Василь Карп'юк

⛰️Ось уже кілька років я мрію поїхати родиною на зимові свята в Карпати. На жаль, мрії поки що так і залишаються мріями, але ж книжкові подорожі ніхто не відміняв! Коли я дізналася про вихід книги Василя Карп'юка, то навіть не сумнівалася, що придбаю її. Нам дуже полюбилася його серія про Олексу Довбуша!

🛷Розповідь розпочинається з того, що київська родина вирішує провести зимові канікули у карпатському селі Брустури. Мама планує продати свій батьківський дім, а оскільки тато й донечка там ніколи не були, то заодно хоче показати їм своє дитинство, місцеві традиції та красу природи.

❄️Знаєте, я ніби сама там побувала! Свято Миколая, Святвечір, колядки, смачнюща кухня, традиції, багато снігу та цікаві пригоди. На жаль, я зрозуміла, що жодна туристична поїздка не передасть тих вражень, які прожили тато, мама й Доцька! (До речі, це ім'я дівчинки, скорочене від Євдокія.) Необхідно шукати якихось далеких родичів або будиночок в невеличкому некурортному селищі, щоб по справжньому відчути карпатську атмосферу. Поки що буду мріяти далі, а тим, хто цікавиться зимовими традиціями Карпат - дуже раджу цю книгу!

"Сила не в тому, щоб умити руки, коли все шкереберть, а в тому, щоб знайти вихід. Якщо тебе справді турбує, що зі світом щось не так, то варто спробувати йому допомогти".

Якщо ви скучили за Карпатами так, як я, - вам сюди) Хапайте цю книгу, насолоджуйтесь і не дякуйте ☺️

Ця історія розпочинається пізно восени і триває до самісінького Різдва.

⛰️На одному із найвищих пагорбів Карпат живе могутній мольфар Коценєк. Його сила дуууже потужна. Він вміє розмовляти з тваринами, але вже давно не допомагає людям.
Та в мирне і спокійне життя мольфара вривається дивний листоноша, що приносить йому лист-нагадування 📩 з далекого минулого.
І тільки-но Коцєнєк намагається проігнорувати це повідомлення, як виявляє, що він так намольфарив, що втратив усі свої сили😌

Чи вдасться Коценюку повернути свої магічні здібності?
Чи зможе він на Різдво потішити гуцулів сніжною зимою, адже саме Коценєк щороку викликає рясний снігопад🌨️?

⛰️Яка це атмосферна книга - самобутня та дуже колоритна!
Гуцульська говірка, давні колядки,
оригінальні персонажі ( 🐻Ведмедюк , білосніжна драконка Василинка 🐉)
та нетривіальний сюжет не дозволять вам сумувати!

Та мушу вас попередити - не сідайте її читати на голодний шлунок 😅 , бо від переліку традиційних гуцульських страв - куліш зі шкварками і сметаною 🍲, бурники, гуслянка, самукиша - ви захлинетесь слиною)😋

Ця повість наповнена особливим світлом і теплом. Тут дуже смачний гумор, який неодмінно розсіє всі ваші тривоги, повеселить та змусить реготати😁

За такою веселістю прихована глибока проблема: часто життя підкидає нам розчарування. Ми впадаємо у відчай і не в змозі самі себе витягнути з глибокого душевного смутку.
І, дай Боже, щоб у кожного з нас були вірні друзі, які підкажуть, розкриють очі на правду, допоможуть повірити у власні сили.

🎨А ще не можу не звернути увагу на неймовірні ілюстрації, які так вдало відтворили настрій та атмосферу книги.
Таке цікавезне поєднання холодних та теплих кольорів, особливий стиль оживили цю історію, повністю передали її "чудернацький характер"☺️

Ця книга підійде як дітям, так і дорослим, які зараз так потребують дива та доброї казки.

📚 Перший плюс — передмова від Ростислава Семківа, який вводить нас у курс справи, так сказати 😁. Розповідає про стиль Василя Карп'юка, про особливості письма, сюжетів, образів. Одразу розумієш, що це буде дивне (й подекуди зовсім не трохи), але цікаве, приємне й точно не нудне читання!

І воно все й справді так було!

