Микола Гоголь

"Змієві вали" - це збірка фантастичних оповідань українських авторів, які можна грубо розділити на три блоки: твори ХІХ (їх класифікувала б скоріше як містику/готику), ХХ та ХХІ століть. Від останніх очікувала найбільше, а отримала найменше - більшість робіт були досить одноманітними, описували радянщину (від чого вже втомилась) або війну. Наприклад, "День Нептуна" автор буквально списав в тез російської пропаганди. Виділялись тільки "Ближче всіх до полюса" Кідрука та "Туди, де буде сад" Аренєва, які й сподобались найбільше.

Моя улюблена історія з дитинства) я часто передивляюсь екранізації і перечитую!
кожен раз маса задоволення)

Історія розгортається напередодні Різдва в українському селі. Головні герої, Вакула — коваль, та Оксана — донька багатого козака, проходять через випробування любові, гордості й чарівництва. Гоголь майстерно використовує фантастичні елементи, такі як поява чорта, який викрадає місяць, та Вакулина подорож на чорті до Петербурга, щоб отримати черевички для Оксани.

Повість чудово передає атмосферу українського села, багатого на традиції, звичаї та вірування. Тут Гоголь показує не лише комічні ситуації, але й глибоко зачіпає теми моралі, людської слабкості та сили кохання. Гумор у творі переплітається з елементами сатири, особливо коли йдеться про портрети російської знаті або жадібність певних персонажів.

Стиль Гоголя, його вміння поєднувати реальне з фантастичним, живі й яскраві образи персонажів, а також тонке знання української культури, роблять "Ніч перед Різдвом" справжнім шедевром. Це твір, який не лише розважає, але й спонукає до роздумів про важливі життєві цінності.

Загалом, "Ніч перед Різдвом" — це казкова, весела й водночас глибоко філософська історія, яка залишає незабутнє враження. Це твір, що заслуговує на те, щоб бути прочитаним і переосмисленим знову і знову, особливо під час різдвяних свят.

Ніколи б не подумала, що візьмуся за твори Гоголя. Ще у школі читала "Мертві душі", які ледь домучила. Коли мені до рук потрапив цей товстунчик,зрозуміла, що читатиму його довго та нудно.

Та я помилялася!
🌟До книги ввійшло 12 повістей зі збірок "Вечори на хуторі біля Диканьки" та "Миргород". Я була зачарована ними! Твори такі колоритні, атмосферні, з гумором, ще й присмачені "чортівщинкою". А гарні описи українських краєвидів зовсім не нудні, а лише збагачують та доповнюють твори, адже Гоголь - просто майстер слова.
🌟Деякі повісті , такі як "Вечір напередодні Івана Купала", "Майська ніч, або утоплена" я читала вперше. Вони виявились містичними, таємничими та подекуди навіть моторошними.
🌟Ще раз з ностальгією перечитала "Ніч проти Різдва" . Без фільму, знятого за мотивами цього твору, не обходяться жодні різдвяні свята. Чортисько, що вкрав🌙, вареники, які самі лізуть в рот до Пацюка, та зухвала Оксана, яка глузує з коваля Вакули, а він бідний ніяк не може вирвати це кохання зі свого збідованого серця.
🌟Колись у дитинстві після перегляду фільму "Вій" цілу ніч просиділа під ковдрою, не зімкнувши й ока. Зараз же я зачаровано читала, як стара відьма їде верхи на Хомі, а йому відкриваються незвідані досі таємниці.
🌟"Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем" виявилась дуже кумедною. Та все було б дуже смішно, якби не було так сумно. Гоголь наглядно показує, як ворожнеча стала сенсом життя колись найкращих друзів.
🌟Та найбільше мене полонив💔 твір "Тарас Бульба".Старий полковник Бульба асоціюється в мене зі степовим орлом - мужнім, сильним, вольовим та жорстоким. Його стійкість та сила духу вражають! Після прочитання все моє єство переповнилось гордістю за свою країну, яку запекло боронили такі славні та хоробрі козаки.
🌟Тож недарма за літературну спадщину Гоголя досі сперечаються Україна та росія. Його твори - цікаві та захоплюючі.

Я вкотре переконалась, що класиків треба читати.

🌙🌙🌙 Я давно мріяла про цю книгу, все спокушалася ілюстраціями Костя Лавро і все відкладала покупку. Єдине, що мене зупиняло - це скорочена версія, а не повний твір. Проте цього року не втрималася і зробила собі різдвяний подарунок. Яка ж вона чудова!!! Вживу книга набагато краща, ніж була на екрані монітору! Глянцевий папір, суперобкладинка - чудове подарункове видання як для власної бібліотеки, так і на презент.

🌙🌙🌙 Не буду переповідати сюжет, скоріш за все всі його і так чудово знають. А от щодо тексту, то його досить багато і дрібним шрифтом, тож особисто я не помітила якихось втрат у сюжеті порівняно з оригіналом. Старша донька одразу зацікавилася книгою і взялася читати, але її ентузіазму вистачило не надовго, бо "забагато тексту". Ну нічого, прочитаємо разом або сама, як трохи підросте. Книгу ж я все-одно обирала для себе і тепер тішуся, мов дитина, що маю такий скарб.

Не сподобалась мені ця книга. Я вже не знадаю, яке в мене було враження після прочитання її в школі, пригадую тільки, що подавалась вона під соусом "героїчних вчинків, сміливого мужнього козацтва, відданості ідеї та вітизні". Пф.

