"Отже, якось вигребем, наївно подумав Адам"
🐾 Молодий Адам Ламперт, студент-медик і звісно що поет (бо ким йому ще бути в атмосфері Європи 17 століття?), повертається домів на канікули, провідати батька, "попити молочка з-під корівки, побігати босоніж по ранковій росі"™. А батько йому й каже "а давай, синку, з'їздимо ненадовго, чисто провітримось, у відрядження".
🐾 І поїхали. А батько в Адама — кат, себто орган виконавчої влади. Ну слухайте, які вже часи, такі й органи!
💀 Звісно, що батько дещо недомовив Адаму, а замовник відрядження теж дещо применшив розміри катастрофи. Ну так, знаєте, в межах сказати, що "кімната потребує косметичного ремонту" коли від будинку лишилися тільки північна стіна і піч.
І саме так починаються пригоди із лейтмотивом "вижити б".
🐾 Прекрасна атмосферна підлітково-доросла історія, де точно знайшлося місце Ісусу Христу, щоправда, не на кресті, а на колесі.
🐾 Тонкий гумор, пригодницько-детективна складова, інтриги! Абсолютно ненав'язлива любовна лінія (ненав'язлива хоча б вже тому, що один з фігурантів вже один раз помер👀).
🐾 Історичний фактаж, перевернутий всесвіт, дуже своєрідне поняття честі, сильні жіночі персонажі™!
В принципі, ви вже й так знаєте, що я висувала цю книгу на блогерську премію, тому додавати #Дафа_радить, здається, буде зайвим.
А тепер чому ж 4 зірочки, а не 5.
Буквально 2 речі (і майте на увазі, що тут реально спойлери!):
2️⃣ я ніфіга не пойняв™ із ситуацією побігу через вікно, ножем у шапці і раптово перерізанними мотузками.
1️⃣ епізод з собакеном також був дивний. Ну ок, бездомних собак селяне не тойво і вбили б. Але ж Кудлань вже був ЇХНІМ цобакеном! То на кой ляд було його гнати? Коротше, я злюся тут.
А решта все прекрасно. Чекаю продовження, з полиць не прибираю ☕️