Повільні танці

У цій химерній книжці, кожен сюжет якої збурює почуття (і переважно не найкращі), ви познайомитеся з пересічними людьми, які займаються буденними справами. 

Наприклад, ловлять рибу в молочній річці, що тече в їхній квартирі, прирощують вербові гілки до ступень, аби стати вищими на зріст, а чи спілкуються з померлими родичами, які завітали на Різдво. 

Чи може вам цікаво, що б робила карпатська нявка, якби переїхала до Києва? Що розкаже бездомний пес за чашкою кави? Чи що станеться з тим, чиїм тілом заволодіє мисляча виноградинка? 

Не знаєте? То будете знати.

«Читайте Карп’юка, почніть просто зараз — вам болітиме, ви потрапите в сомнамбулічний стан, ви облаєте мене, що я підбив вас це прочитати, але точно станете багатшими. Бо деякі з його образів і сюжетів розбачити неможливо… Обіцяю», — Ростислав Семків 

В основу обкладинки лягла робота Ілони Сільваші «Налаштування приміських блискавок».