Робін Гобб

Це одна за найкращих фентезійних саг, які я читала. Це фентезі, яке заслуговує місце на високій поличці.
Робін Гобб вигадала неймовірних героїв, яскравих, відважних, боязких, ницих, суперечливих та гармонійних.
Це перша книга із циклу, де авторка лише знайомить нас зі світоустроєм, героями та подіями, яки швидко вас затягнуть у свій вирій.
Авторка досконало створює політичні інтриги та хитросплетіння міждержавних відносин.
Окремо, зачаровує магічна історія. Робін Гобб взяла не нову ідею про зв’язок людей з тваринами, але вона так виточено її обіграла, що лише заради цього варто почати цикл.
Щиро раджу всім поціновувачам фентезі.

Це моя улюблена серія книжок, я просто в захваті від всесвіту цієї трилогії. По перше дуже класна історія, і цікаві антагоністи, поки що такого ні в кого не бачила. Що саме головне - ГОСПОДИ як же я обожнюю героїв в цій книзі, буквально ВСІ герої неймовірно круті і за кожного переживаєш як за члена сім`ї.

це було магічно, прям як корабель, але про все по порядку!

що ж, почну з того, що це не перше моє знайомство з авторкою. друга трилогія з великого циклу у 16 книжок, і друга трилогія, яка закохує мене у світ робін хобб. минула трилогія (сага о Бачащих) познайомила з королівством шести герцогств, а ця – подарувала знайомство з бескрайнім океаном і його підкорювачами (і жителями).

не дивлячись на те, що персонажів тут в рази більше ніж у попередній трилогії і сюжет ведеться паралельно від лиця кожного, в них не губишся. кожного пам'ятаєш, до кожного відчуваєш якісь емоції, кожному співчуваєш, кожного любиш або ж навпаки ненавидиш. розповідь переміщається між різними сюжетними гілками, що підігріває твоє нетерпіння та інтерес, адже в якийсь момент шляхи цих героїв мають перетнутися.

тепер трохи про сюжет: він будується навколо старої торгової сім'ї Вестріт та їх живого корабля "Проказниці". для більшого розуміння – живі кораблі зроблені зі спеціального матеріалу (диводрева) який добувають в отруйних і небезпечних дощових хащах; такі кораблі коштують цілі статки, вміють розмовляти (навіть мають власний характер!), легше пливуть по хвилям, втечуть від будь-якого переслідування і залюбки підкажуть своєму рульовому що робити і який шлях обрати, словом – неймовірні істоти (ще важливо що їм потрібно 3 смерті когось з їх родини аби ожити, а до того вони по суті звичайні кораблі). так от, саме з таким живим кораблем провела все своє дитиннство Альтія Вестріт і після смерті батька саме вона мала унаслідувати роль капітана "Проказниці", але сталося так, що місце капітана зайняв чоловік її старшої сестри і просто примерзенний типочок кайл хевен. ну і одразу ж почав все паплюжити і розсварив всю сім'ю Вестрітів настільки, що Альтія пішла з родини у вільне плавання аби довести що варта стати капітаном "Проказниці"

у історії є кілька нестерпних антагоністів, і цікаво те, що антагоністи тут погані, не тому, що вони просто погані і такими народилися, о ні. до своїх вад і жорстокості вони йдуть певним шляхом, показаним у книзі. Робін Хобб ретельно описує, чим саме керується кожен її герой і де стався надлом. обожнюю таке неймовірно.

на моє здивування в цій книзі авторка була надзвичайно добра до своїх героїв і майже не наражала їх на фізичні небезпеки і страждання. особливо якщо порівнювати цю частину з попередньої трилогією, де бідного Фітца Чівела нескінченно калічили і знущалися. однак, не думайте, що тут так все романтично і безтурботно, ближче до кінця пані хобб люб'язно приготувала кілька порцій скла для читачів (і деякі глави я дивувалася з жорстокості яку вона подала на гарнесенькій тарілочці)

Тож, перша частина – по суті тільки зав'язка перед чимось більшим і масштабнішим. стільки ліній, стільки героїів, і все до чогось має прийти, всі лінії мають перетнутись (що вже почалося у кінці книжки). питань дуже багато, а ось відповідей кіт наплакав. це, безумовно, неймовірний талант письменниці – детально і неспішно розгортати перед очима читача величезне епічно-фантастичну історію свого світу

зізнаюсь у великому коханні цій морській історії з неймовірною атмосферою і дуже чекаю на продовження!

