Катерина Бабкіна

Вкотре переконалась, що Катерина Бабкіна абсолютно не моя авторка. Не розумію, що саме люди знаходять у цих оповіданнях, адже вони мають так багато схвальних відгуків. На мій смак, тексти написані надто уривчасто й поверхнево. Через невеликий обсяг я взагалі не встигла пройнятись співчуттям до персонажів. Майже після кожного оповідання в мене залишалося два питання: Що це було? і Навіщо я це читала?

Анонім

Ця книга – не просто історія, а ціле переживання. Вона обволікає вас атмосферою тихого святкування, де кожна сторінка наповнена ніжністю, радістю та чарівністю різдвяних традицій. Автору вдалося створити дуже атмосферний твір, який дозволяє відчути запах ялинки, смак імбирного печива і тепло родинного кола.

Анонім

Загалом цю збірку я не зрозуміла. Це не різдвяна збірка, а якась безпросвітна темрява. Деякі оповідання, звісно, були хороші! Від оповідань «Чорний Піт» і «У Поконо» було дуже боляче, від багатьох було сумно, більше половини збірки були просто ніякі (навіть у деяких факт Різдва був наче й трохи зайвим). Не шкодую, що прочитала, оскільки тут є чудові українські автори. Але якщо хочете почитати щось перед Різдвом – не раджу. Хоча, як каже моя люба подруга, «які часи – таке й Різдво» 💔

Анонім