Мандри убивці. Assassin 3

чомусь так завжди відбувається з книгами робін гобб, що після кінця попередньої треба ще багато сторінок щоб відновитись і знайти всі шматочки свого розбитого серця. але цій напевно знадобилось найбільше сторінок, бо те що пережив фітц у кінці доугої частини це *нецензурна багатоповерхівка*.

після подій «королівського убивці» у фітца з‘явилось нове завдання — він має знайти веріті (спадкоємця трону), помститися за зраду і бажано не померти (вдруге). починаються його мандри, пошукова експедиція, розслідування давніх таємниць і повернення до старих друзів. умовно книгу можна розділити на три частини: пошуки сенсу життя і служіння королю, гарні спроби помститися і вбити ворога/ів, подорож давніми гірськими стежинами у пошуках загублених міст і всемогутніх старійшин.

описи тут такі живі і яскраві. це не розлогі монологи на 70 сторінок, це діалоги, спостереження, це те що допомагає пізнати світ. а в кінці відбувались такі магічні і яскраві події, що моя уява була просто у захваті. динаміка подій впродовж всієї книги трималася на рівні, підкидуючи шалені повороти. цей світ живий, він справжній, з ним не хочеться прощатись. я полюбила всіх головних героїв: фітца якому кожен раз завдавали болю і який не зламався, нічноокого який був підтримкою і розбавляв все жартами, блазня з його вічними таємницями, кетріккен з її несамовитим духом і веріті який віддав всього себе задля порятунку королівства. перечитувати було тепло, боляче, дуже емоційно, захопливо. амбасодорю ці книги і раджу кожному.

Після другої частини я не змогла втриматись і майже одразу почала перечитувати останню частину трилогії. Але, навіть знаючи що на мене чекає, шлях до фіналу був складним🥺.⠀
Доля не жаліла Фітца (особливо у фіналі другої книги)і це наклало відбиток на його фізичний та емоційний стан. Його здібності до Скіллу стали ще більш нестабільними, а вороги дізнавшись про цю слабкість стали більш активними.⠀

Можна безкінечно довго писати про те, що Фітц ніколи не вирізнявся великим розумом і проблеми чіпляються до нього як блохи до вовка. Але будьмо відверті, читати про ідеальних не цікаво. Тоді як тут такий реальний герой, який іноді тупить, іноді робить не те що треба, а те що хочеться саме зараз і потім вигрібає по повній за свою недалекоглядність. А ще у Фітца чудова компанія, кожен член якої вартий уваги😍.⠀

Авторка влаштувала нам довгу мандрівка Шістьма Герцогствами та Гірським Королівством. Ми пройшли містами внутрішніх Герцогств, подивилися до чого призвело недолуге правління Регала, дізналися більше про Віт та нарешті, зрозуміли хто ж такий Блазень і хто такі Старійшини.⠀

І, знаєте, що, я люблю в цій історії більше ніж її героїв? Це відчуття об'ємності, коли розумієш в який масштабний світ потрапив. Дізнавшись про минуле, яке незрозуміло чому, було втрачене, у мене буде тільки одне бажання: дослідити цей світ повністю✨

Чому я раніше не читала цей цикл, адже це ШИ-КА-РНО.

"Мандри убивці" Робін Гобб.
Третя частина трилогії Assassin.

Якщо ви шукаєте насичену, детальну, скрупульозно побудовану історію - вам сюди.

Якщо ви шукаєте щось середнє між Відьмаком і Грою Престолів - вам сюди.

Якщо ви шукаєте книги, які змусять вас сміятися, плакати і пити корвалол - вам сюди.

Я щиро полюбила і зненавиділа героїв цього циклу. Одне можу сказати точно - байдужим не залишиться ніхто.
Фітц і Веріті назавжди в моєму серці.
Блазень - мій улюблений типаж - щось химерне, але таке цікаве)
Регал - це як Джофрі з ГП - хотілось задушити і чим скоріш.
Моллі і Барріч - здивували, як мінімум.

Фінал був епічним. Це те, чого ми чекали всі три книги і він виправдав всі очікування. Так, було і сумно водночас, але це було шикарно. Можете уявити щось більш захоплююче? Я навряд.

Однозначно одне з найкращих фентезі, що я читала, тому агресивно рекомендую всім і кожному.