чомусь так завжди відбувається з книгами робін гобб, що після кінця попередньої треба ще багато сторінок щоб відновитись і знайти всі шматочки свого розбитого серця. але цій напевно знадобилось найбільше сторінок, бо те що пережив фітц у кінці доугої частини це *нецензурна багатоповерхівка*.

після подій «королівського убивці» у фітца з‘явилось нове завдання — він має знайти веріті (спадкоємця трону), помститися за зраду і бажано не померти (вдруге). починаються його мандри, пошукова експедиція, розслідування давніх таємниць і повернення до старих друзів. умовно книгу можна розділити на три частини: пошуки сенсу життя і служіння королю, гарні спроби помститися і вбити ворога/ів, подорож давніми гірськими стежинами у пошуках загублених міст і всемогутніх старійшин.

описи тут такі живі і яскраві. це не розлогі монологи на 70 сторінок, це діалоги, спостереження, це те що допомагає пізнати світ. а в кінці відбувались такі магічні і яскраві події, що моя уява була просто у захваті. динаміка подій впродовж всієї книги трималася на рівні, підкидуючи шалені повороти. цей світ живий, він справжній, з ним не хочеться прощатись. я полюбила всіх головних героїв: фітца якому кожен раз завдавали болю і який не зламався, нічноокого який був підтримкою і розбавляв все жартами, блазня з його вічними таємницями, кетріккен з її несамовитим духом і веріті який віддав всього себе задля порятунку королівства. перечитувати було тепло, боляче, дуже емоційно, захопливо. амбасодорю ці книги і раджу кожному.

я пам'ятала кінець цієї книги, і не була готова пережити його знову. але давайте спочатку. спочатку нас чекає відновлення після фіналу першої книги (так, робін гобб уміє робити боляче), тернистий шлях назад до рідних стін оленячого замку і до ворогів, які причаїлися серед найближчих.

сюжет продовжує розповідати історію бастарда фітца, який все ще вчиться бруднити руки задля свого короля. він королівський убивця, який має власні бажання, і тепер має ще й власного вовка *хвилинка щоб покричати який нічноокий вау персонаж з власним характером, жартами і емоціями*. з'являється багато нових персонажів, розкриваються майже всі палацеві інтриги, в якийсь момент навіть забуваєш про існування реального світу, бо світ шести герцогств поглинає. він настільки гарно продуманий і пропрацьований, в ньому так багато маленьких деталей які, як частинки пазлу, під кінець починають складатись. основний конфлікт тут залишається з першої книги і посилюється в сотню разів — червоні кораблі це дуже страшно, бо немає виходу крім як дозволяти людям помирати. все дуже погано і все валиться на плечі підлітка (буквально), а єдине що можеш зробити ти це перегорнути сторінку і згадати, що попереду ще одна книга.

слог прекрасний, історія захоплива, персонажі живі і чіпляють, сюжет робить боляче і змушує відчувати дуже багато всього. злодіїв багато, друзів занадто мало, кохання зраджує, все котиться в безодню, але головний герой так затято з цим всім стикається. вау.

а кінець вбиває. щоб потім зцілити третьою книгою.

*хвилина на усвідомити всі свої почуття і заспокоїтись*
по-перше, це, скоріше за все, найкраще фентезі, яке я коли-небудь читала. по-друге, вчора я побачила чутку, що ксд готує новий наклад тож готуйте свої гроші, бо я буду змушувати вас прочитати це. по-третє, звичайних слів точно не вистачить щоб описати все що я відчувала при читанні цієї книги. але я спробую.

світ шести герцогств, світ палацевих інтриг і переворотів, світ у якому от-от настане війна з червоними кораблями і світ, у якому народився фітц. він бастард принца-в-очікуванні чіверлі, і його буквально відірвали від звичних умов далекого дому і закинули в жорстоку реальність де спадкоємці боряться за престол і де він, бастард, може стати перешкодою, або ідеальною зброєю... фітца бере під опіку барріч — головний кінний у палаці, кремезний чоловік, який заміняє йому батька, а потім фітца помічає король, і починається щось цікаве. щось що відбувається у потаємних кімнатах палацу глибокими ночами, пошепки і з людиною, якої не мало б існувати. фітц потрапляє на навчання до королівського убивці і починає опановувати мистецтво бути людиною короля. а потім події починають розвиватися з шаленою швидкістю і всесвіт робін гобб полоняє.

