Фітц підростає, проблеми стають все більш дорослими. Його тіло відчуває наслідки того, що відбулося в попередній книзі, а ран на душі стає ще більше. Але разом з тим, герой знаходить своє кохання і допомагає (побічно) знайти його і королю Веріті.
Веріті і Кетріккен - просто ідеальна пара монархів, історія любові яких не тільки щемлива і трепетна, але і трагічна.Трагічна, оскільки правитель не може бути простою людиною і віддатися своєму щастю - він відповідальний за багатьох, які від нього залежать.
А Фітц - вірний клинок в руках Провісників, який покликаний роздмухати вуглик надії. А як його нема - то запалити її самостійно.
Бо, як каже Блазень, він - той, хто є провісником змін.
Анонім
Трилогія про провісників назавжди залишиться знаковою подією в жанрі фентезі. Тому що ця історія із тих, які живуть вічно.
Ми не просто бачитимемо події, спостерігатимемо за ними, співпереживатимемо головним героям або будемо ненавидіти їх. Ні! Ми поселимося під шкіру Фітца Чівелрі і проживемо його життя разом з ним! Ми будемо блукати коридорами Оленячого замку, пробиратися таємними стежками і ще більш таємними переходами, будемо відчувати тепло вогню в каміні, коли відчуваєш свою найбільшу самотність, будемо рости, боятися і ставати сильнішими, робити помилки і намагатися їх виправити.
Ця трилогія нікого не лишить байдужим!
Анонім
Це історія (я про всю трилогію), коли кожен з її героїв пройде через вогонь і воду, аби переплавитися в щось інше. Але не всі проходять через ці стихії неушкодженими або й живими.
Неймовірно красива історія живих кораблів, і не менш живих людей, які ходять по їхніх палубах, просочуючи тих своїм потом, кров'ю, пам'яттю.
Не можна не хвилюватися за Вівасію і Вінтроу, за Алтею і Брешена, за Роніку і Кефрію, за всіх, з ким нас зіштовхує автор. Вони всі живі. Я з ними знайомий. Я знаю їх краще, ніж багатьох своїх друзів чи рідних!
Такий в автора талант. Вона не щадить своїх героїв, але вона їх любить. І читач теж не може їх не полюбити)
Анонім
Котолог
