Щемка і затишна історія про те, як минуле крізь тонку завісу часу зцілило теперішнє і майбутнє, поєднавши людей, які від початку мали бути поруч.

Спочатку я думала, що зав'язка могла б пасувати горору, якби не атмосфера, якою просякнута книга. Ближче до середини — що це трохи нудна підліткова історія про розкриття таємниць, але, коли ці таємниці почали розкриватися, виявилось, що книга розкриває багато важливих питань про сім'ю і стосунки в ній, а ще про відчуття самотності, що не залежить від кількості людей навколо. Водночас атмосфера книги спокійна, розмірена і сповнена добра.

Дивні відчуття у мене після прочитання цієї книги...Із однієї сторони - вона дуже атмосферна, загадкова, містична...А з іншої сторони - чогось не вистачило мені... Якось незручно було читати цю історію - інколи діалоги були просані без правильних знаків пунктуації (не помилки в тексті, а так задумано було автором)...І це трохи збивало з толку... І мої думки постійно десь літали, не могла зосередитися...Може через це історія не запалала мені в душу... Доречі думала що на обкладинці зображена головна героїня, а виявилось що то лялька ? Незвичайна історія... Тому рекомендую прочитати хто любить містику і загадки, сімені історії.

? Вона і той невидимий гість належать до різних світів, вона це розуміє, до різного часового простору. Різних, так би мовити, вимірів. Звичайно, між цими світами стоїть глуха стіна. Їхні кордони можна перетинати лише зрідка. Це дуже незвично, але вона, здається, часом перетинає.©️ ?Зазвичай діти народжуються і зростають у власній родині, але є такі, чия поява на світ була небажаною або з певних причин їх виховують інші люди. ?Норі 15 і вона - прийомна донька. Дівчина має чудову люблячу родину, але все-одно почувається самотньою та зайвою. Переїхавши до нового помешкання, вона знаходить купу речей, які належали колишнім власникам, а далі починають відбуватися все дивніші речі. Незрозумілі дзвінки, загадкові кроки, рух годинника навспак, старовинна лялька, медальйон і нарешті дивне ім'я. Ниточка за ниточкою, розплутуючи цей містичний клубок, дівчина дізнається дещо про себе, розкриває родинні таємниці і віднаходить Аґнес Сесилію. ?Ця дивовижна історія поєднує у собі містично-детективний жанр, сімейну сагу, янґ-едалт і тонкий прихологізм. Вона розповідає про родинний зв'язок, який тягнеться через покоління, повторюючи одні й ті самі помилки, доки хтось із нащадків їх не виправить. Сама розповідь читалася дуже швидко і захопливо, хоча під кінець певні події були очікувані. Я нізащо не повірила б, що цей роман написано у 1981 році, якби не дати в тексті. ?Оформлення - то окрема ?, заради якої уже варто придбати книгу, а у поєднанні з текстом - то затишне осіннє читання, хоча події і відбуваються навесні. Раджу!

“Час, звичайно, не йде в одному напрямку. Час як море, де є безліч підводних течій. Він, мабуть, може плинути і вперед, і назад, і врізнобіч”.⠀ ⠀ Книга надзвичайно оформлена зовні, мʼяка і приємна на дотик, хочеться в неї загорнутись і поринути в пригоду.⠀ Ілюстрації глибоко передають події та пригоди.⠀ ⠀ Особисто для мене книга стала відкриттям, тут ми дізнаємось про забуті таємниці, дорослішання та дружбу, сімейні взаємини та роздуми над минулим.⠀ ⠀ Дівчинка Нора буде поступово розплутувати клубок загадок в старовинному будинку повному своїх потаємних секретів, разом з тим вона дізнається хто вона така і як повʼязана з містикою, яка там відбувається.⠀ ⠀ Я дуже уважно читала бо не могла зрозуміти чому ж книга носить таку назву, події які нашаровувалися протягом століття один на одну і як стосуються сьогодення Нори. ⠀ ⠀ Дуже гарний переклад і мальовничі описи природи і самого будинку. Найважче було читати про роздуми Нори над життям і самотністю??? Серце краялося за долю юної обдарованої дівчини.⠀ ⠀ А химерне сплетіння родинних звʼязків колишніх жильців дому давало відчуття подорожей у часі. Я як справжня любителька хорору і поціновувачка таких фільмів як Анабель і Чакі - чекала підвоху від ляльки, яка магічно-дивним чином опинилась у Нори.⠀ ⠀ Завжди треба памʼятати, що одна наша дія, одне людське життя здатне вплинути на майбутнє цілих поколінь. Горя в житті достатньо, хочеться більше добра і світла.⠀ ⠀ Рекомендую до читання?⠀ ⠀ Книга вам нагадає про важливі речі в житті: сімʼя, дружба, перше кохання, творчість, підтримка і щирість ❤️⠀