багато персонажів, яких якісно прописали і приділили ідеальну кількість часу, багато цікавих таємниць розгадку яких хочеться дізнатись не тільки головному герою, а й нам. цікава магія, до біса продуманий світ і конфлікт, що тільки зароджується, але від якого потроху пробирає мороз по шкірі. і багааато емоцій: від щирого захвату і напруги, до відчуття гніву і несправедливості. троп знайденого батька, подорож-дорослішання, багато мальовничих описів (але не забагато), живі герої, інтриги, боротьба за престол і таємничий скілл.

це важко описати словами, але я вдруге читаю цю книгу і вдруге вона викликає таку велику бурю емоцій. а це багато про що свідчить. однозначно дуже, дуже сильно раджу. але будьте готові, що ця книга розіб'є вас, бо скла там набагато більше ніж можете собі уявити.

Друга трилогія за світом Елдерлінгів, яка відкриває нових персонажів,зовсім не пов'язаних з першою трилогією саги, та з живими кораблями😏

Чардерево(Диво-дерево)-матеріал з якого роблять живі кораблі. Вони мають вигляд звичайних,але вміють відчувати. Та здатність проходити через води Дощової річки,яка є дуже небезпечною. Корабель "прокидається" лише після смерті третього покоління його власників,і їх смерть має бути саме на судні.
Так ми знайомимося з сім'єю Вестрідів. Торговці,які одними з перших заселили Бінгтаун,і завдяки цьому мають гарний статус у суспільстві. І до того ж вони є власниками живого корабля "Вівація". Ефрон Вестрід,голова сім'ї,помирає на борту,і його донька Алтея(Альта),яка все своє життя провела на кораблі і любила його(що було взаємно,адже навіть коли корабель ще "спить" він вміє відчувати), надіялася що корабель перейде до неї,але доля складається інакше..

Якщо продовжу в тому ж дусі,то просто перескажу сюжет,як і говорила)Тому кілька моїх думок в цілому з приводи сім'ї Вестрідів. Алтея- просто неймовірна. Її витримка це щось. Не без того що вона достатньо імпульсивна,але на її місці я б била морди набагато частіше. Починаючи з зятя закінчуючи племінницею🙈
Паралельно ми спостерігаємо за піратом Кеннетом. Для мене він персонаж дещо типовий. Ну пірат і пірат. Має трохи забобони,як і всі пірати. Його ціль-стати королем піратів.Для цього він грабує работорговчі судна,звільняючи рабів,щоб отримати їх прихильність. Та в якийсь момент він розуміє, що йому не досягти бажаного без живого корабля. Ну і ,звісно,він "кладе око" на Вівацію.
Ще в книзі є Морські змії. Істоти які живуть в морях купками і кошмарять мореплавців)
В цілому книга бомбічна,хоч і читала я її надто довго,з різних причин. Єдине що збивало з пантелику -дофіга персонажів другорядних.Місцями горіла дупа через те,що хотілося придушити кілька персонажів.Точно читатиму далі .
І в котре....як же офігєзно пише Гобб. Вона описує і ти опиняєшся в описаному місці відчуваючи запах моря

Нудніше книгу треба ще пошукати. ледь домучила її.

Чому я раніше не читала цей цикл, адже це ШИ-КА-РНО.

"Мандри убивці" Робін Гобб.
Третя частина трилогії Assassin.

Якщо ви шукаєте насичену, детальну, скрупульозно побудовану історію - вам сюди.

Якщо ви шукаєте щось середнє між Відьмаком і Грою Престолів - вам сюди.

Якщо ви шукаєте книги, які змусять вас сміятися, плакати і пити корвалол - вам сюди.

Я щиро полюбила і зненавиділа героїв цього циклу. Одне можу сказати точно - байдужим не залишиться ніхто.
Фітц і Веріті назавжди в моєму серці.
Блазень - мій улюблений типаж - щось химерне, але таке цікаве)
Регал - це як Джофрі з ГП - хотілось задушити і чим скоріш.
Моллі і Барріч - здивували, як мінімум.

Фінал був епічним. Це те, чого ми чекали всі три книги і він виправдав всі очікування. Так, було і сумно водночас, але це було шикарно. Можете уявити щось більш захоплююче? Я навряд.

