Мені дуже сподобався досвід прочитання цієї книги: я собі давала час на осмислення та рефлексію кожного розділу. Попри те, що я слухала однойменний подкаст Марка та Іллі, усе одно було цікаво, хоча нової інформації для мене було не так і багато. Скоріше, ця книжка допомогла мені трошки навести лад на моїх поличках з інформацією та роздумами.
Було чітко, зрозуміло й доступно, справді простими словами, було смішно й життєво, а в останньому розділі про прощання було трошки сумно 😔 Раджу цю книжку, щоб познайомитися ближче зі своїми емоціями і з собою.
Анонім
Це було щемко, щиро, трошки боляче і доволі сумно. Історія пошуку батьків – вічна і ніколи не буває простою, що ми й бачимо в цій книжці. Подобається живий гумор персонажів і те, як вони вчаться говорити «словами через рот» (дуже помітний досвід самого Марка в психотерапії 😅) Єдиний мінус для мене: неоформлені діалоги, що трохи ускладнює читання.
Чи продовжує ця книжка літо? Навряд. Чи раджу я її читати близьким? Безумовно.
І дякую за ту маленьку історію в нижньому правому кутку, вона неймовірна 🥰
Анонім
За сюжетом 15-річна Зоряна вирушає на пошуки свого батька, якого не знала від народження. Підлітку це мучить, їй цікаво і страшно водночас, бо вона не розуміє, чому так трапилось, що батько не бере участі в її житті. Мене ж дратувала інфантильна позиція матері дівчинки: ну цікавить тебе батько - на адресу, рушай, шукай його, а я залишусь вдома й хвилюватимусь за тебе звідси, а ти, доню, розрулюй сама... Мені в книзі не вистачило більшого розкриття персонажів, глибшого, бо там ще є куди копнути.
Із цікавенького: у книзі є к'юар-коди з посиланням на саундтрек до твору, а картинки внизу кожної сторінки створюють анімацію. І знову мені трапилась книга, в якій відсутнє пунктуаційне оформлення діалогів.
Анонім
Котолог
