Іноді трапляється, що книжка і цікаво написана, і дуже популярна, і загалом хороша, але не твоя. Ось так в мене склалися стосунки з «Королівським убивцею». Декілька років тому, я купила собі одразу всю трилогію про Провісників. Першу частину прочитала десь тоді. А от друга мені не пішла. За два місяці минулого року я прочитала лише 120 сторінок з наявних 700. Тому закинула її і вирішила прочитати пізніше.
І ось цей момент знову настав. Книжка пішла доволі непогано. Звісно, багато що я вже забула, але основне в голові залишилося.
Головний герой – Фітц Чівелрі, байстрюк колишнього спадкоємця престолу, якому дали прихисток в замку і зробили королівським убивцею. Спочатку його справи йшли доволі непогано, але згодом все стало погано. На країну напали пірати з Червоних островів, які не тільки плюндрували і знищували прибережні міста і села, а й перетворювали людей на бездушних створінь, які ставали просто істотами, основною метою яких було грабування і вбивства. Король тяжко захворів і більшу частину часу не сприймав нічого навколо. Старший принц Веріті зрозумів, що самим перемогти не вийде, тому вирушив на пошуки міфічних Старійшин - істот, які колись допомогли його предку справитись з цією ж загрозою. А молодший принц - Регал, думав тільки про захоплення трону. І серед всіх цих подій та палацових інтриг, Фітц намагається допомогти своєму королю та державі, жертвуючи при цьому власними інтересами.
Герої тут справді чудові. Сильні та сміливі жінки, які готові зі зброєю в руках оберігати свою країну, вірні чоловіки, що йдуть на все заради тих, кого люблять. Але особливо мені полюбився блазень, чию вірність королю не могло нічого перебороти. Сподіваюсь більше про нього дізнатися у наступній частині.
Загалом, книжка чудова. Просто мені не дуже йде епічне фентезі. Побачимо, якою виявиться фінальна частина циклу.
Анонім
"Учень вбивці" — це перша книга в трилогії "Провісники". Від неї не варто очікувати епічних битв та динамічності сюжету. Це лише вступ до всесвіту, в якому ми знайомимося з Шістьма Герцогствами та їхньою внутрішньою кухнею. Головний герой твору, через призму якого ми будемо бачити всі події, — бастард принца-наступника. Це безправний хлопчина, якому немає місця ні серед слуг, ні серед знаті. Він самотній, загублений і не знає, хто він і що він у цьому світі. Але, повірте, у нього майже не буде часу впасти в кризу ідентичності. Якщо його не намагатиметься хтось вбити, то вбиватиме він. Поки його вчитимуть однієї магії, він відкриє в собі іншу. Напади острів'ян на герцогство? А не хочете додати сюди ще королівське весілля, першу закоханість, сварки та непорозуміння з людиною, яка стала за батька, замахи на королівських осіб, дивного блазня, який вміє передбачати майбутнє, далекі подорожі й таємничі місії? Здається, я казала, що тут немає динамічності? Ну, кому як😅 Мені насправді важко говорити про сюжет. Щоб оцінити його геніальність варто просто почати читати😌
Найбільше у цій серії я люблю героїв. Робін Гобб створила чудовий, цікавий, оригінальний фентезійний всесвіт. Але він не вразив би мене так сильно, якби вона не наповнила його гарно прописаними героями. Я люблю Фітца Чиверлі. Ну от. Я сказала це. Нічого не можу з собою зробити. Я обожнюю багатостраждальних героїв, які жертвують всім і навіть більше заради людства, рідних, власних ідеалів та принципів. З кожною наступною книгою я прив'язуюся до Фітца ще сильніше. Я не знаю, як описати своє захоплення авторкою й тим, що вона могла створити цього героя й наповнити його життєвий шлях такими речами, що думка "краще смерть, аніж продовжувати це" здається вже не такою жахливою. І, можливо, хтось не сприймає ці події так трагічно, як я. Але я не раз вмилася сльозами, поки читала. Пекло для емпатичних людей, але якщо ви мазохісти, то будете перечитувати через пів року, як я🥹
Певно, у мене ще не було такого словникового закрепу під час написання відгуку на книжку. Це той момент, коли думок та емоцій багато, але передати це аж ніяк не можеш, просто хочеться всунути цю книжку людині в руки і сказати "читай", і щоб тебе послухалися (да, це моя еротична фантазія🤭)
Наразі я відкладаю прочитання другої трилогії. Мене гріє думка про те, що на поличці стоять книги, які точно мені сподобаються, але я поки не знаю, що там всередині😌
Анонім
Класика фентезі від Гобб. Усі книги цієї авторки — легкий подих пригодницької фантастики, яка лише спонукає читати все більше і більше про авантюри героїв та наслідки їхніх дій.
Сподіваюсь, що КСД працює вже над іншими серіями авторки, крім Убивці та Кораблів
Анонім