Прочитання книги забрало в мене близько 2 годин, протягом яких я час від час підіймала погляд від рядків і намагалась через дратування просуватися текстом далі. Мене шалено дратує Тарас Бульба! Як може козак настільки зневажливо ставитися до своєї родини!?

Голосні заяви козаків про святу віру і паралельне з цим безпросвітне п*янство теж не дають мені спокою.Всі настільки вірять в Бога, що не мають часу протверезіти, ага.
Ну ок. У воєнний час ніби-то з цим проблем немає, але ця фанатична сліпа жага йти різати-бити-вбивати теж реально дратує.

З печаллю і смутком описується кара Остапа, але з якимсь аж нереальних захватом здирання козаками шкіри з немовлят і відрізання жінкам грудей.
"Руський мир і православ*я" вже тоді не давав спокою. Уявити не могла собі, що ця книга викличе в мене стільки негативу.

Шикарне видання! Отримав у подарунок і був приємно вражений таким Тарасом Бульбою.

Класика, яку тепер можна прочитати за годину у вигляді коміксу 🔥

Скажу чесно, шкільну літературу я переважно читаю в повному варіанті. Але часто я просто не встигаю, і тоді доводиться читати скорочено. "Тараса Бульбу" ми проходитимемо наступного семестру, але я вирішила почати вже зараз. І почати з новинки видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га 🤩

Якщо коротко про сюжет, то: до старого козака Тараса Бульби приїжджають з академії двоє синів, Андрій і Остап. І їх батько вирішує згадати минуле і разом з синами рушає на Січ, аби посвятити хлопців у козаки. Там вони проводять багато часу, але щось старому занадто нудно жити спокійним життям і тому обравши нового кошового, козаки вирушають з'ясовувати стосунки з польськими полковниками.

Більша частина коміксу присвячена бою поляків і козаків. І тут знайшлося місце і доблесті козацького війська, і стосункам батька і сина, і навіть забороненому коханню. І все це прописано дуже органічно і цікаво.

Загалом, мої надії виправдалися - комікс дійсно можна прочитати за годину і краще запам'ятати твір завдяки яскравим ілюстраціям 😉 До речі, стосовно ілюстрацій, Костянтин Сулима добряче попрацював над ними!

Сама історія мені сподобалася. Я люблю історію України, і хоча козацька доба не є моєю улюбленою, було цікаво поринути у неї. Навіть не знаю, чи це мені здалося, але я навіть змогла провести паралелі між подіями тоді і зараз. Від чого комікс стає ще актуальнішим 🙌

До речі, я збираюся читати і повну версію твору "Тарас Бульба", від цього ж видавництва. Цікаво, чи будуть у мене інші враження і чи зайде твір. Бо комікс мені дуже сподобався!

І маю погодитися з видавництвом, увесь роман тепер можна прочитати за годину і ще й повністю насолодитися читанням 🔥 Тому старшокласникам, особливо раджу взяти до уваги комікс!

І знову впевнююся, що шкільна література може бути дуже навіть цікавою 😍
⠀
Я дуже люблю уроки літератури у школі за те, що починаючи вивчати певний твір ми не зупинимося, доки не дізнаємося усі деталі біографії письменника і повний аналіз твору.
⠀
Рукописи Миколи Гоголя ми саме мали проходити, а враховуючи, що скорочений варіант я дуже не люблю, я я вирішила прочитати повний варіант "Шинелі" і "Ревізора" у новому виданні від видавництва Апріорі 🥰
⠀
Сама книга розділена на дві частини. І ось трохи про них:
⠀
🔸️"Шинеля" - це повість, яку вважають, одним з найяскравішим прикладів українського реалізму. Вона повністю підходить девізу цієї епохи: "Типовим персонажам - типові обставини".
⠀
І дійсно, у повісті ми бачимо такого собі Башмачкіна, титулярного радника в департаменті петербурга, чия робота полягає в переписуванні паперів. Ця справа його повністю влаштовує, як і буденність життя. Але через свою простоту він стикається з насмішками з боку колег.
⠀
Однак, коли в житті Акакія Акакієвича з'являється мрія про нову шинель усе його життя починає набувати сенсу. Що буде далі, розповідати не буду, аби не втратити інтриги. Але скажу, що без цікавих поворотів сюжету від Гоголя не обійшлося)
⠀
🔸️Друга частина збірки присвячена комедії "Ревізор", яка звичайно теж має свою особливість - в ній немає жодного позитивного герою. От взагалі.
⠀
Сюжет п'єси зав'язується навколо одного містечка, в якого навіть назви немає. До цього містечка та його мешканців - городничого і інших доходить звістка про те, що до них їде ревізор. Ну а дрібний чиновник Хлестаков, якого помилково приймають за цього ревізора не втрачає шансу отримати від кожного чиновника хабар.
⠀
Обидва твори мені сподобалися. Це дійсно цікаво, спершу читати, а потім обговорювати на уроках усі деталі написання та сюжетні особливості. Та і сам стиль Гоголя мені дуже зайшов! Серйозно, брати сюжети з пліток друзів, а потім додавати літературного перцю - це верх геніальності!🔥
⠀
Саме видання від Апріорі мені дуже сподобалося! Те як уважно видавництво ставиться до деталей і тексту, і оформлення викликає повагу. Тому раджу!