Василь Карп'юк

⛰️Десь у самому серці Карпат мешкають Павлик зі своєю матір'ю Параскою. Щодня вони важко працюють і виглядають маминих братів - опришків Олексу та Івана.
Так-так, Павлик доводиться небожем легендарному Олексі Довбушу.

Прародитель зла Аріадник вирішує помститись Олексі, але кажан-опир🦇, якого він відряджає вкусити найсильнішого з опришків, робить фатальну помилку і тепер під загрозою смерті опиняється матір Павлика Параска.

Малий Павлик повинен врятувати неньку, але допомогти їй може лише кров найголовнішого опиря🧛, що мешкає аж у Трансильванії.

У хлопчика є тільки 9 днів, щоб здобути ліки.
Чи встигне Павлик врятувати матір?

🌲Це вже третя книжечка із серії про легендарного Довбуша Василя Карп'юка. Читали її з 9-річним Сашком перед сном.

Твір являє собою пригодницьку повість, але й містить у собі фентезійні та навіть містичні родзинки, які роблять її справді чарівною✨.

І я вам, не кривлячи душею, скажу - це була дуже захоплива мандрівка!

✨ По-перше, магічна атмосфера Карпат, яка не може залишити байдужим;

✨По-друге, розумний та відважний головний герой. Павлик розуміє, що ніхто, окрім нього, не врятує його матір. Він ладен півсвіту звернути, щоб допомогти найріднішій людині.

✨По-третє, тут є одвічна боротьба добра і зла, яка захоплює з першої сторінки і не відпускає аж до останньої.

З однієї сторони - верховний дух Потойбіччя - Аріадник, підступні щезники😈, що полюють за людськими душами, та кумедний опир🦇, а ще є таємничий пан Владзьо 😉

З іншої - добрий серцем Павлик, його вірні помічники🐿️ 🐿️- Вушко та Носик, мольфар Данило, хоробрий Олекса Довбуш та ватага сміливих опришків.

✨По-четверте, нашого Павлика очікують карколомні пригоди, де треба проявити максимум кмітливості та прорахувати все з неймовірною точністю, бо ж на кону людське життя😯

✨ По-п'яте, все це присмачене словами з гуцульського діалекту та прекрасним гумором, який нас з Сашком дуже веселив☺️

✨І наостанок - чудові ілюстрації Наталі Кудляк так майстерно відтворюють характери героїв та дух самої історії, що ми залишились в неймовірному захваті!

Ідеальна книга для відпочинку в Карпатах 😍
⠀
Я люблю українських особистостей, які надихають. Особливо, якщо це люди з минулого. Люди, в яких найчастіше найцінніше - не золото в гаманці, а чесна душа і любов до світу.
⠀
Для мене Олекса Довбуш саме такий.
В книжці "Олекса Довбуш. Таємниця сили" я ніби стерла всі свої спогади про цю сміливу особистість і заново прожила історію його життя. А вона ой, яка захоплива.
⠀
Все почалося тоді, коли в Печеніжині на головній площі міцний полонинський ватаг Лукин привселюдно звинуватив маленького хлопця Олексу в побитті. Ну ви ж уявили собі це, маленький хлопчик нападає на сильного чоловіка. Але це насправді відбулося. От тільки через таку витівку сім'ї Довбушів довелося переїхати в сусіднє село.
⠀
Але і там життя не налагодилося, адже жорстокий пан Зих дуже вже любив причепитися і покарати своїх підданих нізащо. А таке справедливий Олекса просто так залишити не міг. За що знову заплатив сповна і був змушений почати мешкати в горах. Сам один.
⠀
Так і почався його шлях опришка. Українського Робін Гуду, який дійсно крав у багатіїв та віддавав забране простим селянам. Саме за це його так полюбив народ, за справедливість. І скільки б пани не натравлювали народ проти Довбуша, люди все одно допомагали та чесно вірили в Олексу.
⠀
Насправді, сама історія прочиталася буквально на одному подиху. Легко, смішно і з ілюстраціями, що супроводжують нас на кожній сторінці. Воно і не дивно, адже книга розрахована на дітей. Тому кривавих описів бійні опришків проти панів ви тут точно не знайдете).
⠀
Читаючи просто насолоджувалася історією. Адже читання в мене дійсно було атмосферним, мені пощастило читати цю книгу в горах та ще й недалеко від місця подій. Ви ж уявили собі, так, як воно читати історію про гори дивлячись на них 😁.
⠀
Загалом, історія дуже легка. І я цілком радила б читати її цільовій аудиторії книжки - дітям, і батькам, які хочуть зацікавити своїх дітей читанням).
⠀
Мені сподобалося, але от чогось таки не вистачило. Можливо останніх років життя Олекси, або ж більше пригод ватаги опришків. Тому і поставила не найвищу оцінку. Але маю великі сподівання на другу частину.