Як же мені подобається книга «Дивовижна історія Аґнес Сесилії» Марії Ґріпе! Дуже красива обкладинка, неймовірні ілюстрації та якісне оформлення? Незважаючи на те, що це дитяча книга, я отримала велике задоволення від її читання. Було декілька моментів, що викликали подив, але я це списую на те, що я не зовсім цільова аудиторія по віку. ? Про що сама історія? Дівчинка Нора разом зі своєю родиною переселяється у нове помешкання, де починають діятися дуже дивні та химерні речі. Наприклад, раптом починає грати музика в кімнаті, стрілка годинника рухається у зворотньому напрямку і навіть з’являються звуки невідомих кроків, які підходять до кімнати Нори та просто там стоять. Одного дня вона знаходить декілька речей, які допоможуть їй зрозуміти загадки цього таємничого будинку та дізнатися більше про те, хто така Аґнес Сесилія. Ця історія дуже світла та буде цікавою для дітей віком 12-16 років. Тому можу спокійно її радити. Хочу ще додати, що таку книгу хочеться зберігати у своїй домашній бібліотеці навіть після прочитання. Вона дуже красива! Також виписала для себе декілька цікавих думок: • Кожна людина таки повинна відчувати, що вона комусь потрібна. – Артур Шопенгауер • Будинки – це не просто собі будинки. Вони з Даґом у цьому не сумнівалися. Будинки схожі на живі створіння. У них є душа. • Просто, перш ніж щось розказувати іншим, треба самому в усьому розібратися. А тоді вже вислуховувати чиїсь думки. І враження. Бо вони можуть збити з пантелику.

Це була дивна історія. Із дивним стилем написання. Із дивним будинком. Із дивними героями. ⠀ Під час усього читання мене не покидало відчуття: «Як же тут все дивно». ⠀ У книжки особливий стиль написання. Речення то короткі, то довгі. Так само із абзацами. А ще звичні для нас діалоги ніби чергуються із риторичними запитаннями, які про ту чи ту ситуація від обличчя героїв ставить автор. Ніби ось була оповідь від першої особи, а потім ця особа почала говорити про себе від третього обличчя. Проте ця мішанина створює цікавий стиль оповіді. Він більше занурює в таємничу атмосферу зі старим будинком, наповненим різними звуками. ⠀ Головну героїню звати Нора. Вона втратила батьків, тож живе з іншими людьми. Якось вони переїжджають. І Нора опиняється в будинку, сповненому таємниць. Із нею починають коїтися різні дивні речі: то кроки якісь чути, то співпадіння у словах і діях, то таємничі дзвінки й посилки. Що ж відбувається і який до цього всього стосунок має Нора? ⠀ Нора реагувала на різні дивацтва, що відбувалися у домі й не тільки, спокійно. Я постійно думала: «Гей, це що для тебе нормально? Чому ти не здивована, чому не кричиш, не тікаєш, чому не кличеш хоча б Даґа?» та Нора й сама трохи дивачка, тож, можливо, це нормальна поведінка для неї. ⠀ Загалом це книга про сімейні таємниці, історію однієї родини. У певному розумінні - це сага. Хоча тут ще є поєднання й детективної та містичної складової. Головній героїні доводиться розгадувати загадки, а минуле й теперішнє в один момент сходяться разом. ⠀ Через стиль книга мені сподобалась не на всі 100 відсотків. Але це було цікаво й досить легко читати. Роман підлітковий, тож моментами простий у сюжеті та описах. ⠀ Варто відзначити неймовірне оформлення книги: ⠀ ✅ обкладинка - вона чарівна, дуже красиво. Але також дуже приємна на дотик. ✅щільний папір; ✅багато ілюстрацій, які доповнюють цю історію та роблять її ще більш атмосферною; ✅форзаци з малюнками; ✅лясе для зручного читання.

Неймовірно містична родинна сага, яка відкривається на сторінках цієї книги ✨️ От люблю я, коли як тільки читаю анотацію вже розумію, що це буде моя історія, а потім під час читання просто неймовірно насолоджуюся! Так у мене сталося з "Дивовижною історією Аґнес Сесилії". Як тільки побачила обкладинку моє серденько одразу зупинилося від цієї краси ? ⠀ І коли я нарешті почала читати (а довго тягнути у мене не вийшло) я зовсім не була здивована тому, що книга дуже навіть зайшла! Але спершу про сюжет: ⠀ Починається все з того, що головна героїня Нора разом зі своєю родиною переїжджає у старий будинок. І як в старих добрих фільмах жахів звичайно її починають переслідувати містичні події. Спершу лише кроки, які постійно приближаються до Нори, а потім і телефонні дзвінки, в яких підлітку просять знайти якусь Аґнес Сесилію. ⠀ І якщо спочатку Нора ще намагається спихнути всі ці знаки на випадковість, то пізніше вже і їй стає цікава вся ця історія, її пошуки і до чого це приведе ? ⠀ А попереду ще розкриття сімейних таємниць, несподівані повороти сюжету, які змушували читати мене книгу до ночі, історія родини, яку потрібно збирати по шматочках і все це у супроводі неймовірних ілюстрацій Анастасії Стефурак✨️ ⠀ Сказати, що книга мені сподобалася - це нічого не сказати. Я просто в захваті від неї! Зазвичай, я не люблю, коли у книзі намішано кілька жанрів, але у "Дивовижній історії" усе виглядає просто чарівно! ⠀ Тут переплітається горор з детективом, і все це йде на фоні родинної саги. І читати це настільки цікаво, що в останній день читання я затрималася до ночі, але таки дочитала ? ⠀ Ну і трохи про персонажів: Нора мені сподобалася, і її історія була для мене прямо ? Тут у книзі дуже чуттєво були прописані відчуття дитини, яка ніби і є частиною родини, але розуміє, що вона тут просто через опіку. І інколи виникало таке бажання просто обійняти Нору, вона сонечко. ⠀ Думаю, що "Дивовижна історія Аґнес Сесилії" однозначно увійде у мій топ прочитаних 2023 ?