Королівський убивця. Провісники. Книга 2

Після подій першої книги Фітц змушений боротися не лише за власне життя, а й за майбутнє королівства. Його лояльність до короля та принца вплітається у смертельну гру, де вороги стають дедалі небезпечнішими. Авторка майстерно передає емоційний стан героя: його біль, боротьбу зі своїм даром і важкий вибір між обов’язком та власними почуттями.

Книга вирізняється глибоким психологізмом, чудово прописаними персонажами та напруженим сюжетом. Це не класичне фентезі з героїчними перемогами, а складна й емоційна історія, яка зачіпає питання долі, честі та самопожертви. Якщо вам сподобалася «Учень вбивці», ця книга точно не розчарує — вона ще глибша, трагічніша й напруженіша.

я пам'ятала кінець цієї книги, і не була готова пережити його знову. але давайте спочатку. спочатку нас чекає відновлення після фіналу першої книги (так, робін гобб уміє робити боляче), тернистий шлях назад до рідних стін оленячого замку і до ворогів, які причаїлися серед найближчих.

сюжет продовжує розповідати історію бастарда фітца, який все ще вчиться бруднити руки задля свого короля. він королівський убивця, який має власні бажання, і тепер має ще й власного вовка *хвилинка, щоб покричати який нічноокий вау персонаж з власним характером, жартами і емоціями*. з'являється багато нових персонажів, розкриваються майже всі палацеві інтриги, в якийсь момент навіть забуваєш про існування реального світу, бо світ шести герцогств поглинає. він настільки гарно продуманий і пропрацьований, в ньому так багато маленьких деталей які, як частинки пазлу, під кінець починають складатись. основний конфлікт тут залишається з першої книги і посилюється в сотню разів — червоні кораблі це дуже страшно, бо немає виходу крім як дозволяти людям помирати. все дуже погано і все валиться на плечі підлітка (буквально), а єдине що можеш зробити ти це перегорнути сторінку і згадати, що попереду ще одна книга.

стиль написання прекрасний, історія захоплива, персонажі живі і чіпляють, сюжет робить боляче і змушує відчувати дуже багато всього. злодіїв багато, друзів занадто мало, кохання зраджує, все котиться в безодню, але головний герой так затято з цим всім стикається. вау.

а кінець вбиває. щоб потім зцілити третьою книгою.

Мені досить важко виразити всі свої емоції від прочитання цієї книги. Перше, що скажу, це те, що я читала її доволі довго, не так затягнула, як перша. Коли бачу цю трилогію, то автоматично біль, бо там настільки все сумно, що прям здається хеппі енду не буде, хоча я не знаю третю частину. Вона мені стільки раз розбивала серце, було сумно до сліз, але деякі моменти все ж пробивалися як промінчики з під хмар ахах цікаво, що буде далі, як там все розкрутиться, але я впевнена, що точно не гірше цих. Мy loveee💔💔