📘📒 В якийсь момент я зрозуміла, що мої діти читають багато книг, але більшість із них перекладені. Наших, українських, авторів серед них зовсім мало. Отож, вирішила, що настав час познайомитися з ними ближче і заодно підтягнути знання з історії України, її героїв, відомих особистостей, важливих подій і цікавих звичаїв. Книга "Олекса Довбуш" підійшла для цього чудово!

🪓🪓🪓 Про те, що я зробила правильний вибір, зрозуміла уже з анотації. "Чи знаєш ти, хто такий Олекса Довбуш? Певно, що так, бо на всі Карпати немає більшого героя!".
Так от, ми не знали 🙈
- Мамо, а хто це? А що він зробив? А він справді був?
- Доню, давай читати разом!

🪓🪓🪓 Почавши читати, дитина трохи засмутилася, бо в тексті ну дуже багато діалектів (бовгар, мандатор, бесаги, маржина, бартка, різак, афинник, соровиця, хосен, кєшка і под.). Особливо вважаючи, що ми живемо на Слобожанщині і жодного разу не були в Карпатських горах та не чули місцевої говірки. Втім, ми не з тих, хто одразу здається. Вирішили відмічати незрозумілі/невідомі слова і пізніше знайти їх значення. І, о диво! Якщо на початку історії ми "пробиралися через хащі" незнайомих слів, то вже десь із 3-4 розділу все стало значно ясніше і цікавіше! До речі, більшість слів ми таки зрозуміли по змісту чи малюнкам.

🧀🧀🧀 Софійка приємно здивувала у магазині, коли захотіла придбати вурду. Та й слова бесага та бартка на деякий час прижилися у наших розмовах.

🪓🪓🪓 Сама історія досить цікава. Розповідь розпочинається ще з дитячих років Олекси і легко та зрозуміло пояснює, чому хлопець вирішив долучитися до опришків, як із "злочинця" перетворився на народного героя, ім'я якого й досі відоме більшості українців. Розповідь, хоч і розкриває таємницю сили Довбуша, але обривається на такому цікавому і багатообіцяючому місці, що одразу хочеться взятися за продовження...

🪓 Нам з 10-річною донечкою дуже сподобалася перша частина серії "Таємниця сила", у якій ми дізналися про дитячі та юні роки українського героя Олекси Довбуша. Отож, продовження ми чекали з нетерпінням. Нова книга вийшла дуже зимовою і навіть святковою, як за оформленням, так і за змістом.

🪔 В цій історії до авторського вимислу дуже гармонійно вплетені легенди, вірування і навіть забобони українського народу. Такі, як створення світу та людини, протистояння Бога та Арідника, прародителя зла, як нечисть "бачить" людей і як можна від неї захиститися за допомогою колядок, писанок, Живої Ватри, мольфарів чи дзвінкої музики трембіт...

👹Як зрозуміло уже із назви цієї частини, головним героям доведеться потрапити в лігво самого Арідника, а от власне як і чому вони там опиняться, де воно знаходиться і хто стане рятівником героїв - про це читайте у книзі. Буде весело, цікаво і пізнавально.

