Принц Гаррі

Не можу сказати, що після прочитання цієї книги, я почала більше поважати молодшого принца. Скоріше навпаки. В книзі він мені видався не стабільним і істеричним. Так й стиль не дуже легкий. Хоча в житті мені дуже імпонує його Ігри нескорених і ставлення до України.

Анонім

Полюбляю читати детективи та біографії видатних людей. Книга Принца Гаррі «Запасний» не хронологічна біографія, як буває, а розповідь людини, яка шукає себе в цьому світі, бо йому вже наділи пальто «запасний», «другий». Найбільше мені сподобалось його щирість. Він не боявся визнати свої помилки: будь-то довіра незнайомим людям і як факт - його голе фото на усіх шпальтах газет. Чи то вибір не того озброєння для пострілу з ударного гелікоптеру Apache. Не боїться показувати слабкості, сльози, біль і навіть дитячі образи. Кожен рядок кричить про те, як важливо мати сміливість говорити про своє, навіть якщо це розчарує інших. Він не намагається здаватися героєм - він просто людина, яка хоче знайти своє місце в житті. Для мене ця книга - це нагадування про цінність свободи бути собою. Вона про вибір - залишатися в тіні чужих очікувань рідних, братів, чоловіків/дружин чи створювати власне світло. І це близьке кожному з нас. Адже всі ми колись шукаємо свою правду і своє «я».”

Анонім

Пам'ятаєте дитячі казки, де королі та королеви, принци та принцеси живуть, як сир у маслі, не знаючи ні горя, ні біди? Так от ця книга абсолютна протилежність до них. Тому що у цій королівській родині проблем багатенько і деякі вони навіть не намагаються вирішувати. От, наприклад, маленький принц Гаррі. З дитинства ріс з розумінням, що він лише запасний варіант спадкоємця трону. Його люблячі батьки розлучилися, а потім іще гірше - в автокатастрофі гине мама.... От так він і росте, не відчуваючи підтримки та опори в сім'ї, бунтуючи проти всіх та воюючи зі всім світом. Мені було цікаво (місцями трооошки нудно) читати про закулісне життя королівських осіб. З повагою ставлюсь до військової кар'єри принца, який прагнув воювати в найгарячіших точках. Адже не вважав себе особливим по відношенню до інших солдатів. Певно найбільше сподобалась частина про стосунки з Меган, тому що деяку інформацію чула і знала з преси. І недаремно Гаррі воював з журналістами, бо насправді вся вона була далека від істини. Місцями мені було навіть шкода принца. Мені здається, що йому варто було народитися в звичайній сім'ї і отримати вдосталь батьківської любові. Щоби потім в дорослому віці відчувати в ній підтримку та опору.

Анонім