⬇️ Якщо коротко, тут є оповідання про:
— карпатську нявку без спини, в якої видно внутрішні органи, яка втекла в Київ, зустріла хлопця, стала успішною копірайтеркою, зробила собі операцію, а згодом виїхала закордон;
— високого чоловіка, який «продовжував» життя поцілунками, ходив на побачення з дівчатами з табуретк, і як він потім знайшов собі дівчину, яка стала деревом;
— сім'ю, яка хоче розлучитися, а також жінку, яка хоче забути всі традиції, але бо неї приходять мертві родичі і вона одумується;
— собаку, який знає вірші Лесі Українки;
— чоловіка, який молився Господу, щоб той дав йому грошей, а коли той виконує бажання, то молиться, щоб він повернув усе назад, як було, без річки з рибою посеред квартири;
— виноградинку, яка мала розум і хотіла бути людиною, на фоні цього в неї розвинулася депресія, тому коли її з'їв хлопчик — вона змусила його повіситися;
— жорстокого хлопчика, який вбив комашку і став увесь червоний, мов буряк, а потім відмолив гріх, але одна пляма, як мітка про гріх — залишилася.

І це лише частина! В збірці ще 11 оповідань! Нк менш химерних, але читати їх одне задоволення, бо пише Василь Карп'юк й справді дуже добре, поетично, цікаво, з алюзіями, трохи з абсурдом й водночас якось дуже правдиво.

💙 Одним словом, рекомендую!

Дочитала я, значить, третю частину Олекси Довбуша і можу впевнено сказати, що вона - не заключна! Як мінімум ще одна має бути!

Врятувавшись із лігва Арідника та вивівши звідти свою ватагу цілою і неушкодженою, Олекса Довбуш знаходить сховок у монастирі. Святе місце робить їх невидимими для нечистої сили, що тільки підігріває лють Арідника. У гніві він намовляє кажана-опиря знайти поводиря опришків за запахом. Та, як відомо, кров - не вода, а сліпий кажан погано орієнтується в людях, тож замість Олекси знаходить і кусає його рідну сестру Параску, маму Павлуся.

На все про все хлопчик має дев'ять днів, щоб врятувати маму від неминучого перетворення, тож вирушає в дорогу. Спочатку до мольфара Данила, а там і ще далі, до самої Трансильванії, щоб зустрітися з паном Владзьом.

Я вже казала, що ми з дітьми обожнюємо цю серію і насправді радіємо, що автор планує продовження. Читати про нашого, українського, супергероя цікаво не лише дітям, а й дорослим! А мова автора, з його гумором, місцевою говіркою та гуцульськими віруваннями тільки сприяє цьому.

Часом це був абсолютний злам мозку, адже кожне оповідання - то дуже не таке, до чого ми звикли.

Деякі розповіді нагадували мені Бориса Віана, щоправда на український манер. Отой молочний струмок з рибою в квартирі, поліція з багатьма головами, нявка без спини, виноградинка-самогубиця - все це цілком в його стилі. А що вже казати про дівчину, яка приростила собі гілки верби до ніг, аби стати вищою задля коханого.

Вони химерні, за їхніми сюжетами можна робити такі ж дивакуваті короткометражки, і я сумніваюся, що я бодай щось зрозуміла 🤭. Можливо, цю книжку оцінив би Девід Лінч, адже читати її - то наче з-за червоної завіси підглядати за чиїмись сновидіннями.

При цьому було цікаво, що ж там автор ще придумає з його фантазією.

⛰️Десь у самому серці Карпат мешкають Павлик зі своєю матір'ю Параскою. Щодня вони важко працюють і виглядають маминих братів - опришків Олексу та Івана.
Так-так, Павлик доводиться небожем легендарному Олексі Довбушу.

Прародитель зла Аріадник вирішує помститись Олексі, але кажан-опир🦇, якого він відряджає вкусити найсильнішого з опришків, робить фатальну помилку і тепер під загрозою смерті опиняється матір Павлика Параска.

Малий Павлик повинен врятувати неньку, але допомогти їй може лише кров найголовнішого опиря🧛, що мешкає аж у Трансильванії.

У хлопчика є тільки 9 днів, щоб здобути ліки.
Чи встигне Павлик врятувати матір?

🌲Це вже третя книжечка із серії про легендарного Довбуша Василя Карп'юка. Читали її з 9-річним Сашком перед сном.

