У повісті «Микола Джеря» І. Нечуй-Левицький описує важке життя селян-кріпаків у царській Росії, їхню хаотичну боротьбу проти гноблення. У ній автор вдало поєднує колоритні народні персонажі з яскравими характерами та гармонійні описи природи.