На цей відгук я наважувалася майже місяць. І впевнена, що цього достатньо, щоб проаналізувати книгу та зрозуміти своє ставлення до неї. Проте, цього часу також достатньо для того, щоб загубити у памʼяті деякі моменти, що цілком можуть вплинути на загальну картину сприйняття. Почну з того, що цю книгу я лінійно поділила на три вектори: історичний, фантастичний і науковий. І якщо з першими двома я впоралася цілком легко і невимушено, то наукова частина здавалась для мене складно. Керівництво-підказка з героями та іменами була для мене зрозумілою, не викликала особливих труднощів і не відвертала увагу, бо я цілком швидко звикла до такої структури, вибудовуючи для себе «тактику читання». Мені було цікаво дізнатися більше про китайську культуру, ментальність та національну свідомість, переглянути описані події в історичному ключі. Адже ця книга стала просто неймовірним джерелом нової інформації та знань для мене. І це справді захоплює і надихає, адже автор дуже майстерно звертає нашу увагу на деталі, дрібні елементи величезного потенціалу. Місцями мозок просто вибухав, настільки неочікуваними були повороти у цій історії. Якщо говорити коротко – це неймовірна книга, дуже глибока, насичена, мудра й розумна. Для мене вона місцями була трошки заскладною, доводилося повертатися на декілька сторінок назад, щоб переосмислити написане, проводити додатковий ресьорч в Інтернеті, бо не на всі свої питання я знаходила відповіді. Але це знову ж моменти, що повʼязані з моїм недостатнім досвідом у цьому жанрі. Тому щиро сподіваюсь, бо далі буде трошки легше і краще ? Але впевнена – що поціновувачі даної літератури оцінять цю книгу по заслугах!

Китайці якось потроху-помалу ввійшли у наше літературне коло і в них це виходить досить недурно. Дуже міцна фантастика, яка зможе подарувати дещо нове для поціновувачів сай фаю. Вже не можу дочекатися, коли десь зможу знайти другу книгу, або доведеться чекати вже на додрук(

Третя і завершальна книга з циклу китайської наукової фантастики про минуле Землі. Читаючи її, розумієш, що дві попередні були не такі і страшні, бо саме в цій концентрація проблем для людства сягнула максимальної позначки. Шальки терезів настрою коливаються безупинно: від надії до суцільного розпачу. Зрозуміло лише одне: треба бути готовим до будь-чого. Про що? У цьому масштабному творі ми відшукаємо відповіді на питання, які, можливо, залишилися без відповіді у попередніх томах, зможемо вийти зі шкаралупи своєї планети і спробувати осягнути масштаби космосу. І доки людство тішиться життям, прагнучи любові та безпеки, виявляється, що окрім Трисоляриса, який є першим ворогом людства, є безліч інших, які не роздумуючи знищать усе живе. "— Юнь Тяньміне, від імені Агентства стратегічної розвідки Ради оборони Землі ООН я запитую: чи готовий ти звалити на свої плечі відповідальність за долю всього людства й пристати на пропозицію приєднатися до цієї місії? Участь у проєкті є цілком добровільною, й ти можеш відмовитися без будь-яких наслідків для себе.  Він поглянув на її обличчя, яке світилося урочистіс­тю моменту й усвідомленням того, що вона бореться за всю Землю, захищає майбутнє людської цивілізації…" І так, Чен Сінь запропонувала смертельно хворій людині пройти через випробування та врятувати людство, але навіть не уявляла, яку роль у житті і смерті мусить відіграти і сама. Ці двоє уособлюють собою силу та слабкість Землі, усіх людей, прагнення подарувати коханій людині усе — навіть зірку. У творі багато героїв, але мало дітей, бо суспільство начебто відмовилося від традиційного устрою, але ті сцени, де діти є, вражають своєю значимістю: беземоційний вибір, кого з них врятувати; мати, що підіймає маля над головою, щоб воно прожилок хоч трохи більше. Це так страшно, але епічно. Як і сам твір. Страшний і епічний. Безліч думок, неоднозначні думки, страх і надія.

На початку ніби все поняла, під кінець ніби не зовсім поняла ? Було цікаво і важко, багато стікерів не клеїла, бо це не поможе ? В загальному книга сподобалась. Багато філософії, роздумів про життя та людство. Це історія про Китай сучасний і Китай в період Великої культурної революції, тому тут є китайські комуністи. [пишу тригери, щоб ви знали, і це не стало чимось неочікуваним]. Але приємний момент, що китайці тут в конфронтації з совєтами, тому згадок русіш швайне ніби нема. Сама книга прикольна тим, що тут змішані і реальні факти, і вигадка, є корисні примітки, а дещо сама шукала в інтернеті (бо цікаво). Дуже сподобався момент з нанонитками, це прям топ ❤️‍? І він нагадав мені одне цікаве кіно 2002 року ☺️ Ми не знаємо, як виглядає позаземна цивілізація, але ми знаємо, що являє собою людство. Мені не можна читати такі книги, бо я випадково можу погодитись, що людство не має права на існування?

