"Учень вбивці" — це перша книга в трилогії "Провісники". Від неї не варто очікувати епічних битв та динамічності сюжету. Це лише вступ до всесвіту, в якому ми знайомимося з Шістьма Герцогствами та їхньою внутрішньою кухнею. Головний герой твору, через призму якого ми будемо бачити всі події, — бастард принца-наступника. Це безправний хлопчина, якому немає місця ні серед слуг, ні серед знаті. Він самотній, загублений і не знає, хто він і що він у цьому світі. Але, повірте, у нього майже не буде часу впасти в кризу ідентичності. Якщо його не намагатиметься хтось вбити, то вбиватиме він. Поки його вчитимуть однієї магії, він відкриє в собі іншу. Напади острів'ян на герцогство? А не хочете додати сюди ще королівське весілля, першу закоханість, сварки та непорозуміння з людиною, яка стала за батька, замахи на королівських осіб, дивного блазня, який вміє передбачати майбутнє, далекі подорожі й таємничі місії? Здається, я казала, що тут немає динамічності? Ну, кому як😅 Мені насправді важко говорити про сюжет. Щоб оцінити його геніальність варто просто почати читати😌
Найбільше у цій серії я люблю героїв. Робін Гобб створила чудовий, цікавий, оригінальний фентезійний всесвіт. Але він не вразив би мене так сильно, якби вона не наповнила його гарно прописаними героями. Я люблю Фітца Чиверлі. Ну от. Я сказала це. Нічого не можу з собою зробити. Я обожнюю багатостраждальних героїв, які жертвують всім і навіть більше заради людства, рідних, власних ідеалів та принципів. З кожною наступною книгою я прив'язуюся до Фітца ще сильніше. Я не знаю, як описати своє захоплення авторкою й тим, що вона могла створити цього героя й наповнити його життєвий шлях такими речами, що думка "краще смерть, аніж продовжувати це" здається вже не такою жахливою. І, можливо, хтось не сприймає ці події так трагічно, як я. Але я не раз вмилася сльозами, поки читала. Пекло для емпатичних людей, але якщо ви мазохісти, то будете перечитувати через пів року, як я🥹
Певно, у мене ще не було такого словникового закрепу під час написання відгуку на книжку. Це той момент, коли думок та емоцій багато, але передати це аж ніяк не можеш, просто хочеться всунути цю книжку людині в руки і сказати "читай", і щоб тебе послухалися (да, це моя еротична фантазія🤭)
Наразі я відкладаю прочитання другої трилогії. Мене гріє думка про те, що на поличці стоять книги, які точно мені сподобаються, але я поки не знаю, що там всередині😌