Живе собі мольфар Коценєк. Люди до нього не ходять – просили всяку дурню й припинив мольфар їм допомагати. Спілкується Коценєк лише з Ведмедюком – ведмедем, якого ще ведмежам від мислівців врятував. І ось отримує мольфар листа, а в листі нагадування – час будити драконку. Казкова різдвяна історія. Різдво тут свято релігійне, але без тиску. Хлопчик ходить у недільну школу вчити колядки. Чи ходить він ще й до церкви та чи ходять його батьки чітко не зазначено, тому можна собі уявляти будь-який зручний варіант. Що священник, що церква не транслює нічого моралізаторського різдвяно-релігійного. Вдячна за це автору. Багато незнайомих слів. Пояснення є в примітках. Ілюстрації ніби олівцями кольоровими намальовані. Переважають сині й червоні кольори. До персонажів автора ілюстраторка додала котика — бонусного учасника подій. Найяскравіший персонаж – Ведмедюк, хоч і дорослий, а таке дитятко.

Дуже важливо доносити нашу історію, міфи та легенди до дітей, і, як на мене — ця книга чудово це робить. А ілюстрації просто неймовірні!

Олекса знову опиняється у вирі неймовірних пригод, він уже стикається з магією і легендами, що додає сюжету додаткового драйву та зв’язку з культурою інших країн. Олекса вирушає у подорож, щоб врятувати сестру, яку вкусив опир. Він опиняється в Трансильванії, де йому потрібно знайти ліки від цього прокляття. Тут переплітаються реальні історії, як от про Графа Дракулу, з фантастичними елементами, що робить оповідь ще більш цікавою. ?‍♂️ Щодо оформлення, то ілюстрації просто чудові — чорно-білі, але неймовірно дотепні. Малюнки додають атмосферності, і я вважаю, що кольорові ілюстрації зробили б книжку ще більш привабливою. Але найбільше сподобалося, як автор влучно вставив гуцульські слова — назви традиційного одягу, їжі чи місцевих предметів. Це додає особливого колориту та дозволяє ближче познайомитися з гуцульською культурою. Враження від книжки дуже позитивні. Її можна читати окремо, навіть якщо не знайомий з іншими частинами циклу, але буде приємно впізнати знайомих персонажів та події, що перетинаються з іншими книгами. Це створює відчуття цілого світу, де кожен герой має свою історію, а події складаються ніби пазл. Дуже сподіваюсь, що буде продовження!

Я давно хотіла, щоб донька познайомилася з українськими особистостями, які водночас були справжніми героями та борцями за справедливість. Від першої книжки циклу про Олексу Довбуша її за вуха не можна було відтягти, тож і другу ми не стали відкладати. І ця книга чудово поєднує елементи українського фольклору, реальні події й вигадану історію, що робить її неймовірно цікавою! ? Олекса Довбуш разом зі своїми вірними товаришами опиняється в самому серці зла, на шляху Арідника – прародителя всіх темних сил. Вони потрапляють у справжнє лігво темних сил, і кожен розділ книги — це новий крок у боротьбі з чимось надзвичайно небезпечним. А що цікаво — тут не тільки Олекса, але й його маленькі помічники, такі як Носик і Вушко, які додають дуже багато гумору. ⚡ Тут і міфічні істоти, і боротьба з нечистю, і мудрі поради від мольфара – кожна сторінка приховує нові таємниці. І, звісно, в книжці багато фольклору – старовинні вірування, боротьба добра і зла, мольфари та їхні обряди. Це дійсно захоплює і відкриває новий світ для тих, хто любить містику і хоче відкривати таємниці української культури. "Олекса Довбуш. Лігво Арідника" – це книжка, в яку хочеться зануритися, читати й перевертати сторінки, наче в погоні за пригодами. Вона неймовірно динамічна, захоплююча, і зможе зацікавити не тільки дітей, але й дорослих. Я з нетерпінням чекаю продовження! ✨

