Із плюсів, книга легко читається, структурована і потрохи торкається усіх тем повʼязаних зі здоровʼям. Багато уваги приділяється потребам людей похилого віку. Викликають запитання поради смажити на нерафінованому оливковому, вживати до 8 чашок кави в день (зазвичай це 4 максимум), не читати в темряві, бо це псує зір (коли я шукала інфу на цю тему нічого не знайшла окрім, що це питання недосліджене/міф) тощо. Із мінусів для мене, це простувати панібратський стиль, яким авторка спілкується з читачем й ілюстрації. Склалося враження, що книга написана для таких стереотипних «дядьок і тьотьок». Задоволення сумнівне, чесно кажучи. Чи авторка так собі уявляє читаючу аудиторію, чи так боїться здатися душною, що скочується в кривляння, хтозна.

Цікава книжка була читалася досить легко.??

Цю книгу я раджу прочитати всім. В умовах сьогодення, коли всі ми травмовані війною, вона актуальна як ніколи. ? Головний меседж: вам має бути окей більшу частину часу. Якщо це не так, треба шукати причину. Де? В нашому мозку. Більшість моїх знайомих вже не цураються психологів, але все ще бояться психіатрів та антидепресантів. Соромляться визнати депресію чи інший розлад, постійно знаходячи причини свого поганого стану — і дарма. "Готовність до терапії і визнання своєї травми — свідчення сили." Якщо зрозуміти, як працює мозок і чому виникають психічні розлади, стає очевидним, що іноді не обійтися без ліків і терапії. І вирішувати що саме вам потрібно, повинен лікар. ? Книга дозволяє розібратися зі складними біохімічними процесами в мозку — вона написана простою мовою, оптимістично, з іронією і гарними метафорами, але й водночас містить посилання на наукові джерела. Також розглянуті основні психічні розлади (депресія, сезонне афективне порушення, передменструальне дисфоричне порушення, тривожний розлад, ПТСР, вигорання, анорексія, булімія, компульсивне переїдання, зловживання алкоголем) і причини їх виникнення, тривожні сигнали, методи допомоги собі та близьким та навіть особливості колективних травм українців. "Якщо розплющити очі на історію та відкрити свою амигдалу до емпатії, можна здобути те, без чого важко рухатися вперед — соціальну ідентифікацію, ґрунт під ногами й бачення того, що робити далі." Я на своєму досвідові переконалася (а авторка ще й довела науковими фактами), що в організмі «все пов'язано зі всім». Тому краще не чекати психосоматичних захворювань, а «…усвідомлено ставитися до свого життя, немов ви пересуваєтесь велосипедом: поволі, але куди забажаєте, а не на трамваї, який їде лише там, де хтось вже проклав рейки».

Я не прочитала цю книжку на одному подиху. Місцями вона складна, бо ти мимоволі приміряєш якісь історії до себе. Співчуваєш, бо вони правдиві і часто описують болючі досвіди авторок. Тут і про материнство, і роботу, і вплив совка, і той "прекрасний" ідеал краси, і про захмарні цілі і їх досягнення. Та багато, про що. Лишень хочеться сказати Спасибі всім тим жінкам, що поділилися своїм сокровенним. Історія Ірини Галай, першої українки, що підкорила Еверест викликала щире захоплення. Книжка важлива. Вона написана жінками для жінок, а я б сказала, що такі історії - то мастрід і для чоловіків, аби краще нас розуміти.

Такі класні книжки трапляються нонфікшн, що не дуже читаються художні? Виклеїла море стікерів, залишилась задоволена і тішусь, що книжка моя, і можна час від часу перечитувати. Щоб нагадати про важливі речі. Авторка так все чітко розклала на полички, що нічого і додати! Де не все зрозуміло- пояснила. В кінці кожного умовного кроку з 7 є qr-коди з додатковою інформацією. Навіть те, що ,здавалось, я і так добре знаю (стосовно харчування, наприклад) заграло новими барвами. І найголовніше - книжка мотивує! Спробуйте - не пошкодуєте)Книга на вечір , знань - на життя? Головне, потім те все застосовувати, не шукати відмовок, не відкладати, до ми часто робимо. Будь-яку книгу можна для себе перетворити на супермотиваційну книгу) Рекомендую!

Такі класні книжки трапляються нонфікшн, що не дуже читаються художні? Виклеїла море стікерів, залишилась задоволена і тішусь, що книжка моя, і можна час від часу перечитувати. Щоб нагадати про важливі речі. Авторка так все чітко розклала на полички, що нічого і додати! Де не все зрозуміло- пояснила. В кінці кожного умовного кроку з 7 є qr коди з додатковою інформацією. Навіть те, що ,здавалось, я і так добре знаю (стосовно харчування ,наприклад) заграло новими барвами. І найголовніше - книжка мотивує! Спробуйте - не пошкодуєте) Книга на вечір , знань - на життя? Рекомендую!

Нонфік на вечір. Непогана книжка, але перша "Ви це зможете" сподобалась більше. Можливо через великі очікування від цієї книги. До слова, маю і третю вже)) Мені подобається, як Озерна пише: це завжди легко, просто і невимушено. Але цього разу я можу виділити інформацію, яка мені більше імпонувала. Може тому, що я багато читала подібної літератури, або мені не актуальні проблеми, про які пише авторка) Хотілось більше життєвих прикладів у розділі, де вказано, що це вже практика)) Проте, абсолютно погоджуюсь і підтримую думку, що у наш час не треба соромитись бути собою і говорити про те, що турбує. Депресія є і фрази "Та перестань себе накручувати" ,"Займись ділом, і все мине" і подібні - не допоможуть. Мені місцями авторка видалась аж занадто самовпевненою. Але це моя суб'єктивна думка) Вам, можливо, все сподобається! Я писала, що почала читати і всім задоволена) Дочитала - і враження трішки змінилось. Кажу, як є. Хочу бути з вами чесною.

Ну, відколи мені перевалило за 30, вважаю себе готовою для таких книжок. Тим більше, що добре знайома з іншими книжками серії і дуже люблю легку манеру Дарки Озерної говорити про важливе дотепно, з гумором і без зайвого академізму. Насправді книга буде помічною читачам будь-якого віку, адже важливо почувати себе добре і в 20, і в 50. І що раніше ви будете піклуватись про себе, то краще почуватиметесь із віком. Старіння – природній процес. На жаль, його ніяк не відвернути, доведеться вчитись із цим жити. Але вплинути на своє самопочуття можна, якщо вчасно взяти справу в свої руки. Дарка Озерна велику увагу приділяє серцево-судинним та хронічним хворобам: діабету, захворюванням легень, синдрому подразненого кишківника; говорить про зменшення ризику розвитку раку. Наголошує, як важливо піклуватись не тільки про тіло, а й про психічне здоров’я. Приділяє увагу статевому життю і відповідає на питання, які іноді незручно поставити. Знову ж, чогось феноменального нового авторка вам не відкриє, адже істина – в дуже простих речах. Але я переконана, що Дарка Озерна володіє унікальним даром мотивувати на зміни. Принаймні, мене. Може, секрет в тому, що відчуваю близькість життєвих цінностей, може в класному почутті гумору, а може в легкості подачі і класному оформленні. Не знаю. Але із задоволенням прочитала сама і впевнено раджу близьким.