Друга трилогія за світом Елдерлінгів, яка відкриває нових персонажів,зовсім не пов'язаних з першою трилогією саги, та з живими кораблями😏
Чардерево(Диво-дерево)-матеріал з якого роблять живі кораблі. Вони мають вигляд звичайних,але вміють відчувати. Та здатність проходити через води Дощової річки,яка є дуже небезпечною. Корабель "прокидається" лише після смерті третього покоління його власників,і їх смерть має бути саме на судні.
Так ми знайомимося з сім'єю Вестрідів. Торговці,які одними з перших заселили Бінгтаун,і завдяки цьому мають гарний статус у суспільстві. І до того ж вони є власниками живого корабля "Вівація". Ефрон Вестрід,голова сім'ї,помирає на борту,і його донька Алтея(Альта),яка все своє життя провела на кораблі і любила його(що було взаємно,адже навіть коли корабель ще "спить" він вміє відчувати), надіялася що корабель перейде до неї,але доля складається інакше..
Якщо продовжу в тому ж дусі,то просто перескажу сюжет,як і говорила)Тому кілька моїх думок в цілому з приводи сім'ї Вестрідів. Алтея- просто неймовірна. Її витримка це щось. Не без того що вона достатньо імпульсивна,але на її місці я б била морди набагато частіше. Починаючи з зятя закінчуючи племінницею🙈
Паралельно ми спостерігаємо за піратом Кеннетом. Для мене він персонаж дещо типовий. Ну пірат і пірат. Має трохи забобони,як і всі пірати. Його ціль-стати королем піратів.Для цього він грабує работорговчі судна,звільняючи рабів,щоб отримати їх прихильність. Та в якийсь момент він розуміє, що йому не досягти бажаного без живого корабля. Ну і ,звісно,він "кладе око" на Вівацію.
Ще в книзі є Морські змії. Істоти які живуть в морях купками і кошмарять мореплавців)
В цілому книга бомбічна,хоч і читала я її надто довго,з різних причин. Єдине що збивало з пантелику -дофіга персонажів другорядних.Місцями горіла дупа через те,що хотілося придушити кілька персонажів.Точно читатиму далі .
І в котре....як же офігєзно пише Гобб. Вона описує і ти опиняєшся в описаному місці відчуваючи запах моря