Твір являє собою пригодницьку повість, але й містить у собі фентезійні та навіть містичні родзинки, які роблять її справді чарівною✨.

І я вам, не кривлячи душею, скажу - це була дуже захоплива мандрівка!

✨ По-перше, магічна атмосфера Карпат, яка не може залишити байдужим;

✨По-друге, розумний та відважний головний герой. Павлик розуміє, що ніхто, окрім нього, не врятує його матір. Він ладен півсвіту звернути, щоб допомогти найріднішій людині.

✨По-третє, тут є одвічна боротьба добра і зла, яка захоплює з першої сторінки і не відпускає аж до останньої.

З однієї сторони - верховний дух Потойбіччя - Аріадник, підступні щезники😈, що полюють за людськими душами, та кумедний опир🦇, а ще є таємничий пан Владзьо 😉

З іншої - добрий серцем Павлик, його вірні помічники🐿️ 🐿️- Вушко та Носик, мольфар Данило, хоробрий Олекса Довбуш та ватага сміливих опришків.

✨По-четверте, нашого Павлика очікують карколомні пригоди, де треба проявити максимум кмітливості та прорахувати все з неймовірною точністю, бо ж на кону людське життя😯

✨ По-п'яте, все це присмачене словами з гуцульського діалекту та прекрасним гумором, який нас з Сашком дуже веселив☺️

✨І наостанок - чудові ілюстрації Наталі Кудляк так майстерно відтворюють характери героїв та дух самої історії, що ми залишились в неймовірному захваті!

Ідеальна книга для відпочинку в Карпатах 😍
⠀
Я люблю українських особистостей, які надихають. Особливо, якщо це люди з минулого. Люди, в яких найчастіше найцінніше - не золото в гаманці, а чесна душа і любов до світу.
⠀
Для мене Олекса Довбуш саме такий.
В книжці "Олекса Довбуш. Таємниця сили" я ніби стерла всі свої спогади про цю сміливу особистість і заново прожила історію його життя. А вона ой, яка захоплива.
⠀
Все почалося тоді, коли в Печеніжині на головній площі міцний полонинський ватаг Лукин привселюдно звинуватив маленького хлопця Олексу в побитті. Ну ви ж уявили собі це, маленький хлопчик нападає на сильного чоловіка. Але це насправді відбулося. От тільки через таку витівку сім'ї Довбушів довелося переїхати в сусіднє село.
⠀
Але і там життя не налагодилося, адже жорстокий пан Зих дуже вже любив причепитися і покарати своїх підданих нізащо. А таке справедливий Олекса просто так залишити не міг. За що знову заплатив сповна і був змушений почати мешкати в горах. Сам один.
⠀
Так і почався його шлях опришка. Українського Робін Гуду, який дійсно крав у багатіїв та віддавав забране простим селянам. Саме за це його так полюбив народ, за справедливість. І скільки б пани не натравлювали народ проти Довбуша, люди все одно допомагали та чесно вірили в Олексу.
⠀
Насправді, сама історія прочиталася буквально на одному подиху. Легко, смішно і з ілюстраціями, що супроводжують нас на кожній сторінці. Воно і не дивно, адже книга розрахована на дітей. Тому кривавих описів бійні опришків проти панів ви тут точно не знайдете).
⠀
Читаючи просто насолоджувалася історією. Адже читання в мене дійсно було атмосферним, мені пощастило читати цю книгу в горах та ще й недалеко від місця подій. Ви ж уявили собі, так, як воно читати історію про гори дивлячись на них 😁.
⠀
Загалом, історія дуже легка. І я цілком радила б читати її цільовій аудиторії книжки - дітям, і батькам, які хочуть зацікавити своїх дітей читанням).
⠀
Мені сподобалося, але от чогось таки не вистачило. Можливо останніх років життя Олекси, або ж більше пригод ватаги опришків. Тому і поставила не найвищу оцінку. Але маю великі сподівання на другу частину.

📘📒 В якийсь момент я зрозуміла, що мої діти читають багато книг, але більшість із них перекладені. Наших, українських, авторів серед них зовсім мало. Отож, вирішила, що настав час познайомитися з ними ближче і заодно підтягнути знання з історії України, її героїв, відомих особистостей, важливих подій і цікавих звичаїв. Книга "Олекса Довбуш" підійшла для цього чудово!

