (ненав'язлива хоча б вже тому, що один з фігурантів вже один раз помер👀).

🐾 Історичний фактаж, перевернутий всесвіт, дуже своєрідне поняття честі, сильні жіночі персонажі™!

В принципі, ви вже й так знаєте, що я висувала цю книгу на блогерську премію, тому додавати #Дафа_радить, здається, буде зайвим.

А тепер чому ж 4 зірочки, а не 5.
Буквально 2 речі (і майте на увазі, що тут реально спойлери!):

2️⃣ я ніфіга не пойняв™ із ситуацією побігу через вікно, ножем у шапці і раптово перерізанними мотузками.

1️⃣ епізод з собакеном також був дивний. Ну ок, бездомних собак селяне не тойво і вбили б. Але ж Кудлань вже був ЇХНІМ цобакеном! То на кой ляд було його гнати? Коротше, я злюся тут.

А решта все прекрасно. Чекаю продовження, з полиць не прибираю ☕️

Чи хотіли б Ви дізнатися подробиці із життя козака-характерника? А помандрувати разом з ним світами, земним та потойбічним, які так тісно пов'язані один з одним? А хоч краєм оком підглянути за його уміннями?

Андрій Ярчук був славним козаком, у багатьох битвах бував, не раз товаришів рятував, очі ворогам відводив, на травах знався, поранених лікував, а декого і з того світу витягав. Та настав його час іти на заслужений відпочинок, у монастир, доживати свого козацького віку. Втім, доведеться перед "пенсією" повернути борги і виконати обіцянку дану сім років тому, ризикуючи не лише власним життям, а й совістю...

Захоплююче козацьке фентезі, де українська міфологія добряче переплелася з фантазією автора. Сюжет продуманий до найменших дрібниць, на які можеш не звернути увагу на початку, але які знаходять пояснення пізніше. Багато міфічних істот, але жодна не з'являється просто так. До речі, мій улюблений герой - чоботи, які одразу нагадали скриню із "Колір магії" Террі Пратчетта.

Події твору відбуваються досить динамічно і переважно в потойбічному світі, втім вони приправлені дрібкою козацького гумору, який робить книгу не такою моторошною. Можна читати як дорослому, так і дітям, але десь після 12+ років.

Окрема подяка художнику за оформлення книги! Чорно-білі малюнки з елементами кроваво-червоного кольору вдало доповнюють атмосферу твору.

"Яким би не був час, яким не було б усе довкола, ми можемо бути щасливі".

"Моє тихе Різдво" - це збірка короткої прози сучасних українських письменників.

Хоч як я обходжу збірки стороною, та ця книжечка припала мені до душі. Вона вміщає 18 оповідань, які не залишать вас байдужими. Обов'язково натрапите на ту оповідку, яка торкнеться серця.

Ця збірка якраз на часі, тому що вона про нас з вами, про українців, які живуть у дуже непростий історичний період.

✴️Про тих, які зараз змушені втікати від війни за кордон і про тих, які здригаються від звуків сирени тут;

✴️ про волонтерів, які постачають найнеобхідніше бійцям та переселенцям, і військових, які блукають, але ніколи не загубляться, бо їх тримає тепла надійна рука;

✴️про жінок, які мучаться від переживань і не можуть їсти та спати, допоки не почують рідний голос по телефону;

✴️ про колядування у селі і велику родину, яка збирається на Різдво за одним столом;

✴️про особливий смак тертих картопляних голубців та виліплювання грибних вушок;

✴️про обручку з фольги, яка дорожча за всі коштовності світу, подарунки долі та вміння цінувати те, що маємо;

✴️і про окупований Крим, в якому ми обов'язково ще побачимось.

Мій Топ-5 оповідань, які найбільше вразили:
1. "Марто, Марто" Артур Дронь;
2. "Міцна горішка" Надійка Гербіш;
3. "Ідеальний різдвяний сюжет" Мар'яна Савка;
4. "Може не бути інших днів, окрім цих" Катерина Бабкіна;
5. "Казка про життя" Людмила Таран.

Ця зворушлива книга змушує ностальгувати, тривожить, зачіпає за живе, рве серце, болить, водночас наповнює душу теплом, любов'ю до рідної землі, безмежною вірою та надією на краще.

✴️"Диво цього свята полягає в тому, що Христос рождається постійно. Бог, який існує поза часом, стирає тепер час і для людей. У кожному з нас він тепер рождається. Велика радість - стати Йому Вифлеємом".

✴️"...завжди залишається шанс на розраду, на надію, - навіть у найчорнішу мить".

Казка для дорослих!

Майстерне поєднання слов'янської і скандинавської міфології. Персонажі казок постають у новій інтерпретації. Оригінальний сюжет, не надто заплутаний, і гарно тримає увагу читача-підлітка. Місцями доволі моторошно і років до 14 я б її не ризикнула читати (хоча є різні діти, все індивідуально). Короткі розділи, красива мова роблять все для насолоди читанням. Основна історія має обрамлення: легенда схована у сучасне фентезі. Написана після початку війни, коли діти вкладають нові сенси у давно знайомі слова, і "котли" нагадують їм не про відьом.
⠀
Головний герой - скандинав, який після великої біди їде у далекий край над Дніпром разом зі своїм заклятим мечем. Зустрічає там дівчину, яка наполегливо допомагатиме зняти з меча закляття.

