Це така затишна історія, якої мені не вистачало і книга потрапила в руки саме в потрібний час. ? «Апельсиновий сад виростає з одного маленького зернятка. Здійснення мрії починається з першого кроку.» ? В книзі поєднано багато всього: соціальні мережі, фільмування, подорожі, кохання та зради, дружба, пошук себе, свої вподобання, творчість. Так, книга передбачувана й можливо, дещо наївна, але інколи хочеться і таке почитати. ? Мені було цікаво спостерігати за головною героїнею Настею, інстаблогеркою, яка вирушає до теплої та сонячної Іспанії на зйомки. В кадрі все таке ідеальне, успішне, але чи насправді все так? Якщо ви шукаєте легку історію для відпочинку - це саме вона.

???"Апельсин в калюжі" Людмили Баран – книга-мандрівка, яка подарувала неймовірну насолоду від читання, потужні усвідомлення, широку палітру емоцій! Авторці вдалося перенести мене в густо-зелені зарості екзотичної апельсинової ферми, помилуватися андалузькими краєвидами, ультрамаринові силуети тамтешніх гір? ✒️Головна героїня – Настя: дівчина успішна інфлуенсерка з десятками тисяч підписників у інстаграмі? У неї, здавалось би, є все: хлопець Влад із яким зустрічається впродовж двох років, впізнаваність, брендові речі, смачна ресторанна їжа, оберемки квітів, омріяна багатьма бездоганність, створена візажистами й стилістами. Хочеться спертися на уявний парапет і спостерігати, що ж буде далі. Чи "успішний успіх" здатен стати відправною точкою до себе справжньої? ??Одначе, блогерка отримує пропозицію знятися у рекламі компанії "Санні Джус". У Коїні, провінції Малаги, серед втонулих у зеленому листі білого цвіту цитрусових. У історії так ніжно описано естетику апельсинової квітки: ?"Його квітка мала п'ять пружних пелюсток і жовтувату корону посередині. Саме в цій серцевині відбувалося його перетворення з непомітної ґульки на огрядний плід. Пелюстки довкола зів'яли й розчинилися, а він усе наливався соком, усотував у себе сонячні промені й поступово ставав солодким усередині"✨️ ☀️Одначе, після численних дублів зйомки ролику, Настя знайомиться із працівником ферми – Богданом зі Львова. Зеленоокий, широкоплечий, з пошерхлими від щоденної праці руками: він торкається її серця. У спілкуванні з ним, дівчина повертається до цього омріяного стану: ? "Внутрішня переконаність у тому, що чинити так, як ти хочеш, як уважаєш за правильне, вирушати туди, куди велить тобі твій порив, а не голоси й оцінки інших, – це найпрекрасніший стан" 〰️Якщо Влад сприймає Настю як трофей, аби похизуватися перед друзями. Йому актуально, аби дівчина не набрала зайвого кілограма, бо ж у його голові панує чітко створена картинка "щастя". То Богдан – повна протилежність цьому світогляду. І це виявляється навіть у побуті↩️ ?Одначе, він готує для дівчини малазький салат [альтернативи олів'є] з помідорами, картоплинами, яйцями, дольками апельсину, білою цибулиною, зеленими оливками, слайсами хамону та копченою тріскою. ?А ще – він підтримує дівчину в її покликанні. Настя в універі вчилася малювати, вона обожнює скетчинг. І наважується повернутися до того, що є частиною її серця. Саме Богдан надсилає їй посилання на мистецький місцевий конкурс і вона, завдяки його підтримці, вирішує взяти участь. Відпустивши, як гелієву кульку, дещицю своїх сумнівів? ✒️А як же круто описано у книзі творчий процес: ?"Її перестало хвилювати, у що вона зодягнена й чи не стирчить її волосся. Її вже не бентежило, переможе вона чи осоромиться на конкурсі. Думки про приз, про інших учасників, про те, чи виставить фото картини в соцмережах і скільки вподобайок збере, також щезнули. Були тільки кольори, плями, лінії та розводи барв. Усе інше зникло. Страх, хвилювання: усе, що не пов'язане із творчим процесом"? ?Що обере Настя: відретушовану картинку чи життя як воно є – читайте, бо книга неймовірна! Вона ще й ламає стереотип про соцмережі: в правильних руках вони перетворюються на потужний інструмент, зокрема для допомоги іншим. ?Опісля читання, мені захотілося прогулятися Львовом у шафранового відтінку сукні, завітати у бар "Наранха" й умовити бармена приготувати коктейль "Калімочо". А далі йти омитим дощем бруком, ловити відсвіти ліхтарів, заглядати на маскарони на давніх фасадах й танцювати під музику вуличного скрипаля?

Це роман у жанрі feel-good fiction, а я кажу, що це хороший ромком по-українськи) В таких текстах варто шукати відпочинку, читати, коли треба відключити мозок і розслабитися. Немає сенсу розповідати деталі сюжету - в анотації є більше, ніж треба)) Та й інтриги з відгуку не зробиш: цей жанр про happy end однозначно)) Як для дебютної книжки, то це було дуже добре. Трохи кіношно в другій половині роману, особливо, коли Настя рятувала Василя, буквально забираючи з вулиці - було відчуття, що десь я таке вже бачила. Та це не псує загального враження. Окремо скажу про Іспанію: це нереально атмосферно

Невже це книга, яка мені сподобалася від української авторки? Так, це вона? Як же мені пощастило, що я взяла її саме влітку-тут такий вайб. Іспанія, зйомки реклами, атмосфера маленького містечка- просто супер? Це милий, трохи наївний роман. Не можу сказати, що повністю прониклася героями, іноді діалоги здавалися дивними, а персонажі-трішки «картонними». Головна героїня-блогерка, яку запрошують в Іспанію на зйомки реклами апельсинового соку. Вона приїздить з хлопцем та командою. Але хлопець постійно зайнятий сценарієм, тому героїня досліджує місто сама і знайомиться з іншим хлопцем. Вони класно проводять час разом і, звісно, закохуються. Не чекала багато від цієї історії-і,мабуть, саме тому вона мені сподобалась. Без драми, без різких сюжетних поворотів. Просто мило, звичайно і по-справжньому. Дуже сподобалося, як авторка показала, що важливо займатись тим, до чого лежить душа. Це звучить просто, але насправді-суперважливо. ? Ідеальна історія на вечір- легка, коротенька, літня. Але попереджаю: після прочитання вам точно захочеться апельсинів!!!?

