Книга вартує вашої уваги, але це однозначно не найсильніший детектив з усіх мною прочитаний З плюсів - читається легко, динамічно та, якщо закрити очі на сюжетні гепи, все циклічно. З якої загадки ми почали - до такої й повернулись. З мінусів - занадто багато персонажів - Джон та Джонні - один такий інший винуватець в чомусь то там...чи ні... Сцени змінюються, мов калейдоскоп. Ніби все і логічно, але я так і не зрозуміла чому винен "А" але не "Б" і чому поліція якогось маленького котеджного містечка може дозволити собі подорож в Кіпр, та не може дозволити виділити собі час і знайти винуватців, що буквально ходять під носом. Головні персонажі ніби і розкриті, а ніби і ні - я знаю, що в книги є дурга частита (і ніби як третя), та знайомство з ними навряд продовжуватиму. Фільм подивлюсь. В цілому, книга на 6/10 П.С. є опєчаточки майже в кожній другій главі

Гарний сільський детектив, такий собі пляжний детектив на вечір. Британія, пансіон, нерозкриті вбивства. Гарна екранізація на Нетфліксі. У детективі гарно розкрито життя людей пенсійного віку, що вік це не вирок, і думки а скільки ще тобі залишилось.

Книжка легка у прочитанні. Захопливий детектив, який тримає інтрингу до кінця. Убивцю відгадала, проте мотиви виявилися зовсім іншими. Загалом роман сподобався. Тут хороший та дотепний гумор.

Гумор + детектив з легким нальотом трилеру + відзначні персонажі + легка мова написання = будь-який з романів Річарда Османа про Клуб. Надзвичайно легкі і веселі пригоди підстаркуватих детективів-аматорів — ідеальне чтиво для будь-кого 10\10

Це друга частина циклу і якщо перша була для мене ну непогано, то ця прям вау!. Клуб пенсіонерів-детективів з чудовими дотепними діалогами, а життєвий досвід і нестандартне мислення головних героїв роблять розслідування ще більш цікавим. Автор майстерно поєднує детективну сюжетну лінію з елементами комедії та сатири і іронічними соціальними коментарями. Книга доволі легка і цікава, завдяки несподіваним поворотам сюжету та хитрому плану злочинця. Ну а мила атмосфера невеликого англійського містечка створює живий і реалістичний фон для розгортання подій. Залюбки продовжу читати цю серію і з нетерпінням чекаю на екранізацію!

Хоч я і всім серцем полюбила цю тусовку жвавих стариганів, які обожнюють хороші вбивства (а краще два ?), ця книга мені сподобалася менше за попередню. І причина цьому те, що якось аж надто легко наші знайомі поліцейські переступають лінію закону не один раз. І начебто можна порадіти, вони мстять злочинцям за скривджених друзів. Але якось зовсім без принципів ця парочка до закону. Та й кримінальна лінія якась на мій погляд недолуга. Якщо в першій частині було цікаво поступово розкривати таємниці, то тут все несеться наче локомотив без гальм. Я не можу сказати, що книга погана, бо тут мої улюблені старигані-фанати вбивств. Вони мене розчулюють і тішать. Я б хотіла мати таких друзів в старості, які ще мають жагу до пригод. Джой в цій книзі має блискучий чорний гумор, який я обожнюю. Вона тут засяяла. Тут є динаміка і моє улюблене "катюзі по заслузі" - дуже люблю коли справедливість перемагає. Але детективна лінія на мій смак слабша, все так легенько і швиденько складається. До речі, скоро вийде екранізація першої книги на Нетфлікс з Хелен Міррен і Пірсом Броснаном. Дуже чекаю, бо коли читала я дуже хотіла, щоб цю серію екранізували.

Перші 90 сторінок мене дратувало як перескакує оповідь з одного на інше. Можливо це такий задум, наче цю історію справді розказує старенька людина, бо вони часто так роблять в житті. А, можливо, я була не в гуморі, щоб оцінити цей стиль. Головне, що далі пішло веселіше, історія стала більш структурованою і логічною, а події розгортались доволі динамічно. Історія про літніх людей, які не просто допитливі, а конкретно лізуть в розслідування ? Але описано якось так, що їх не хочеться за це придушити ні читачу, ні двом поліцейським детективам, які ведуть справу. Убивств і загадок тут хоч відбавляй. Я не дуже звертала увагу чи є до чого прискіпуватись в деталях і сюжеті, по-перше, бо читала книгу виключно по ночах під час тривог. По-друге, бо зараз віддаю перевагу легкій літературі, завдання якої відволікати і розважати. Тож ця книжка впоралась чудово, що я вирішила купити продовження пригод цих стареньких. Не скажу, що це найкращий детектив всіх часів, але точно не напряжний. Те, що зараз в буктоці називається «cozy detective». Підійде тим, хто любить жанр і хоче легкого чтива, щоб відволіктись.

Цей цикл читається у мене по-різному: деякі книги цікаві, з деякими я мордуюся. Ця пішла легенько. Вірогідно, допомогли просто абсурдні ситуації, які я у реальному житті не можу навіть уявити. Бо британські злочинці, не дивлячись на свій статус, такі джентельмен. І леді) Наші "юні" (за 80 років) детективи і раді б зупинитися (навіть загадують таке бажання на Новий рік), але нічого не виходить. Чи то загадування було за іншим часовим поясом, чи то не сильно вони старалися, але знову вбивство. До того ж - їхнього знайомого. А почалося усе з горщика з афганським героїном, який дали тому на зберігання. Горщик зник, а знайомого, як я вже сказала, вбили. Але, враховуючи велике коло потенційних вбивць, розслідування було цікавим, тим більше, що у наших головних героїв поруч з розслідуваннями завжди на чільному місці стоїть кохання. У кожного своє, різне, але таке щире. "— Я не знаю, чому ми є на цьому світі, — говорить Стівен. — Справді не знаю. Але якби хотів знайти відповідь, то почав би з того, як сильно тебе кохаю. Я впевнений, що відповідь десь там. Впевнений. Там у холодильнику ще лишилось пів літра, але цього не вистачить. Ти розумієш, що я іноді забуваю, що люблю тебе? — Аякже, — каже Елізабет." На цей раз у романі є усе: і смішне, і трагічне, і моральне, і аморальне. Життя таке бентехне ...