Цю книгу не можна читати швидко, хіба що ви геніальний фізик чи астроном. Я — аж ніяк, тому читала не один день, помалу, щоб нічого не пропустити, зрозуміти, засвоїти. Усе ж таки, люблю я наукову фантастику! Розширює горизонти. Про що? Про те, що як би важко не було на Землі, не можна зраджувати своїх, бо в інших місцях ще гірше. Цей роман китайського письменника-фантаста розпочинається описом "Культурної революції" в Китаї, тоді ж починаються поневіряння і однієї з героїнь історії. Пізніше нас знайомлять із вченим, що займається нанотехнологіями, який бачить зворотний відлік і хоче розібратися в цьому. А перед тим його вводять до складу міжнародної групи, що складається переважно з військових, занепокоєних смертями провідних вчених. І всі вони готуються до війни. На щастя, до групи ввели і поліцейського, що уміє мислити нешаблонно. "— Але одне базове правило я для себе вивів. — Поділися. — Занадто дивні речі завжди підозрілі. — Якось паскудно сформульовано. — Я хотів сказати, що завжди за всіма уявними нісенітницями і дивацтвами стоїть хтось зацікавлений у цьому." Так і сталося. А підказкою слугувала комп'ютерна гра про цивілізацію трьох сонць. Цивілізацію, що хотіла врятуватися будь-якою ціною. Дуже незвичний твір, але це лише перша книга, попереду ще дві. Не відразу, але читатиму. Дуже заінтригувало.

Буду відвертим, другу половину книги дочитував трішки на силу. Хоч порівняно з попередньою книгою непотрібні описи менші за об’ємом, та вони все одно загроміздкі і сповільнюють динаміку сюжету. І в результаті описи панорам космосу, поселень людей, футуристичної техніки, які могли б зробити текст медитативним, через надмірне заглиблення в деталі, зокрема технічні і наукові (які можливо і цікаві, але тільки для обмеженого кола спеціалістів), перетворюють його в нудне чтиво, коли просто хочеться пропускати цілі абзаци, чи сторінки. На відміну від попередніх частин, в цій книзі не має цілісної історії-пригоди. Складається враження, що метою автора цього разу (а можливо це і була основна мета всієї трилогії) було зобразити людську цивілізацію в різні епохи її наукового розвитку і її пізнання Всесвіту навколо Сонячної системи, - така собі космічна епопея. І всі ці різні періоди історії людства зшиті в сюжет через історію головної героїні. Але якщо на початку окремим епохам присвячені великі розділи, то ближче до кінця книги ми все швидше і швидше перескакуємо через них, і від того з’являється думка, що було б краще, якби автор не зосереджувався на зайвих описах на початку, а більше розкрив деякі недосліджені ідеї в кінці книги. І загалом є відчуття, що порівняно з першою половиною книги, у другій - події розгортаються досить поспішно, чи то через брак ідей в автора, чи часу. Фінал книги відкритий... але, якщо зазвичай відкриті фінали для мене залишають якісь відкриті питання для роздумів, то в цьому випадку лиш з’явилось бажання ще раз перечитати останній абзац з думкою, що можливо я щось пропустив. Але, впевнившись, що таки ні, не упустив, я просто закрив книгу, видихнувши з полегшенням, що я її нарешті дочитав.

Давно чув про цей цикл, але наважився прочитати тільки нещодавно, чому дуже радий. Книга сподобалась, як і вся трилогія. Спойлерів писати не буду, тільки загальні враження. Мені подобається роздуми автора про можливий розвиток технологій та людського суспільства у майбутнього. Для вибудовуванння логічної та несуперечливої картини світу, у який читач зможе повірити, автору потрібні достатня компетенція, досвід та багато докладених зусиль, і у автора це вдалося. Опис технологій в трилогії ґрунтується на сучасному розвитку науки з певними домислами автора, але вони всі логічно узгоджені між собою. Особисто для мене це важливо, тому що складно серйозно сприймати книгу в якій відсутня елементарна логіка (без приведення ґрунтовних причин, чому логіка тут не працює, так теж буває). Головна героїня третьої частини викликає змішані почуття, як і герої попередніх книг викликали подібні. Розвиток персонажів прослідковується, хоча він і не такий помітний порівняно з загальним темпом книги. Фінал був неочікуваний, я б хотів чогось іншого, проте треба виправдовувати назву циклу - «Памʼять про минуле Землі». Загалом, всі книги мені дуже сподобалось, прочитав їх за 4 дні, і з радістю б прочитав ще раз. Якщо вам подобається наукова фантастика, я можу сміливо рекомендувати ці книги.

Трилогія Лю Цисіня дійсно захоплює неповторними філософськими ідеями на фоні катастрофи людського існування. Множинність персонажів яскраво відображає повний спектр емоцій та почуттів на межі існування цивілізації. В цій частині на перший план виходить жіночий персонаж Чен Сінь, який уособлює витримку людства та його слабкості, хоча деякі персонажі з попередніх книг також присутні. Весь твір ніби просякнутий роздумами про Землю, науку, всесвіт, поведінку людини та групову психологію. Інколи виникало враження, що я читаю не фантастику, а якийсь науковий трактат. При цьому всьому, досить неочікувано побачити в заключній книзі історію кохання, яке подолало час і простір, життя і смерть ?. Якщо Ви думаєте, що є межа романтичним подарункам, то Ви помиляєтесь ?. Подарувати зірку? Тфу, це занадто просто! А ось створити для коханої окремий Всесвіт, то в самий раз! Не всі історії закінчуються добре, не всі кінцівки до вподоби читачам. Назва «Вічне життя Смерті» говорить саме по собі. Ніщо не вічне, проте хто сказав, що після смерті не має чогось іншого? Наприкінці залишається присмак неоднозначності та солодкої гіркоти. І хоча загалом книга сподобалась своїми революційними ідеями, проте в порівнянні з попередніми частинами, вона є трохи слабшою через відсутності динаміки, повторності один і тих же думок, а також фішки зі кріосном ?. Головна героїня постійно подає якусь ідею, потім виявляється, що наука поки не така розвинута, тому вона лягає спати і чекає на пробудження поки не вирішать проблему, щоб реалізувати її ідею. І так декілька разів… Кінцівка трохи відкрита, але це зроблено не для написання нових книг, а скоріш для роздумів долі людства. Дякую, за те, що історія незатягнута, всесвіт Лю Цисіня цікавий, захопливий та такий, який змусить задуматися над багатьма проблемами.