🪓🪓🪓 Про те, що я зробила правильний вибір, зрозуміла уже з анотації. "Чи знаєш ти, хто такий Олекса Довбуш? Певно, що так, бо на всі Карпати немає більшого героя!".
Так от, ми не знали 🙈
- Мамо, а хто це? А що він зробив? А він справді був?
- Доню, давай читати разом!

🪓🪓🪓 Почавши читати, дитина трохи засмутилася, бо в тексті ну дуже багато діалектів (бовгар, мандатор, бесаги, маржина, бартка, різак, афинник, соровиця, хосен, кєшка і под.). Особливо вважаючи, що ми живемо на Слобожанщині і жодного разу не були в Карпатських горах та не чули місцевої говірки. Втім, ми не з тих, хто одразу здається. Вирішили відмічати незрозумілі/невідомі слова і пізніше знайти їх значення. І, о диво! Якщо на початку історії ми "пробиралися через хащі" незнайомих слів, то вже десь із 3-4 розділу все стало значно ясніше і цікавіше! До речі, більшість слів ми таки зрозуміли по змісту чи малюнкам.

🧀🧀🧀 Софійка приємно здивувала у магазині, коли захотіла придбати вурду. Та й слова бесага та бартка на деякий час прижилися у наших розмовах.

🪓🪓🪓 Сама історія досить цікава. Розповідь розпочинається ще з дитячих років Олекси і легко та зрозуміло пояснює, чому хлопець вирішив долучитися до опришків, як із "злочинця" перетворився на народного героя, ім'я якого й досі відоме більшості українців. Розповідь, хоч і розкриває таємницю сили Довбуша, але обривається на такому цікавому і багатообіцяючому місці, що одразу хочеться взятися за продовження...

🪓 Нам з 10-річною донечкою дуже сподобалася перша частина серії "Таємниця сила", у якій ми дізналися про дитячі та юні роки українського героя Олекси Довбуша. Отож, продовження ми чекали з нетерпінням. Нова книга вийшла дуже зимовою і навіть святковою, як за оформленням, так і за змістом.

🪔 В цій історії до авторського вимислу дуже гармонійно вплетені легенди, вірування і навіть забобони українського народу. Такі, як створення світу та людини, протистояння Бога та Арідника, прародителя зла, як нечисть "бачить" людей і як можна від неї захиститися за допомогою колядок, писанок, Живої Ватри, мольфарів чи дзвінкої музики трембіт...

👹Як зрозуміло уже із назви цієї частини, головним героям доведеться потрапити в лігво самого Арідника, а от власне як і чому вони там опиняться, де воно знаходиться і хто стане рятівником героїв - про це читайте у книзі. Буде весело, цікаво і пізнавально.

Наостанок спробую зацікавити за допомогою #улюблені_цитати:

📌 Багато є немудрих людей на землі, що ляпають язиком і не знають, що роблять.

📌 Боятися - то нормально. Але треба боятися з розумом. Можна побачити вовка й так від нього тікати, що впадеш у провалля. А можна так боятися, що миттю знайти якусь дровеняку, щоб уже він забоявся.

📌 Сніг - то чистота. Він усе ховає й затаює.

📌 А хіба тобі пальців на руках бракує?... Нема жіночої роботи і чоловічої. Всього можна навчитися, аби лиш охота.

📌 От що значить чиста душа, - міркував собі хлопець. - Ніколи б не подумав, що не грішити - це як великі чари, що навіть такий страшний щезник тебе не бачить.

"...сенсом може бути тільки любов, яка часто виростає і зі смутку, і з прикрощів, спільно пережитих".

🌊"Що це було?" - запитала я себе, коли прочитала перше оповідання)🤔
І дійсно спочатку читати було дууже дивно, химерно, дещо навіть на голову не налазило), але поступово я стала звикати і мені навіть сподобалось 😅

Виявляється, багацько оповідань в цій збірці написано химерним методом. Це така особлива гра слів, коли те, що виходить вкінці є аж ніяк не задумом, а наслідком слів, які в ту мить спали автору на думку. Тому фінал, як правило, дуже неочікуваний.

