Нора Робертс
📚 "Спадщина драконового серця: Пробудження, Становлення, Вибір" 🐉
✨ "У кожному світі є своя магія."

💚 Дочитавши третю книгу "Спадщини драконового серця", хочу поділитися враженнями про всю трилогію загалом. Здебільшого мені попадалися відгуки, які характеризували це фентезі як повільне і переповнене описами природи. І частково це правда. У книзі багато уваги приділено взаємодії головної героїні з природою, від того моменту як вона попадає в Ірландію та згодом у паралельний світ Талав. Проте, насправді для мене це було перевагою, бо історія виявилася дуже класною і захопливою. А темп розвитку подій тут саме такий, щоб краще розкрити кожного персонажа, без відчуття хаотичності.
✨ Отож, в якийсь момент можна подумати що це надто спокійне фентезі, проте насправді епічності тут вистачає.
💚 Також мені сподобалося, що розвиток та пошуки внутрішньої сили головної героїні Брін відбувалися поступово, а не за одну мить після пробудження магічних здібностей.
✨ Щодо самої світобудови, то тут є все, що потрібно для пригоди у чарівному світі, серед усього:
•Жорстокий лиходій
•Мальовничі описи двох світів
•Різні народи — серед них фейрі, та відьми
•Ну звісно ж дракони
💚 Власне багато подій відбуваються саме у долині Талаву чи лісах, наприклад: Навчання Брін з Кіганом (персонаж такий, що діалоги їхньої взаємодії хотілося перечитувати), битва проти прибічників Одрена (того самого лиходія), польоти на драконах. Але це не все, природи тут ну дуже багато і це додає історії, як на мене, особливої чарівності. Ну і звісно, все не обмежується одним місцем, поступово ви зможете пізнати чарівний світ повністю і побувати у різних його частинах.
✨ Ну і трішки анотації від мене 🤭 Історія починається з того, що Брін Шивон, вчителька молодших класів, несподівано відкриває таємницю: батько, якого вона не бачила багато років, залишив їй у спадок чимало коштів, які мати приховувала роками. Звісно, це кардинально змінює життя головної героїні. А одним з перших рішень буде відправитися у подорож на батьківщину батька — до Ірландії. У подорож Брін вирушає з своїм найкращим другом Марко (їхня взаємодія для мене була такою милою, та сповнена справжньої дружби).
Тож, опинившись в Ірландії, згодом Брін проходить через магічне дерево-портал і потрапляє в інший світ — Талав, наділений чарівними створіннями та магією. Тут вона віднайде близьких для себе людей. І звісно ж, їй доведеться боротися проти зла, зробити важливий вибір та врешті відзнайти себе справжню.

І звісно, я дуже рекомендую цю атмосферу, сповнену тепла і магії історію всім, хто любить фентезі 🧚‍♀️🐉✨

✨ "І там, у краї із зеленими пагорбами, високими горами, неозорими лісами й глибокими морями, проквітли чари, і під головуванням ватажка, який вибирав і був обраний, тримався мир."
✨ "У світах серед безліч світів деякі виголошують про мир, уже вдаряючи у барабани війни."
✨ "Коли в тебе вірять, то стаєш здатна на все."

Євгенія Кузнєцова
📚 "Спитайте Мієчку"

🌿 "Будинок стояв посеред величезного двору, з вікон не було видно ні людей, ні доріг, ні городів. Тільки верби шуміли, тільки осока потріскувала, тільки безкінечні зарості дикої малини наступали на сходи будинку."