Однозначно одне з найкращих фентезі, що я читала, тому агресивно рекомендую всім і кожному.

Р. Гобб створила дуже об'ємний всесвіт і якщо в першому циклі події розвиваються в Шести Герцогствах, то тепер ми опиняємося на півдні в Торговій бухті.
Багато років тому правитель Джамайлії відправив на Прокляті береги злочинців та боржників щоб вони змогли спокутувати свої гріхи оселившись в Дощовій Дичавині. Не всі змогли там прижитись тож вони заснували місто Бінгтаун у Бухті, яку назвали Торговою і запровадили торгівлю скарбами які їх родичі добувають в Дощовій Дичавині.
Коли ми потрапляємо до Бінгтауна в ньому вже змінилося декілька поколінь і майже всі родини Старих Торговців мають Живі Кораблі. Ці Кораблі будують з чарівної деревини і нам доведеться побачити пробудження корабля Вівасії, яка належить сімейству Вестріт.

Ця історія могла б бути сповненою морськими пригодами, неймовірними магічними скарбами та боротьбою з піратами, але Р. Гобб не була б собою якби не додала скла 💔 Дуже багато скла.

У авторки своєрідний стиль. Він щільний і так глибоко занурює в емоції та думки персонажів, що ти буквально проживаєш разом з ними всі події. А враховуючи те скільки героїв розкриває нам сюжет, то це будуть шалені гойдалки. Я вже і забула, як на початку дратують ті, хто в подальшому стануть улюбленими героями і як же цікаво знову спостерігати за їх зростанням та становленням як героїв.

Перша книга сповнена подіями, але одночасно з тим вона лише невелике вікно у величезний світ де традиції та обіцянки важливіші за життя, де існує незвідана магія, де по морям плавають Живі Кораблі, а глибоко в морі морські змії шукають Ту яка пам'ятає.

Я щиро захоплююсь книгами які пише Р. Гобб незважаючи на те що вони роблять боляче і зараз ця книга моя щира рекомендація всім шанувальникам фентезі та тим хто полюбляє детальне розкриття світогляду героїв 🔥.

Наостанок хотіла написати про переклад. Він не ідеальний і це дуже сильно засмучує, бо ця історія варта кращого💔.

Перша книга трилогії, яка знайомить нас з Фітцом, королівським бастардом.

Хлопчик з'явився при дворі, коли йому було лише 6. Тоді під своє крило його взяв конюх, навчаючи його догляду за тваринами. Та по мірі дорослішання стало ясно, що хлопець може бути набагато кориснішим для королівства. Так починається його навчання таємному і небезпечному ремеслу шпигуна-вбивці.
І тут почалась магія історії💫

Чим ця книга хороша?
Всім.

Шикарно продумані герої. Вони живі, об'ємні, справжні.
Я полюбила Фітца як власного друга. Любила, співчувала, переживала.

Гарно прописаний світ. Повне занурення в життя Шести герцогств.

Увага до деталей, яка максимально малює в уяві всю картину.

Розбите серце. Як мінімум декілька разів.

Інтриги, яких ви будете і не будете очікувати.

Попри продуманий сюжет - читається легко, стиль в авторки чудовий.

Фінал книги - ❤️‍🩹❤️‍🩹❤️‍🩹

Для мене це приклад якісної книги, класного початку історії. Тут не буде вражаючих битв і польотів на драконах, ця історія продумана і ознайомлююча, і вона потрапила в саме серце.

Чи буду я читати далі?
Мільйон разів так.

Друга частина трилогії повідує нам про дорослішання Фітца, королівського убивці. Перед нами вже дорослий юнак, який продовжує бути вірним королю, паралельно допомагає в боротьбі проти червоних кораблів та все ще наражає своє життя на небезпеку.

Початок книги був досить бентежний. Не буду вдаватись в спойлери, але були причини хвилюватись за Фітца і щиро ненавидіти Регала (я надіюсь авторка приготувала йому достойну розплату)

Також в сюжет вводиться любовна лінія і це було неймовірно мило і ніжно. Перше кохання - крихке і тихе, проте сильне і віддане.

Мені неймовірно подобається ця трилогія, вона однозначно ввійде в список мого улюбленого фентезі. Одне з найкращих, що я читала.