Ця книжка дуже приємно мене здивувала. Взагалі нічого від неї не очікувала, купила, бо зацікавила анотація. І це було правильне рішення. Додатково в цьому переконалась, бо негативних відгуків на неї ще не бачила.
Тут ми маємо світ, де проживають чотири раси: люди, наги, лекони і доккебі. Тоді, як з поняттям наги я була знайома, бо ця раса напівлюдей – напівзмій зустрічається доволі часто, то останні дві були цілком новими для мене. Леконами виявились персонажі, що нагадують півнів, але заввишки десь 3-4 метра, дуже войовничі та запальні. А доккебі – це людиноподібні істоти, які здатні викликати чарівний вогонь. Люди, доккебі та лекони живуть доволі мирно, але всі вони ворогують з нагами. Наги – майже безсмертні істоти, які досягають цього завдяки ритуалу вийманню серця. Колись вони захопили пів світу і наступне їхнє просування зупинив лише холод, якого наги дуже бояться.
Та от одного разу, настоятель людського храму просить знайти по одному представнику кожної із трьох союзних рас. Вони повинні виконати пророцтво: «Троє мусять зустріти з одним», тобто пройти пустелю та джунглі, зустріти нага та привести його до монастиря. І при цьому жоден з них не знає, навіщо це потрібно. От про їхню мандрівку ми і дізнаємося протягом історії.
Сам сюжет дуже динамічний, цікавий і трохи незвичний. Думаю, це тому, що він переплітається з корейською міфологією, яка не дуже мені знайома. Сам світ детально прописаний, герої живі і всі цікаві по-своєму. Ми не можемо назвати їх позитивними, але й негативними вони не виступають. В кожного з них є свої плюси і мінуси, таємниці, які потрібно приховувати.
Зрозуміла, що точно буду читати продовження. Сподіваюсь, що автор не підведе і наступні частини будуть такими ж захоплюючими.
Анонім
Котолог