Наостанок спробую зацікавити за допомогою #улюблені_цитати:

📌 Багато є немудрих людей на землі, що ляпають язиком і не знають, що роблять.

📌 Боятися - то нормально. Але треба боятися з розумом. Можна побачити вовка й так від нього тікати, що впадеш у провалля. А можна так боятися, що миттю знайти якусь дровеняку, щоб уже він забоявся.

📌 Сніг - то чистота. Він усе ховає й затаює.

📌 А хіба тобі пальців на руках бракує?... Нема жіночої роботи і чоловічої. Всього можна навчитися, аби лиш охота.

📌 От що значить чиста душа, - міркував собі хлопець. - Ніколи б не подумав, що не грішити - це як великі чари, що навіть такий страшний щезник тебе не бачить.

"...сенсом може бути тільки любов, яка часто виростає і зі смутку, і з прикрощів, спільно пережитих".

🌊"Що це було?" - запитала я себе, коли прочитала перше оповідання)🤔
І дійсно спочатку читати було дууже дивно, химерно, дещо навіть на голову не налазило), але поступово я стала звикати і мені навіть сподобалось 😅

Виявляється, багацько оповідань в цій збірці написано химерним методом. Це така особлива гра слів, коли те, що виходить вкінці є аж ніяк не задумом, а наслідком слів, які в ту мить спали автору на думку. Тому фінал, як правило, дуже неочікуваний.

Читаючи оповідання, я дивувалась (це було найчастіше😅), реготала, сумувала, іноді відчувала присмак гіркоти.

🌊Ця збірка - це особлива мандрівка в серця людей ( ба, навіть тварин). Адже вона про почуття, з якими стикався кожен з нас: відчай, смуток, страх перед невідомим, нестримне бажання знайти кохання, стати щасливим. Ці оповідки звертають увагу саме на внутрішній світ людини і змушують замислитись над сенсом свого існування.

Особливу магію я знайшла у творах:

"Не щастя" - про те, що не варто забувати своє коріння. Слід міцно тримати в пам'яті звичаї, традиції, які століттями плекали твої предки. Позбутися тих теплих споминів - це втратити частину себе.

"Вечеря" - про одиноку старість, сумне Різдво і солону від сліз кутю.

"Не Ісусик" - спогади про шкільні роки, сповнені цькування і принижень. І про стадний рефлекс, який змушує уподібнюватися до звіра, робити жахливі речі, за які потім стає страшенно соромно.

З химерних творів припало до душі оповідання "Олег і натурниця", що розповідає про чарівну панну, яка ощасливлювала знедолених чоловіків.

Кожен знайде ту оповідку, яка відгукнеться, зачепить найтонші струни душі. Бо "скарби" - заховані між рядками.

🌊Отож, якщо ви не боїтеся експериментувати, то ласкаво прошу - ця збірка вас точно здивує. І не раз)

"...воля - це гарно. Та набагато гарніше - любов, через яку можеш себе утискати задля того, аби зробити приємність іншим. І цей утиск - вже не поразка, а перемога".

Опришки на чолі зі славнозвісним Олексою Довбушем мають переховуватись у потаємному місці, але втрапляють в халепу – ховаючись від вояків, вони зустрічають Арідника, що є прабатьком усього зла.

Пригод на хлопів випаде чимало, але є в них вірні помічники, навіть мольфар дасть їм трохи знань і чарів.

Що ж вони робитимуть? Як виплутуватимуться з цієї біди? І чим їм зможуть допомогти Носик і Вушко – Олексині вивірки, а також його маленький небіж Павлик?
На ці питання дасть відповідь книга.

Моя доня поки маленька для таких історій, але їй сподобались малюнки. Мені ж ця книжечка нагадала українські народні казки.
Судіть самі: яскраві персонажі є, герої є, зло є, а на додачу знайомі імена, гуцульська говірка і повчальний фінал.
Ідеально.
Для дітей цікаво і захопливо, для батьків не нудно та атмосферно. Мені дуже сподобалось.

