За сюжетом 15-річна Зоряна вирушає на пошуки свого батька, якого не знала від народження. Підлітку це мучить, їй цікаво і страшно водночас, бо вона не розуміє, чому так трапилось, що батько не бере участі в її житті. Мене ж дратувала інфантильна позиція матері дівчинки: ну цікавить тебе батько - на адресу, рушай, шукай його, а я залишусь вдома й хвилюватимусь за тебе звідси, а ти, доню, розрулюй сама... Мені в книзі не вистачило більшого розкриття персонажів, глибшого, бо там ще є куди копнути.
Із цікавенького: у книзі є к'юар-коди з посиланням на саундтрек до твору, а картинки внизу кожної сторінки створюють анімацію. І знову мені трапилась книга, в якій відсутнє пунктуаційне оформлення діалогів.
Анонім
Книга, яка не намагається дати чарівну пігулку чи черговий мотиваційний лозунг у стилі "будь кращою версією себе". Вона звучить радше як чесна розмова, про втому, біль, стрес і про те, що насправді може допомогти.
Автори вибудовують модель стійкості, де увага приділяється тілу, емоціям, звичкам, харчуванню, цінностям, відповідальності, мисленню, креативності, зв’язкам і любові. Кожен елемент не просто теорія, а й практичні вправи, які можна застосувати тут і зараз. І це не сухі рекомендації, а ніби підказки від людей, які самі пройшли крізь труднощі.
Мені сподобалося, що книжка адаптована до українських реалій. Тут немає відчуття відірваності від життя, навпаки - приклади і думки близькі, впізнавані. Є моменти, де відчуваєш: "так, саме це я зараз проживаю".
Водночас, читаючи, я ловила себе на думці, що деякі розділи можна було розкрити глибше, особливо про соціальні зв’язки і дружбу. Хотілося б більше конкретики, як вибудовувати ці стосунки у реальності, де війна та постійна тривога віддаляють людей одне від одного.
Та головне, дає те розуміння, що навіть у хаосі й кризах можна знайти щось маленьке, що підтримає саме тебе. Іноді це ковток води, іноді дзвінок другові, іноді просто дозвіл нічого не робити й відпочити.
Анонім
🔖 «Люди вчаться по-різному, але досвід - найкращий учитель»
🍓🍓🍓
Для мене сумна історія, але з добрими людьми 🫂
Про дорослішання, сімейні таємниці та справжню дружбу 😌
📝 Зоряна не така як інші підлітки… самотня, зачитується книжками, складає сумні пісні на укулеле… Живе з Мамою і до певного часу не задумується, чому в їхньому житті не присутній Тато 🤔
Але життя складне і непередбачуване… часом може принести у життя неочікувані події… і на Зоряну чекає несподівана подорож у минуле її батьків… 🙄
❓Що чекає на Зоряну у подорожі? Які таємниці минулого вона відкриє? І яких друзів зустріне на своєму шляху?
📑 «… спустити пару. Коли ти підліток, а навколо - складний і незрозумілий світ, твої мізки закипають, то це цілком природне бажання»
📑 «Деякі люди, яким важко плакати, у складні моменти сміються. Це як панцир у черепахи, в який можна сховатися»
📑 «Памʼять спершу безжально стирає деталі, а потім сама шукає схожі запахи, кольори, щоб нагадати про ті часи, які більше ніколи не повторяться»
📑 «Коли промовляєш щось, воно стає справжнім»
Проста літня історія 😏
Рекомендую до прочитання 👌
Анонім
Котолог