Моя донька дуже любить читати ілюстровані біографії видатних людей. Я обрала для неї книжку "Олекса Довбуш. Таємниця Сили", оскільки хотіла, щоб вона більше дізнавалася саме про українських героїв. Олекса Довбуш — це реальний символ боротьби за справедливість, і я хотіла, щоб донька мала можливість познайомитися з ним через цікаву історію. ? Сюжет дуже динамічний. Олекса з малих років володіє надзвичайною силою, але це стає для нього більше проблемою, ніж благословенням. Після того, як його сім'ю позбавляють дому, він знаходить притулок у лісі, де випадково стає частиною банди опришків — людей, які борються з несправедливістю в горах. Це не просто історія про силу, а про пошук свого місця в світі. ⚡ Оформлення книжки неймовірне. Ілюстрації, хоч і чорно-білі, дуже виразні і чудово передають атмосферу Карпат. Це те, що точно запам'ятається. ? Загалом, книжка залишила дуже приємне враження. Це не тільки пригодницька історія, а й можливість дізнатися більше про українську культуру та історію через цікаву оповідь. Я рада, що знайшла таку книжку, і вже чекаю на наступну частину!

Ніхто не пише про Карпати з такою любов'ю, як Василь Карп’юк. ? Його «Чудернацька карпатська історія» – це напрочуд атмосферна зимова казка, наповнена магією, гуцульським колоритом і тонким гумором. На одному з карпатських пагорбів живе мольфар Коценєк – добрий чарівник, що розуміє мову тварин і має вірного друга – бурого ведмедя Ведмедюка. ? Його спокійне життя перевертається з ніг на голову, коли він отримує лист із минулого. Коценєк втрачає свої магічні сили і змушений вирушити у неймовірну подорож, щоб повернути їх. А з ним – драконка Василинка та інші чудернацькі персонажі. Автор майстерно оживляє дух Карпат: ви відчуєте шум вітру серед гір, запах хвої та магію вечорів біля ватри. ⛰️ Тут оживають не лише чарівні пригоди, а й традиції, які наповнюють історію теплом і справжністю. Окремо хочеться відзначити ілюстрації Олесі Секереш – живі, барвисті, вони чудово підкреслюють настрій історії. «Чудернацька карпатська історія» дарує багато гумору і віру в друзів, які допоможуть навіть у найскладніші часи ✨

Мені подобається, що українські автори дедалі частіше звертаються до теми Різдва у своїх дитячих книгах. ?️ І можете бути певні: ніхто не розповість про Карпати краще, ніж Василь Карп’юк. Його «Незвичайне Різдво у Карпатах» — це казкова мандрівка, де оживають традиції, сімейні цінності та магія зимових свят. Головна героїня, дівчинка Євдокія (але її всі називають Доцька), вперше приїздить на Різдво до карпатського села Брустури, де колись жила її мама. Разом із батьками вона відкриває для себе світ вертепів, колядок, затишної родинної хати та справжньої атмосфери Святвечора. Попри те, що мама планує продати старий будинок, ці зимові канікули перетворюються на час, який змінює їхнє сприйняття дому та родини ? Книга не лише переносить у Карпати, а й наповнює теплом і відчуттям свята. Ви відчуєте, як хрустить сніг під ногами, як пахне узвар, як звучать дитячі сміх і колядки. Історія нагадує, що Різдво — це не лише про подарунки, а про любов, єднання та радість бути разом. ❄️✨

⛰️Ось уже кілька років я мрію поїхати родиною на зимові свята в Карпати. На жаль, мрії поки що так і залишаються мріями, але ж книжкові подорожі ніхто не відміняв! Коли я дізналася про вихід книги Василя Карп'юка, то навіть не сумнівалася, що придбаю її. Нам дуже полюбилася його серія про Олексу Довбуша! ?Розповідь розпочинається з того, що київська родина вирішує провести зимові канікули у карпатському селі Брустури. Мама планує продати свій батьківський дім, а оскільки тато й донечка там ніколи не були, то заодно хоче показати їм своє дитинство, місцеві традиції та красу природи. ❄️Знаєте, я ніби сама там побувала! Свято Миколая, Святвечір, колядки, смачнюща кухня, традиції, багато снігу та цікаві пригоди. На жаль, я зрозуміла, що жодна туристична поїздка не передасть тих вражень, які прожили тато, мама й Доцька! (До речі, це ім'я дівчинки, скорочене від Євдокія.) Необхідно шукати якихось далеких родичів або будиночок в невеличкому некурортному селищі, щоб по справжньому відчути карпатську атмосферу. Поки що буду мріяти далі, а тим, хто цікавиться зимовими традиціями Карпат - дуже раджу цю книгу!