Книга поділена на розділи й вони як окремі пригоди однієї історії, ілюстрації не просто відображають події, а й несуть інформативну складову (наприклад, є ілюстрація з побутом мольфара, де підписані цікаві деталі 😍), а іноді взагалі складаються в комікс (палка шанувальниця цього жанру тут як тут 😉).

А ще є книга-попередниця та продовження пригод сміливого ватажка опришків, я вже планую їх в колекцію 🥰

Коли я брала цю книгу на огляд, то переживала чи не буде вона занадто страшна. Бо опирі то геть не моя тема, але мені дуже хотілося познайомитись з новим для мене видавництвом і українським автором. Чи могла я знати скільки захвату мені принесе читання цієї історії? Вона фантастична!
Почнемо з шикарного оформлення і чудових малюнків (гортайте галерею). А історія змушує записати інші дві наявні книги серії в бажанки. Олекса Довбуш добряче насолив Аріднику, тож той нечистий вирішив помститись герою. Запросив до себе кажана-опиря і вмовив вкусити Олексу. Та сталася прикра помилка і кажан вкусив сестру Олекси - Параску, маму Павлика.
І тут історія розтопить ваші серця, бо Павлик вирушив у подорож, щоб врятувати маму. Хлопчик має 9 днів, щоб дістати кров опиря Владзьо для протиотрути. Як чудово, що він має вірних друзів, які йому допомагають. Мандруйте разом з ним аж до Трансильванії та дізнайтеся чи вдасться Павлику врятувати маму.
Я закохана в цю серію і нового для мене автора. Книга динамічна і цікава, має глибокий сенс і геть не страшна. Дуже раджу читати її разом з дітьми, вам точно буде цікаво!❤️

Дуже цікава та захоплива дитяча книжка! До того ж вона не єдина і є цілий цикл про Олексу Довбуша - «Кров опиря», «Таємниця сили» та «Лігво Арідника». Як я зрозуміла, то читати можна й окремо, але історії між собою трохи повʼязані героями.
⠀
Зокрема, в книзі «Олекса Довбуш. Кров опиря» згадуються події з книги «Лігво Арідника».
⠀
Про що йдеться в цій?
Арідник вирішив помститися Олексі Довбушу й відправив опиря вкусити того та перетворити на такого ж опиря. Натомість той кусає сестру Олекси. Аби врятувати маму, Павлик вирушає в довгу подорож до Трансильванії, де повинен взяти кров іншого опиря (того самого Графа Дракули 😏), щоб приготувати протиотруту.
⠀
Книга проста й дуже легко читається. Вона не навантажена важкими конструкціями чи великою кількістю описів, а саме тому буде цікавою для дітей.
⠀
Натомість я виокремила для себе чотири великих плюси:
⠀
✅ книжка пізнавальна! Так, читачі дізнаються про те, як працює термометр і хто винайшов систему вимірювання температури за Фаренгейтом; дізнаються про роботу першого літального апарату тощо;
✅ різноманітність ілюстрацій. У книзі є дуже багато різних чорно-білих картинок: на весь розворот, на пів сторінки, геть маленький на сторінку. Але вони різні - десь це ілюстрація просто, а десь зроблено все у вигляді міні коміксу. Це дуже цікаво! Мені така стилістика сподобалась.
✅наявність детальної карти, адже Павлику довелось пройти довгий шлях і дуже цікаво прослідкувати за ним по карті.
✅це серія книжок, яка точно захопить читачів, яким буде цікаво спостерігати за іншими пригодами Олекси та дізнатися більше про нього в ігровій формі.
⠀
Історія класна, адже в ній якось ненавʼязливо ще й розкривають питання історичних реалій та етнографії. При цьому взагалі не нудно! А ще тут карпатська атмосфера, тож я ніби завітала в гори.
⠀
Книжка мені однозначно сподобалась. І я точно радила б її маленьким читачам і читачкам, особливо, які люблять пригодницьку літературу. Це чудова адаптація біографії та історичної літератури під дитяче сприйняття.