Читаючи оповідання, я дивувалась (це було найчастіше😅), реготала, сумувала, іноді відчувала присмак гіркоти.

🌊Ця збірка - це особлива мандрівка в серця людей ( ба, навіть тварин). Адже вона про почуття, з якими стикався кожен з нас: відчай, смуток, страх перед невідомим, нестримне бажання знайти кохання, стати щасливим. Ці оповідки звертають увагу саме на внутрішній світ людини і змушують замислитись над сенсом свого існування.

Особливу магію я знайшла у творах:

"Не щастя" - про те, що не варто забувати своє коріння. Слід міцно тримати в пам'яті звичаї, традиції, які століттями плекали твої предки. Позбутися тих теплих споминів - це втратити частину себе.

"Вечеря" - про одиноку старість, сумне Різдво і солону від сліз кутю.

"Не Ісусик" - спогади про шкільні роки, сповнені цькування і принижень. І про стадний рефлекс, який змушує уподібнюватися до звіра, робити жахливі речі, за які потім стає страшенно соромно.

З химерних творів припало до душі оповідання "Олег і натурниця", що розповідає про чарівну панну, яка ощасливлювала знедолених чоловіків.

Кожен знайде ту оповідку, яка відгукнеться, зачепить найтонші струни душі. Бо "скарби" - заховані між рядками.

🌊Отож, якщо ви не боїтеся експериментувати, то ласкаво прошу - ця збірка вас точно здивує. І не раз)

"...воля - це гарно. Та набагато гарніше - любов, через яку можеш себе утискати задля того, аби зробити приємність іншим. І цей утиск - вже не поразка, а перемога".

Опришки на чолі зі славнозвісним Олексою Довбушем мають переховуватись у потаємному місці, але втрапляють в халепу – ховаючись від вояків, вони зустрічають Арідника, що є прабатьком усього зла.

Пригод на хлопів випаде чимало, але є в них вірні помічники, навіть мольфар дасть їм трохи знань і чарів.

Що ж вони робитимуть? Як виплутуватимуться з цієї біди? І чим їм зможуть допомогти Носик і Вушко – Олексині вивірки, а також його маленький небіж Павлик?
На ці питання дасть відповідь книга.

Моя доня поки маленька для таких історій, але їй сподобались малюнки. Мені ж ця книжечка нагадала українські народні казки.
Судіть самі: яскраві персонажі є, герої є, зло є, а на додачу знайомі імена, гуцульська говірка і повчальний фінал.
Ідеально.
Для дітей цікаво і захопливо, для батьків не нудно та атмосферно. Мені дуже сподобалось.

Книга поділена на розділи й вони як окремі пригоди однієї історії, ілюстрації не просто відображають події, а й несуть інформативну складову (наприклад, є ілюстрація з побутом мольфара, де підписані цікаві деталі 😍), а іноді взагалі складаються в комікс (палка шанувальниця цього жанру тут як тут 😉).

А ще є книга-попередниця та продовження пригод сміливого ватажка опришків, я вже планую їх в колекцію 🥰

Коли я брала цю книгу на огляд, то переживала чи не буде вона занадто страшна. Бо опирі то геть не моя тема, але мені дуже хотілося познайомитись з новим для мене видавництвом і українським автором. Чи могла я знати скільки захвату мені принесе читання цієї історії? Вона фантастична!
Почнемо з шикарного оформлення і чудових малюнків (гортайте галерею). А історія змушує записати інші дві наявні книги серії в бажанки. Олекса Довбуш добряче насолив Аріднику, тож той нечистий вирішив помститись герою. Запросив до себе кажана-опиря і вмовив вкусити Олексу. Та сталася прикра помилка і кажан вкусив сестру Олекси - Параску, маму Павлика.
І тут історія розтопить ваші серця, бо Павлик вирушив у подорож, щоб врятувати маму. Хлопчик має 9 днів, щоб дістати кров опиря Владзьо для протиотрути. Як чудово, що він має вірних друзів, які йому допомагають. Мандруйте разом з ним аж до Трансильванії та дізнайтеся чи вдасться Павлику врятувати маму.
Я закохана в цю серію і нового для мене автора. Книга динамічна і цікава, має глибокий сенс і геть не страшна. Дуже раджу читати її разом з дітьми, вам точно буде цікаво!❤️