Зрозуміла книга. Без пафосних незрозумілих термінів. Написана доступною мовою, у формі розмови, діалогу. Дуже легко і цікаво читається

Мені дуже сподобався досвід прочитання цієї книги: я собі давала час на осмислення та рефлексію кожного розділу. Попри те, що я слухала однойменний подкаст Марка та Іллі, усе одно було цікаво, хоча нової інформації для мене було не так і багато. Скоріше, ця книжка допомогла мені трошки навести лад на моїх поличках з інформацією та роздумами. Було чітко, зрозуміло й доступно, справді простими словами, було смішно й життєво, а в останньому розділі про прощання було трошки сумно ? Раджу цю книжку, щоб познайомитися ближче зі своїми емоціями і з собою.

Це було щемко, щиро, трошки боляче і доволі сумно. Історія пошуку батьків – вічна і ніколи не буває простою, що ми й бачимо в цій книжці. Подобається живий гумор персонажів і те, як вони вчаться говорити «словами через рот» (дуже помітний досвід самого Марка в психотерапії ?) Єдиний мінус для мене: неоформлені діалоги, що трохи ускладнює читання. Чи продовжує ця книжка літо? Навряд. Чи раджу я її читати близьким? Безумовно. І дякую за ту маленьку історію в нижньому правому кутку, вона неймовірна ?

За сюжетом 15-річна Зоряна вирушає на пошуки свого батька, якого не знала від народження. Підлітку це мучить, їй цікаво і страшно водночас, бо вона не розуміє, чому так трапилось, що батько не бере участі в її житті. Мене ж дратувала інфантильна позиція матері дівчинки: ну цікавить тебе батько - на адресу, рушай, шукай його, а я залишусь вдома й хвилюватимусь за тебе звідси, а ти, доню, розрулюй сама... Мені в книзі не вистачило більшого розкриття персонажів, глибшого, бо там ще є куди копнути. Із цікавенького: у книзі є к'юар-коди з посиланням на саундтрек до твору, а картинки внизу кожної сторінки створюють анімацію. І знову мені трапилась книга, в якій відсутнє пунктуаційне оформлення діалогів.

Книга, яка не намагається дати чарівну пігулку чи черговий мотиваційний лозунг у стилі "будь кращою версією себе". Вона звучить радше як чесна розмова, про втому, біль, стрес і про те, що насправді може допомогти. Автори вибудовують модель стійкості, де увага приділяється тілу, емоціям, звичкам, харчуванню, цінностям, відповідальності, мисленню, креативності, зв’язкам і любові. Кожен елемент не просто теорія, а й практичні вправи, які можна застосувати тут і зараз. І це не сухі рекомендації, а ніби підказки від людей, які самі пройшли крізь труднощі. Мені сподобалося, що книжка адаптована до українських реалій. Тут немає відчуття відірваності від життя, навпаки - приклади і думки близькі, впізнавані. Є моменти, де відчуваєш: "так, саме це я зараз проживаю". Водночас, читаючи, я ловила себе на думці, що деякі розділи можна було розкрити глибше, особливо про соціальні зв’язки і дружбу. Хотілося б більше конкретики, як вибудовувати ці стосунки у реальності, де війна та постійна тривога віддаляють людей одне від одного. Та головне, дає те розуміння, що навіть у хаосі й кризах можна знайти щось маленьке, що підтримає саме тебе. Іноді це ковток води, іноді дзвінок другові, іноді просто дозвіл нічого не робити й відпочити.

? «Люди вчаться по-різному, але досвід - найкращий учитель» ??? Для мене сумна історія, але з добрими людьми ? Про дорослішання, сімейні таємниці та справжню дружбу ? ? Зоряна не така як інші підлітки… самотня, зачитується книжками, складає сумні пісні на укулеле… Живе з Мамою і до певного часу не задумується, чому в їхньому житті не присутній Тато ? Але життя складне і непередбачуване… часом може принести у життя неочікувані події… і на Зоряну чекає несподівана подорож у минуле її батьків… ? ❓Що чекає на Зоряну у подорожі? Які таємниці минулого вона відкриє? І яких друзів зустріне на своєму шляху? ? «… спустити пару. Коли ти підліток, а навколо - складний і незрозумілий світ, твої мізки закипають, то це цілком природне бажання» ? «Деякі люди, яким важко плакати, у складні моменти сміються. Це як панцир у черепахи, в який можна сховатися» ? «Памʼять спершу безжально стирає деталі, а потім сама шукає схожі запахи, кольори, щоб нагадати про ті часи, які більше ніколи не повторяться» ? «Коли промовляєш щось, воно стає справжнім» Проста літня історія ? Рекомендую до прочитання ?

книжка, яка допоможе краще розуміти емоції та відчуття – свої та інших. структуровано, з прикладами та життєвими ситуаціями + пояснення від психотерапевта. рекомендую читати✨

Якщо в книжці про те, як розповідати історію так, щоб її хотілось читати, тобі хочеться пропускати цілі абзаци — то, мабуть, вона не впоралась зі своїм головним завданням. Взагалі перші 25% були схожі на реферат на тему «Становлення та значення історій в українській і світовій культурі», який ти скачуєш за першим посиланням в гуглі зранку перед уроками, бо звечора забув, що це треба на сьогодні. А потім у книжці почало йтись про все підряд. Це, мабуть, задумувалось як історії з життя, які б підкріплювали б певні теоретичні аспекти сторітелінгу. На ділі ж ми отримали купу рандомних байок про себе, про друзів, про тривожність, про колишніх, про кіно, про штори… ну ви зрозуміли. Хоч книжка і коротка, але взагалі не варта часу на її прочитання. Корисної і нової інформації мало. Цікавого я там теж нічого не знайшла. Читала я її 4 місяці. Це багато про що говорить. Сумно.