Це не революція в жанрі, але якісне розважальне темне фентезі з романтикою. Книга сподобається тим, хто любить напружені стосунки між героями, похмурі світи та історії про прокляття й внутрішню боротьбу. Вона навряд чи здивує досвідченого читача, але точно подарує атмосферне занурення й бажання продовжити серію. Сюжет розвивається динамічно, без довгих провисань, але не завжди пропонує щось справді несподіване. Деякі сюжетні повороти легко вгадуються, особливо для читачів, які добре знайомі з темним романтичним фентезі. Водночас книга добре виконує свою головну функцію — захоплює і змушує читати далі. Мова проста й доступна, без надмірної описовості. Це робить роман легким для читання, але водночас може залишити відчуття, що певним сценам бракує глибини або емоційного післясмаку. Мені не сподобалася, але має місце бути.

Ця книга — класичний приклад того, як гарна обкладинка та багатообіцяюча анотація можуть стати пасткою для читача. Позиціонуючи себе як похмуре переосмислення «Красуні та Чудовиська», роман Брін розбиває всі очікування, перетворюючись на повне розчарування. Експозиція, наче начерк, пролітає повз читача, створюючи сюжетну плутанину, а потенційний конфлікт скочується в абсурд. Персонажі, позбавлені глибини, нагадують картонні фігурки, їхні характери не розкриті, а мотивація незрозуміла. Проте, найбільша вада роману — у відвертих сценах. Вони не збуджують, а бентежать своєю безглуздістю та навіть відштовхують. А вкраплення омегаверсу в цей фентезійний світ є абсолютно недоречним. Зрештою, ми отримуємо не дотепну іронію, а пародію, що викриває власну неспроможність. «Руїна троянд» — це не варта вашого часу книга.

Фу, мене вже реально бісить кількість недолугих книг з 18+. Останнім часом нічого вартого не читала. Цю взагалі не змогла дочитати - просто нереально. З тих ~200 сторінок, які все ж осилила, можу сказати одне - сенсу в книзі немає. Початок був ще більш-менш: життя головної героїні, родина, якісь її принципи. Я розуміла, що це ретелінг, висміювання дарків, але щось пішло не так. До сцен 18+ я навіть не дійшла - були якісь натяки, дивні описи, оргії одразу спочатку, і вже тоді в мене пропало будь-яке бажання читати далі. Те, що я її закину, це було зрозуміло з перших розділів. Герої - максимально тупі? Все, що почалося після викрадення головної героїні- крінжатина. Вона пів книжки в пошуках трави для ліків, і я вже молилась, щоб вона ті трави знайшла й ми більше до цього не повертались ? Сенсу так і не знайшла. Продовження є, але точно не для мене. Авторка змішала все, що могла, не розкривши нічого. Діалоги пусті, світоустрою як такого нема, логіки в діях - нуль. Коротше, пусто витрачений час. Після таких книг вже не хочеться братися за інші книги з таким сюжетом, а в мене ще декілька подібних лежить? Можу порадити хіба що тим, хто хоче прочитати щось максимально крінжове і безглузде.

Не варта того, щоб витрачати на неї час. Ну хіба що якщо хочете познайомитись з прикладом дійсно поганого роману. Авторка хотіла, щоб читачі червоніли від сороміцьких речей й «гарячості» цієї книги. Червонію, бо це капець як виявилось погано. Тут читачі не знайдуть еротичний переказ «Красуні й чудовиська», чого власне очікувала й я. У авторки цього не вийшло. Еротика й сюжет зшиті фіговими нитками, які ледве тримаються та й не пасують за кольором. Еротичні моменти просто тут просто щоб було, наляпані ще й як попало. З фентезійною частиною теж ніц не вийшло: не пропрацьовано, не зрозуміло, між персонажами не відчувається хімія. Вийшло якесь чудовисько Франкенштейна з еротики, фентезі, примітивних діалогів, плоских персонажів. Дійсно, недолугий фанфік на «Красуню й чудовисько»

Фінлі — молода дівчина, яка прагне врятувати свого батька від хвороби і вона навіть винайшла ліки, але для цього їй потрібно зібрати вічнолист. Цю рослину можна зібрати в Забороненому лісі, який охороняє страшний Звір. Та тепер дівчина стала бранкою в замку Звіра. Щодо моїх вражень, то вони аж ніяк не негативні, так це було трохи крінжово, але якщо не сприймати серйозно сюжет, то це було дуже смішно, від деяких діалогів, я сміялась в голос? Десь пів книги, я не розуміла, що відбувається, але далі в нас навіть зʼявився сюжет і мені стало цікаво, що ж буде відбуватися далі з нашими героями. Книга насичена відвертими та еротичними сценами, але, як на мене, то вони були тут прийнятні, якщо порівнювати з книгами такого ж жанру. Головна героїня, сильна і незалежна жінка, яка не дасть себе нікому образити. Головний герой або Звір, теж дуже цікавий мужчинчик зі своєю таємничістю притягує нас, читачів, до себе. Ой, забула сказати, це ж дарк ретейлінг історії про «Красуню і Чудовисько». Те, як закінчилася книга, мене трохи засмутило, бо тепер чекаю на переклад інших книг, щоб дізнатися, що буде робити головна героїня в тій ситуації, що склалася. Тож якщо ви готові поринути в розпусту з «красунею і чудовиськом» та дрібкою крінжу, то рекомендую прочитати цю книгу.