🏡 Не скажу, що ця книга викликала у мене захват, але в ній безперечно є щось дуже тепле, затишне й домашнє. Ніби портал у дитинство де пахне літом і дощем.
🌳 Історія розповідає про сестер Соломію та Лілю, які приїжджають у село до бабусі Теодори — у дім свого дитинства, що перетворюється на уявний шелтер. Це місце є для них прихистком від життя, рішень і турбот. Згодом до них приєднуються кузина Марта та мама. У кожної з героїнь своя драма, свої проблеми, але все це відкладається "на потім", поки триває літо. Звісно ця компанія панянок не буде нудьгувати, а знайдуть собі чим зайнятися. Вони садять гарбузи, ремонтують будинок та розчищають хащі.
🏡 І хоч події в основному відбуваються в одному місці, в будинку та навколо нього. Серед тих таки "хащів" та дикої малини відбувається більша частина історії. І авторка дуже вдало передала цю атмосферу літа, та сільських краєвидів, вплівши поміж рядків мальовничі описи. Читаючи, мені захотілося сісти десь під яблунею з рідними, балакати про все на світі, пити чай у затінку серед кущів малини і поричок.
🌳 Це неспішна історія про літо, у якій не має сюжетних поворотів, ця книга уособлює собою щось спокійне та життєве.
Проте, загалом — це непогана історія про життя й родинні стосунки, про потребу зробити паузу — сховатися від усього, побути серед "своїх", аби віднайти нову опору чи шлях.
🏡 Але, попри все тепло, яке викликала у мене ця історія, не можу сказати що б хотіла прочитати її знову. А після того, як у сюжеті почали появилися персонажі із р@сії, весь той шарм трохи розвіявся, і дочитувала я з легким розчаруванням 🙄 Я розумію, що це не перша й остання книга з такими моментам і здебільшого просто пропускаю це повз уваги. Але в даній історії, це зіграло на моїх враженнях про книгу.

🌿 "Робіть те, чого вам хочеться. Не слухайте нікого...Просто робіть так, щоб було добре вам самим..."
🌿"Найгірша тюрма — це ти сама..."
🌿 "Бо життя не завжди можна жити, часом треба від нього сховатися."

🚲✨ "До їхньої зустрічі ця дорога нікуди особливо й не вела — просто сільський провулок, який чомусь назвали на честь комахи, яка в цьому зелено-синьому краї ніколи не траплялася. А потім вони побачили той провулок очима одна одної…"

🩵 Це історія дружби Таллі й Кейт, яка бере початок у Провулку Світлячків. Вони абсолютно різні: яскрава, амбітна Таллі та тиха, домашня Кейт. Але здається, що вони ідеально доповнюють одна одну.

🚲 Я прожила цю історію разом із героїнями до останньої сторінки. Хвилювалася, сердилася, співчувала і, часом, мала суперечливі відчуття щодо їхньої дружби 🥴

🩵 Мене обурювала нерішучість Кейт, особливо в той момент, коли вона не змогла обрати власну мрію, а просто слідкувала за бажанням Таллі, вдаючи, що це саме те, чого вона прагне. В результаті, одна не наважувалася про це сказати, інша - навіть не помітила. Та ну, запідозрити, що щось не так, було не так уже й важко, особливо зважаючи на «ентузіазм» Кейт.

🚲 Згодом Кейт обрала кохання, а Таллі слідувала за кар'єрою. Що стосується любовної лінії: Джонні справді кохав Кейт, тому її ревнощі та сумніви місцями злили. А ситуація з ток-шоу… шокувала💔 Це була справжня підстава з боку Таллі. Вона повелася егоїстично і не зважила на почуття подруги. Власне такою вона була, і навіть після всього очікувала на вибачення від Кейт...

🩵 Кінцівка виявилася надто сумною. Коли тільки починала читати, очікувала якогось хепі-енду. Але в якийсь момент вирішила зазирнути на останні сторінки і сама собі все проспойлерила 🫣 Та саме ці останні сторінки виявилися найтеплішими. Дружба дівчат відкрилася наче з нової сторони - турбота Таллі про Кейт, їхні розмови та спогади були щемливо зворушливими. А всі минулі образи вже не мали сенсу.

🚲 Мені сподобалася ця емоційна історія, наповнена суперечливою дружбою. Пройти з героїнями весь їхній шлях - від підліткових мрій до дорослих рішень, відчути разом із ними радість, біль і всі відтінки емоцій - було справді цікаво і душевно.
Проте, саме через свою неоднозначність і драматичність така дружба, напевно, й повинна залишатися на сторінках книги - як гарна, але не обов’язково життєва історія 🤔🙄

І ще трохи цитат, якими хочу поділитися ✍️📚

✨ "Немає сенсу сидіти й чекати, поки хтось чи щось прийде та змінить твоє життя."

✨ "З найкращими подругами завжди так. Як сестри чи мами вони іноді бісять, іноді доводять до сліз, іноді встромлять ножа в серце, але в лиху годину завжди опиняються поруч. І завжди вміють розсмішити в найтемніші часи."