Окремий жирний плюс книжки - ілюстрації. Вони не просто яскраві і гармонійні - вони доповнюють історію, роблять її зрозумілішою і цілісною.
⠀
Така книжка не обійдеться без моралі, але подана вона без повчань, а дозволяє юному чи й дорослому читачеві самому прийти до висновків.

Чарівна збірка оповідань, які об'єднує Різдво!❤️
⠀
Той випадок, коли читаючи оповідання, насолоджуєшся атмосферою свята та казки, а також відкриваєш для себе нових українських авторів!😻 Так, так все це про книгу новинку видавництва Чорні Вівці "Хто творить Різдво"&
⠀
У мене вже є невеличка традиція кожного разу читати збірку різдвяних оповідань, обов'язково українських сучасних письменників. І тому, коли побачила таку новинку, не змогла стриматися ⭐
Кожна історія ховає в собі різні сюжети, тому будьте певні, тут кожен знайде улюблені оповідання та себе серед героїв, адже їх тут багатенько.
Та все ж найголовнішим мотивом усіх оповідань є те, що диво є всюди! Важливо в нього вірити і помічати!✨
Усі 14 оповідань дуже круті, але для себе я виділила 5 оповідань, які мене найбільше зачепили і зараз детальніше розповім про кожне оповідання.
⠀
🔸"Блискітки не завадять" Саши Кочубей
Дуже мила історія про маленьку дівчинку та її подарунок для мами. Адже не варто забувати, що найцінніший подарунок - це любов ❤️
⠀
🔸 "Хто там?" Галини Вдовиченко
Розповідь про Петрика, хлопця, що просто хотів спокійно відсвяткувати Святвечір з мамою та Василя, який працює кур'єром радості та пампухів. А ще про те, що на Святвечір трапляються дива
⠀
🔸 "Вінок для мами"
Мабуть, най підлітковіша історія з усією збірки, але мені вона дуже сподобалася своїм гумором, персонажами і звісно ж самим сюжетом. Адже про флористів я ще не читала
⠀
🔸 "Щаслива свічка" Валентини Вздульської
Дуже тепла історія про сімейну та стареньку щасливу свічку, яка переродилася у сім інших і тепер приносить в сім разів більше радості.
⠀
🔸 "Усі - зірки"
Історії про інклюзію, розбивають моє серденько 💔 Але я їх дуже люблю. Тому, і це оповідання про сонячного хлопчика Нестора та його любов до театру, а ще розповідь дуже материнська, адже мова йде від мами Нестора і від усіх думок хочеться посміхатися.
⠀
Мені книга дуууже сподобалася. І не тільки мені, а і мамі та сестрі. Ми читали книгу на вечірніх читаннях і це було дуже дуже затишно 😍
⠀
Тому прочитавши, я аж трохи здивувалася як така маленька книга приносить стільки радості та захвату! ❤️

Ця книга створила мені більше Різдвяного настрою, аніж всі глінтвейни і гірлянди-вогники, разом узяті.

Вона про сьогоднішнє, українське Різдво, Різдво воєнних часів. В збірці багато тепла, посмішок, віри в щастя - але є і смуток, і журба, і втрати. Все це настільки органічно переплітається, що в підсумку читаєш справжню Різдвяну книгу.

Збірка короткої прози від українських письменників "Моє тихе Різдво" – це продовження різдвяних антологій від ВСЛ✨

У мене є вже декілька таких святкових книг від "Видавництва Старого Лева", тому я не змогла пройти повз їхню новинку. І скажу вам чесно, що я жодного разу не пошкодувала про це!

У "Моє тихе Різдво" поєднуються розповіді про святкування у галицькій родині, історія про віру у світле майбутнє та щасливе Різдво з військовим, дуже тепла й цікава розповідь про мусульманку, яка обожнює адвент-календарі, та жінку, яка є атеїсткою, але в той же час святкує цей чудовий день разом зі своїми рідними🤍

Всі ці історії дуже приємні та захопливі. Частина з них повертає нас в дитинство, коли мама з бабусею готували 12 страв, а ви сиділи закутавшись у плед, читали книгу та з нетерпінням очікували на різдвяну вечерю у колі найрідніших.

Не важливо, святкуєте ви Різдво 25 грудня, чи 7 січня – для українців це свято є одним з найважливіших у році, і тому потрібно плекати цю традицію та ділитися своєю любов'ю з іншими. І саме такі історії нам в цьому дуже допоможуть!

• Все в історії було змінним, життя – крихким, час – надто швидкоплинним.

• Яким не був би час, яким не було б усе довкола, ми можемо бути щасливі.

• Передчуття свята – чи не яскравіше й сильніше, ніж саме свято.