Якщо ви очікуєте в класичного ромкому, то ця книжка точно не для вас. Можливо через те що я думала що це буде саме ромком, мені вона не дуже сподобалась? Атмосфера літньої Іспанії дуже добре описана, але самі стосунки між головними героями, як на мене, вийшли дуже скомкані.І в кінці де був потенціал для цих стосунків, авторка вирішила вмістити ще й соціальну тему про безпритульних.

"Внутрішня впевненість у тому, що чинити так, як ти хочеш, як уважаєш за правильне, вирушати туди, куди велить тобі твій порив, а не голоси й оцінки інших, - це найпрекрасніший стан." ? Історія про блогерку Настю, яка разом із хлопцем Владом вирушає до Іспанії на зйомки реклами для компанії Санні Джус. Здається, в Насті ідеальне життя: успішний блог, подорожі, стосунки, все, що можна побажати. (Хоча Влад мені зразу не сподобався - і не дарма ?) ? На апельсиновій плантації Настя знайомиться з українцем Богданом. Спочатку він допомагає їй знайти знімальну команду, коли вона заблукала серед апельсинових хащів, а вже наступного дня проводить для неї екскурсію вуличками Коїна. Саме завдяки Богдану вона наважується взяти участь у місцевому конкурсі художників. І саме в Коїні Настя знову починає малювати ✨❤️ ? Ця легка історія має в собі той особливий вайб літа, затишних вуличок і чогось невловимо сонячного. Проте за цією легкістю ховається важлива тема - внутрішньої свободи та вибору справжніх цілей. ? Після прочитання я зрозуміла, що книга ніби поділена на дві частини. Перша - це сонячна Іспанія: сповнена малювання, затишних прогулянок, знайомство Насті з Богданом, і перші кроки героїні до розуміння своїх відчуттів і мрій - як перші мазки на полотні. А ще тут дуже багато апельсинів і всього апельсинового. Навіть кіт Naranja, що перекладається як апельсин ?? тому попереджаю буде дуже солодко ? ? Друга частина переносить нас до Львова. Вона мені видалася більш похмурою , наче повертає в реальність. Тут розкривається правда про Влада, а Настя переживає момент розпачу і невизначеності. Але саме тут вона завершує пошуки себе справжньої. ? Також тут висвітлюється тема безхатченків - як суспільство сприймає їх, і чи здатні ми за занедбаним одягом побачити людину і проявити небайдужість. Важливо висвітлювати такі теми. І авторка вдало це зробила у книзі. ?? Скажу так, мені сподобалося ? роздумуючи над книгою можна знайти чимало сенсів і важливих тем. І все це вдало поєднано у гарній історії, яка ще й читається легко і випромінює собою щось сонячне і світле ✨?

Книга читається дуже легко, вона атмосферна, проста для нашого сприйняття, бо написана українкою про українців. Сюжет динамічний, місцями я розуміла, що має бути, але чекала з нетерпінням, щоб почитати, як авторка до цього приведе. Головній героїні 26 років, моя ровесниця, але я всю книгу думала, що вона набагато молодша. Бо вона така наївна, вразлива і ніжна. Мені сподобалось, що авторка зробила її дуже доброю, мені сподобались її вчинки, як вона готова прийти на поміч потребуючим. . Не знаю, наскільки в нас багато таких блогерів в Україні, не пафосних, хотілось би, щоб було більше, таких як Настя. У Насті є мрії, вона працює над собою і не ставить в пріоритет гроші, в неї є принципи. А ще книга дає привід замислитись, чи дійсно життя блогерів таке веселкове, як нам вони його показують. Авторка нас познайомила з двома парубками, Владом та Богданом. Влад- хлопець Насті, з яким вона приїхала з України. Він мене бісив від самого початку. Я одразу побачила, яке воно гівно, чекала поки це і Настя побаче. Мені дуже обідно, що і в житті так буває, тебе обманюють, всі навколо про це знають і нічого тобі не скажуть. На противагу гівнюку ?, Богдан — працівник апельсинових плантацій. Такий собі лицар в дірявій кофті ?, хлопець Насті йому не заважає і він вирішив підкотити до неї свої ??. Ну а далі ви самі прочитаєте. Скажу так, 18+ нема, все цнотливо та невинно, наче у підлітків ?. Але історія кохання дуже мила і тепла

Досить хороша книжка у своєму жанрі feel-good fiction. Настя — досить відома блогерка, модель опиняється на зйомках реклами у сонячній Іспанії. З нею команда і коханий хлопець, але дівчина відчуває, що вона наче не на своєму місці. В апельсинових садах Настя знайомиться з українцем Богданом, який покаже їй містечко, море, місцеву їжу та змусить подумати про те, що дівчина насправді любить. Прекрасна атмосфера Малаги та Львова, смачної їжі, романтики, кохання та добрих вчинків. Іноді здавалося, що трохи казково все вдається, але чому ні? Іноді нам так потрібне маленьке диво.