Сніговий тепл

"Таємниці важкі, як камінь на душі... Без таємниць краще; дуже складно, коли маєш щось, чого не можеш пояснити тим, хто близький тобі й дорогий і міг би допомогти".

🐾 Семирічний Мік разом з мамою переїжджають до стародавнього будинку свого дідуся.Хлопчику доводиться перейти і в іншу школу. Йому не подобається нова вчителька, і однокласники здаються пихатими та непривітними.

Одного разу, досліджуючи закинутий басейн, Мік з новими друзями знаходять дитинча снігового тепла - рідкісну велетенську, як дім, волохату тиху істоту, але таку безпорадну та безпомічну. З цього моменту розпочинаються найцікавіші пригоди в житті Міка. Одна таємниця, якою він не може поділитися з друзями, стає складною ношею для маленького хлопчика.

🐾 Цей затишний, милий і такий повчальний роман захопив нас з дітлахами.Щовечора син та донька приносили мені книжечку і вимагали продовження пригод Міка та його друзів.

Твір дуже багатошаровий. На фоні історії про дивовижних снігових теплів Катерина Бабкіна зуміла торкнутися багатьох важливих питань: адаптація дітей в новому навчальному закладі, ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями, прищеплення діткам самостійності, виховання відповідальності за свої вчинки.

Авторка так цікаво та доступно для дітей розповідає про депортацію українців до Сибіру, про важкі сторінки історії нашої країни.

Особливе місце в книжечці посідає дружба - та, яка не пройшла випробування часом, і та, яка лише зародилася і вже вимагає стількох зусиль, щоб зберегти її та не втратити назавжди.

🐾Цей твір сподобається не лише дітям, але й буде цікавим і дорослим. Він про теплоту в стосунках мами та сина, про вміння знайти правильне рішення, про відповідальність, цінність сім'ї та дружби.

Читаючи книгу, я ніби справді гладила пухнасте хутро малого тепла, милувалася його шкірястим носиком, відчувала теплий подих на своїй щоці та чула ніжне белькотіння: "У-ру-ру-ру-ру"💙