✨ "Тобі самотньо. Виявилося, що всього світу тобі замало."

✨ "Річ у тім, що я закохалася в Таллі. Мені подобалася її амбітність, її яскравість, її ненаситна жага та неймовірні мрії. Але водночас мені було її шкода. Мати так сильно зламала її, що попри велич її ідей, вона ніяк не могла себе полюбити. А отже, не могла відчути любов і не могла дати її іншій людині."

✨ "Вона підвелася, заливаючись сміхом і сльозами одночасно. Таллі знала, що не одна. Кейт не пішла, ні. У них було більше ніж тридцять років - було і добре, і погане, і все між тим. Була музика, були спогади — і в цьому вони завжди будуть разом.
Найкращі подруги назавжди." 🫶

"Внутрішня впевненість у тому, що чинити так, як ти хочеш, як уважаєш за правильне, вирушати туди, куди велить тобі твій порив, а не голоси й оцінки інших, - це найпрекрасніший стан."
🌿 Історія про блогерку Настю, яка разом із хлопцем Владом вирушає до Іспанії на зйомки реклами для компанії Санні Джус. Здається, в Насті ідеальне життя: успішний блог, подорожі, стосунки, все, що можна побажати. (Хоча Влад мені зразу не сподобався - і не дарма 😏)
🌿 На апельсиновій плантації Настя знайомиться з українцем Богданом. Спочатку він допомагає їй знайти знімальну команду, коли вона заблукала серед апельсинових хащів, а вже наступного дня проводить для неї екскурсію вуличками Коїна. Саме завдяки Богдану вона наважується взяти участь у місцевому конкурсі художників. І саме в Коїні Настя знову починає малювати ✨❤️
🌿 Ця легка історія має в собі той особливий вайб літа, затишних вуличок і чогось невловимо сонячного. Проте за цією легкістю ховається важлива тема - внутрішньої свободи та вибору справжніх цілей.
🌿 Після прочитання я зрозуміла, що книга ніби поділена на дві частини. Перша - це сонячна Іспанія: сповнена малювання, затишних прогулянок, знайомство Насті з Богданом, і перші кроки героїні до розуміння своїх відчуттів і мрій - як перші мазки на полотні. А ще тут дуже багато апельсинів і всього апельсинового. Навіть кіт Naranja, що перекладається як апельсин 🐈🍊 тому попереджаю буде дуже солодко 🧡
🌿 Друга частина переносить нас до Львова. Вона мені видалася більш похмурою , наче повертає в реальність. Тут розкривається правда про Влада, а Настя переживає момент розпачу і невизначеності. Але саме тут вона завершує пошуки себе справжньої.
🌿 Також тут висвітлюється тема безхатченків - як суспільство сприймає їх, і чи здатні ми за занедбаним одягом побачити людину і проявити небайдужість. Важливо висвітлювати такі теми. І авторка вдало це зробила у книзі.
🍊🌿 Скажу так, мені сподобалося 🧡 роздумуючи над книгою можна знайти чимало сенсів і важливих тем. І все це вдало поєднано у гарній історії, яка ще й читається легко і випромінює собою щось сонячне і світле ✨🫶

Історія розповідає про підлітку Марисю, дівчина з великим нетерпінням чекає на закінчення 9 класу, щоб поїхати до бабусі в село, де мріє провести своє найкраще літо, яке вже спланувала, та весело провести час з подругою Лесею.
Ця книга огорнула мене солодкими спогадами літа і дитинства, від її читання мені було так тепло і затишно. Легка історія про підлітків, де є — перший цілунок, стосунки, робота. Ти просто читаєш і насолоджуєшся , проживаючи усі пригоди, хвилювання, та почуття головної героїні та її друзів
Особливо мені сподобалися спогади бабусі, якими вона ділилася з Марисею. Це додало історії особливого шарму, нагадуючи мені про мою бабусю, яку теж часто прошу розповісти щось із її юності.
Однак, ця книга не тільки про підлітків. Вона також торкається глибших тем – про справжню дружбу, про сім’ю і її цінності, які є основою нашого життя
Якщо ви шукаєте добру і легку історію, яка огорне вас теплом і навіє приємні спогади, обов’язково зверніть увагу на цю книгу 💜🥰