Кайдашева сім'я

Цю книгу я читала ще у школі і пам'ятаю що мені тоді не сподобалося. Точніше мені не сподобалося як позиціонували цю книжку у шкільній програмі(принаймні у моєму класі). А книжка позиціонувалася як найсмішніша комедія. Чесно кажучи у шкільні роки я не знайшла там нічого смішного. Це була найдраматичніша історія, бо в моєму житті теж були сварки з рідними і я розуміла як це псує життя. Тож мені давно було цікаво перечитати цю історію, порівняти враження і зрозуміти чи не змінилася моя думка. І ні вона не змінилася, мені все ще ця книжка здається жорстокою драмою про те як близькі люди не можуть порозумітися і псують собі життя через це. Ця книжка це найліпший приклад того що з родичами варто жити окремо і у такому випадку відносини між вами будуть добрими. Я навіть з цікавості почитала кілька відгуків про цю книжку в інтернеті і все ще багато хто каже що це дуже весела, легка, гумористична історія, і ці відгуки мене все ще дивують. Весела? Люди постійно сваряться роками, під час однієї зі сварок навіть виколюють око. Хай там як а мене такі речі аж ніяк не смішать.
Але якщо відкласти сам сюжет у бік, то мені сподобалася мова автора, також цікаво було прочитати про побут українських селян, а також про проблеми українського села. Отой момент з неможливістю починити дорогу яка псує життя всьому селу - то прям по живому, бо я такі ситуації зустрічала і у своєму житті, коли згуртуватися та зробити щось що поліпшить життя усім просто неможливо, бо ніхто не хоче цього робити.

Історія про класичну українську родину, яка навіть через століття залишається актуальною і цікавою 🔥🔥
⠀
От за що я люблю шкільну літературу, так це за те, що кожного року мені трапляються дуже класні твори з класики, які от дійсно подобаються. І, на щастя, "Кайдашева сім'я" виявилася саме тим випадком.
⠀
Починаючи читати, я вже чимало знала про книгу, бо ж класика, як не як 🤷‍♀️. Але все одно, їй вдалося мене здивувати! Сюжет, думаю більшість знає, але все одно коротко розповім.
⠀
Отже, у нас є типова українська сім'я того часу. Батько, який більшість часу, як не працює, то в шинку. Мати, яка ще та пліткарка. І два сини, кожний з яких має свій характер і шукає своє кохання.
⠀
Кохання обидва знайшли - Карпо "дівчину з перцем в серці" Мотрю, а Лаврін "ніжну квітку" Мелашку. І якщо ви думали, що живуть вони спокійно і без сварок, то все не так просто)))
⠀
Адже, що далі починається. Звичайно ж через те, що вся велика родина живуть в одній хаті, то всі срачі саме там і починаються. А якщо бути конкретніше, то через одну дуууже вже прискіпливу свекруху Кайдашиху, яка нікому спокійно пожити не дасть.
⠀
Ну а далі розповідь іде про всі чималі сварки Кайдашів, їхнє життя, пригоди і звичайний український побут. І насправді про все це читати дуже цікаво!
⠀
От подобається мені те, як Іван Нечуй-Левицький прописував персонажів. Тут читаючи, можна скласти цілу характеристику кожного героя, його мотивацію, історію вчинків і характер, який у всіх дуже різний)
⠀
І таким чином ми ніби занурюємося у цю сімейну хроніку життя. Переживаємо за Мелашку і її пригоди в Києві, співчуваємо Мотрі, на яку постійно нападає свекруха, заздримо спокою Карпа і разом з Кайдашем пізнаємо сенс життя в шинку.
⠀
Я не кажу, що класика нудна, але інколи буває складно звикнути до стилю автора. У мене тут саме таке було 🙈 Хоч яким цікавим є сюжет, через всі ці описи і стиль написання я ледве пролізала крізь текст. Через це читання йшло повільно.