«Руїна троянд» — брутальна, пристрасна й абсолютно безцензурна версія “Красуні і чудовиська” з характером. ? Сюжет: Фінлі — незалежна, пряма до грубості, зухвала дівчина, яка щодня ризикує життям, щоби рятувати своє село від повільної смерті, що несе прокляття. Вона не вірить у порятунок і точно не чекає принца. Аж поки не з’являється він — Ніфейн, звір із темного лісу, що колись був спадкоємцем трону. Він хоче зламати прокляття. Вона — врятувати себе. А разом вони — вибухова суміш, яка або звільнить королівство, або спалить усе до біса. ? Мій відгук: Це було… вогонь! Фінлі — моя нова улюблена героїня: з брудним язиком, диким гумором, відмовою коритись авторитетам і здатністю витримати будь-яке лайно. І не просто витримати — вона ще й прокоментує це так, що в тебе сльози на очах або від сміху, або від шоку. А Ніфейн — це не просто «типовий альфа». Він складний, похмурий, небезпечний, але з тією ніжністю, яку не афішує. І коли між ними виникає напруга… повітря буквально плавиться. Це не просто enemies-to-lovers. Це he-wants-to-bite-her-and-she-wants-to-stab-him — і все це з еротичним підтекстом на максимум. ✔ Що сподобалося: — Фінлі: нестерпна, дика, чесна. — Діалоги — це сатиричне золото. — Страсті більше, ніж у пеклі. — Без фільтрів. Без сорому. Без цензури. — Головна героїня з яйцями. ❌ Що могло бути краще: — Хотілось більше світобудови. — Може бути «too much» для тих, хто шукає ніжну романтику. 8/10. Якщо тобі хочеться дичі, зухвалості, героїв з характером і spicy на рівні «червона зона» — «Руїна троянд» подарує саме це. Фінлі — це новий жіночий герой, якого ти або обожнюєш, або боїшся. Або і те, й інше.

Обожнюю ретейлінги на казки, от тільки ще жодного достойного мені не трапилось. "Руїна троянд" написана за мотивами казки "Красуня і чудовисько". У мене в уяві одразу діснеївський мультик перед очима. Та Фінлі точно не Белль. Сюжет взято з казки і повністю опошлили та осквернили, вибачте за мій суржик. Пам’ятаєте як Белль на початку мультику іде селом до бібліотеки, заходить на ринок і співає? Так тут продавчиня розказує їй про свої нічні брудні походеньки та походеньки інших. Коли Фінлі потрапляє до зачарованого замку, то зустрічає дворецького у костюмі фіолетової мохнатої тварини. У замку розгулюють демони і ночами там відбуваються оргії. Головний герой пів книги розгулює оголений. З нового в сюжеті: раніше люди були перевертнями і всередині в них жили тварини, на яких вони могли перетворюватися, і жили з ними в гармонії, а під дією прокляття люди втратили можливість обертатися. Я знала, що в цій книзі повно гарячих сцен, та я очікувала що вони будуть тільки між головними героями, а не звідусіль, це для мене занадто. Шкода, адже сюжет справді сподобався, люблю «Красуню і чудовисько». Окремо хочу додати про наш колоритний переклад, вперше шкодую, що не ставлю стікери в книгах, хотілося б процитувати, то голова-макітра у принца – і багато тому подібного, було смішно. Переклад дуже скрасив враження від книги.

Це легка, фентезійна історія, що вдало поєднує захоплюючий сюжет із відвертою еротичною складовою. Вона відразу захоплює своєю динамічністю та загадковістю, хоча мене трохи спантеличила поведінка Фінлі при першій зустрічі зі звірем. Її миттєве, неконтрольоване бажання до переслідувача здається дивним, навіть неприродним, але це додає історії своєї нотки провокаційності. Сюжет нагадує казку «Красуня та чудовисько», але з набагато більш сміливим акцентом, перетворюючи класичну романтику на гостру порнографічну казку. ? Попри те, що книга отримала чимало несхвальних відгуків, вона виглядає як чудова альтернатива легким ромкомам. Її чарівність полягає у фантазійності, сексуальності та тому, як автор створює атмосферу, що дозволяє втекти від реальності. Але фінал здивував, тому що він не відповідав моїм очікуванням. Хоча ця книга не претендує на глибокий зміст, її непередбачуваний сюжет залишає приємний післясмак несподіванки. ?? Для тих, хто шукає щось нетипове, з відвертими моментами і фантазійним антуражем, це може стати ідеальним вибором.»?